Доброго дня, я б хотіла б отримати б допомогу, але ситуація дивна і лякає мене.
Приблизно в 2023 я випадково зустріла людину, і з того часу в мене почалася одержимість ним, хоча ми практично незнайомі. Почалося з звичайної симпатії і думок, що класно було б познайомитись, до відстеження соцмереж, розкладу занять, пошук схожих людей. Я весь час старалася з\'являтися там, де був він, але нічого близького так і не сталось. Так і продовжувалось до 2025, моментами ставаючи гірше, або легше.
Потім, в червні 2025 я дізналася що в нього з\'явилася дівчина, і на майже тиждень випала із життя, не знаю, чому це настільки сильно мене добило, але вистачало сил лише на сльози цілий день і я відчувала що поступово втрачаю себе. Наче це стало чимось, що спричинило це усе. І так я вже живу і до сьогодні, припливами воно вертається до мене, накриває. І постійно перевірка чужих соцмереж, злість, речі на межі зі сталкерством.
Я сама себе лякаю своєю поведінкою і не знаю, що робити із нею.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
Возвращаться в реальность и спрашивать себя, а что я знаю про этого человека? Где факты про него, а где фантазия моя и то, что я сама ему приписала?
Чем привлек МЧ?
Какой у вас опыт отношений с парнями?
Чем наполнена ваша жизнь?
Дополнение от автора вопроса·
Доброго вечора, дякую за відповідь. Мені вже складно розрізнити де реальність, а де вигадка. Сподобався зовнішньо, ну і тоді мені здавалося, що це щось значить, раз ми так часто стикаємось, почала дізнаватися інформацію про нього, соцмережі і все інше. Згодом стало звичним, перевіряти весь час його соцмережі і його дівчини. Тепер будь який їхній пост разом викликає істерику без зрозумілої мені причини, і це може продовжуватися довго.
Досвіду немає.
Життя зараз вже доволі монотонне, робота/навчання/дім, що почало виснажувати. Перестало цікавити усе, нічого не радує, кожен день дається важко. Доводиться приховувати причину своєї подавленості від друзів чи знайомих, бо не вдається зконцентруватися навіть на простих робочих задачах.
А теперь смотрите как это выглядит. 20 лет, жизнь достаточно скучная, однообразная, отношений не было. Ничего не радует, истощение. И тут симпатичный парень, которого часто видите. Дальше мозг дорисовывает себе "значит не просто так это все, раз часто пересекаемся". И дальше в вашу жизнь приходит энергия и эмоции от воображаемого образа МЧ.
Поэтому задача, чтобы отвлечься - свою жизнь организовать так, чтобы в ней было интересно, найти занятия по душе, компанию для общения, смотреть на других парней.
А МЧ, как я понимаю, вы лично не знаете, а значит 90% вашей информации о нем это ваша фантазия.
Мы всегда приписываем симпатичным нам людям положительные качества.
Добрий день, Вероніка
Те, що ви описуєте, схоже на таку собі нав'язливу "закоханість", де об'єкт закоханості ідеалізується і в своїй уяві ви приписуєте йому риси, яких насправді не знаєте.
Причини цього феномену можуть бути різними: дефіцит емоційної близькості у реальному житті (мозок чепляється за фантазію), психологічна залежність від сильних емоцій (перевірка соц.мереж, очикування тощо), внутрішня пустка, низька самооцінка тощо. Знайти причини вашої проблеми - це запит на індивідуальну роботу з психологом.
Що можна зробити саме зараз:
Признати, що це не кохання, а така собі вже форма залежності.
Тому далі треба убрати контакти з "тригером" .
Чим ви зараз займаєтеся у своєму житті? Чим воно наповнено, окрім цієї ситуації? Що саме зараз я сама для себе можу зробити?
Спорт, творчість, нові знайомства - можливо настав час перенаправити свою енергію сюди?
Запитайте себе: чого мені не вистачає? Тепла, уваги, впевненості у собі? Якщо відповіді "так", то Можливо настав час звернути увагу на глибині ваші потреби.
Самотужки це все робити можливо, але все ж таки оптимально звернутися з цими запитами до психолога. Якщо є нав'язливі думки, які не відпускають, тревожать і їх важко контролювати - це теж сигнал, що варто все ж таки звернутися за допомогою до спеціаліста, працюючого з такими запитами.
Дополнение от автора вопроса·
Доброго вечора, Марина, дякую за відповідь. Так, погоджуюсь з тим, що це вже стало залежністю, яка лякає вже мене саму. Так, треба перенаправити енергію, але зараз її просто немає. Мені вже важко висидіти на роботі, не розплакавшись, і це все чим, я займаюсь вдома. Чомусь так сильно болить, і це вже нагадує якийсь психоз.
Как давно такое состояние?
Возможно до этого были сильные стрессы, какие-то события, которые вас ранили?
Дополнение от автора вопроса·
Цей стан хвильоподібний, то з'являється, то зникає. Просто в якийсь момент все потрохи стає вже занадто, і вистачає якогось невеликого тригеру, типу посту в Інстаграм, щоб випасти з життя.
Дякую, Веронико, за доповнення.
Розумію вас, це дійсно дуже виснажує, забирає енергію. А ще потрібно виконувати справи, обов'язки які є в житті.
Де ви зараз берете сили на це все, що вас може наповнювати, заряджати? Важливо пошукати або згадати, що вас може надихати зараз, перемикати на "хороше", давати енергію. Хочу маленькі вправи, прогулянки, хоббі, природа тощо. Це той маленькій перший крок, якій ви можете зробити для себе напочатку.
Другий крок - підібрати собі психолога, якщо у вас є така можливість. Ви отримуєте підтримку і професійний супровід на шляху виходу з вашої проблеми, з цього залежного стану, зрозумієте причини, знайдете свої сильні сторони і ресурси, в також зрозумієте свої глибинні потреби і дефіцити, Це все дасть вам розуміння себе і змогу не попадати в такі ситуації
Дополнение от автора вопроса·
Дякую за Вашу відповідь. Зараз конкретно сил немає, з початку останнього такого зриву, окрім цього, нічого не виходить робити, як наркоман у ломці. Стало важко спілкуватися із друзями, коли не можеш пояснити в чому причина такого стану, але навіть якщо і сказати, то це вже далеко ненормально для розуміння.
Стало важко спілкуватися із друзями, коли не можеш пояснити в чому причина такого стану, але навіть якщо і сказати, то це вже далеко ненормально для розуміння.
Так, Вероніко, у таких ситуаціях, де хочеться знайти розуміння і підтримку частіше можна отримати нерозуміння стану, знецінення або критику, або поради на кшталт "викінь з голови", "візьми себе в руки", все те, що не тільки не допомагає а ще і погіршує настрій і психоемоційний стан
Тому я і пропоную вам, по можливості всеж таки звернутися по індивідуальну роботу до спеціаліста. Де в першу чергу ви отримуєте повне прийняття вас і вашої ситуації, без оцінок і критики. Де ви будете мати підтримку і супровід, виходячи з цього стану "наркомана" як ви написали.
Ви вже почали цей процес, ви звернулися за допомогою сюди, на форум. Але, нажаль, не всі проблеми можна вирішити у форматі питання -відповідь.
Возможно стоит тогда разобраться со своим состоянием, чтобы понять, что происходит и почему. Похоже накапливаются какие-то переживания, вы терпите, как-то не обращаете внимания на чувства, потребности, желания и потом хватает чего-то маленького, чтобы вас накрыло.
Тут хорошо бы пойти в индивидуальную работу с психологом
