Поведінка в громадських місцях і жести привітання

Question

Доброго дня. 
Мені не дає спокою одна ситуація, яка трапилася нещодавно з моєю сім'єю. Прошу спеціалістів прокоментувати, як ви це бачити і чому я відчуваю занепокоєння у зв'язку з цим.

На вихідних ми з чоловіком, сином і донькою снідали в кафе, з нами за столиком була подруга доньки з її батьком. 
Коли я відлучилась щоб сходити до вбиральні, до нашого столика підійшов інший дорослий чоловік. Він не є близьким знайомим, товаришем, другом чи родичем нашої сім'ї. Пізніше виявилось, що це сусід/товариш батька доньчиної подруги. Коли я поверталася до столика, цей чоловік пропонував моїй доньці поцілувати ручку (наче як жест привітання) і моя донька виглядала в той момент ошелешеною і розгубленою, і я в цей момент коли це побачила теж була шокована від ситуації, тому що не очікувала, що незнайомий чоловік може в громадському місці дозволити собі таку поведінку щодо незнайомої дитини, навіть якщо ми сиділи за одним столиком з його знайомими. 
Я одразу сказала доньці, що вона може не погоджуватися давати руку для поцілунку дядькові і тим паче незнайомому. Тоді я одразу звернулася до цього чоловіка зі словами: Ми з вами не знайомі, тож прошу дотримуватися дистанції. 
В момент цієї ситуації мій чоловік просто сидів як вкопаний. А після цієї розмови батько доньчиної подруги сказав мені, що це їхній знайомий, сусід, і він знає його доньку (як вітався цей чоловік з доньчиною подругою і які вітання для них прийнятні мені не відомо). Тоді батько доньчиної подруги покликав цього чоловіка поспілкуватися за сусідній столик. 
Також мені здалося, що цей чоловік був напідпитку — його поведінка, мова, жести виглядали надто розгальмованими і крім того, коли наша компанія збиралась виходити з кафе, він сказав: діти, якщо ви не проти, я хочу запропонувати вашим батькам випити. Я одразу пропустила дітей до виходу і сказала цьому чоловікові: дякую, ми відмовляємося. Потім ми вийшли. Після цієї ситуації, хоча я старалась тримати себе в руках і подбати про дітей, в мене відчуття, наче мою безпеку і безпеку дитини порушено. Я не сподівалася такої поведінки від сторонньої людини. Мені б хотілося розуміння та підтримки щодо того, що цей сторонній чоловік не мав права так себе вести щодо моєї дитини, навіть якщо наша сім'я знайомі знайомих, такі жести привітання як цілувати ручку вважаю дуже інтимними і доречними тільки для дуже близьких людей, і аж ніяк не для незнайомих і тим більше до дитини. Як перестати відчувати неспокій після цієї ситуації?

Мария Радченко · Answer

Доброго дня.

Тут питання у тому, на що в даній конкретній ситуації Ви можете вплинути.

По-перше. Ви не могли вплинути на поведінку незнайомого чоловіка у момент, коли були у вбиральні. Втім, Ви можете поговорити з донькою на тему особистих кордонів, якщо ще цього не робили. Пояснити їй, що таке особисті кордони: як тілесні, так і психологічні. Наголосити на тому, що будь-яка дія, тим паче від дорослої людини, яка їй неприємна і не бажана, повинна бути припинена, і вона має право сказати "ні". Це стосується будь-яких небажаних дотиків, не тільки поцілунку руки у вузькому сенсі слова. І також сказати доньці, що якщо небажана взаємодія станеться, то вона має право сказати про це Вам без страху чи сорому, бо Ви її зрозумієте і захистите у разі потреби.

По-друге, якщо не довіряєте батьку дончиної подруги після того випадку, варто не залишати їх з Вашою донькою наодинці. Я не вішаю на батька дончиної подруги ярлик "небезпечної людини", але його моральні норми явно відрізняються від ваших (для нього коли дорослий чоловік цілує руку дитині - це ок, для Вас - ні), тому це може стати підгрунтям для певних ситуацій, що для Вас не бажані. Я не кажу "контролюйте доньку на кожному кроці", це теж неправильно і шкідливо для її психіки. Але конкретно ця ситуація показала, що в компанії саме цієї людини доньку лишати не варто.

По-третє, треба розібратися зі своїми власними тригерами. Бо, скоріше за все, вони у Вас є. Я не буду тут задавати дуже прямих питань, бо це не флрмат форуму. Але якщо у Вас в житті були ситуації, коли в дитинстві чи у підлітковому віці Ваші особисті кордони були порушені, а дорослі, які мали Вас захистити - не зробили цього, то то ці ситуації варто винести в особисту терапію з психологом. Оскільки Ваше психологічне здоров'я і психологічна стабільність важлива не тільки для Вас самої, а і для того, щоб Ви могли бути надійною мамою для доньки, що не запанікує навіть у екстреному випадку. Відредаговано автором 12-09-2025 14:42:56

Светлана Матюха · Answer

Здравствуйте. Ваше состояние понятно. Ситуация, которую вы описали, действительно неприятная. Вы правильно почувствовали нарушение границ и отреагировали так, как смогли.
 Но почему ж тревога не отпускает? 
Как вы сами думаете? вы почувствовали себя один на один с этой ситуацией? Муж сидел в стороне сам в шоке?
А для ребёнка очень важно видеть, что мама и папа действуют сообща. Если два самых значимых взрослых подают противоположные сигналы, это мешает формировать чёткое ощущение личных границ.
Но психика детей гибкая. Если вы с мужем договоритесь как быть в  таких ситуациях вместе, то сможете помочь ребёнку чувствовать себя в безопасности. Не спорить, "чья правда правильнее", а по-человечески договариваться: как вы оба хотите реагировать, что для вашей семьи допустимо, а что категорически нет.
Дети чувствуют себя спокойнее, когда родители едины. И тогда любая внешняя ситуация  даже неожиданная и неприятная  станет для них опытом защиты, а не источником травмы.

Светлана Матюха · Answer

Интересно, почему вы думаете, что донести мужу свои потребности и потребности ребёнка  это нападение? Это нормальное, здоровое общение. Здесь не о том, чтобы "продавить свою правду", а о том, чтобы вместе позаботиться о ребёнке и дать ему опору.
Не оставляйте ситуацию незамеченной. Спокойно обсудите с мужем, какие слова и действия для вас были бы поддержкой. Может так"Мне важно чувствовать, что мы действуем как команда".
Если самим договориться трудно, хорошим вариантом может быть семейная терапия ,  вы сможете научиться слышать друг друга и вырабатывать общую позицию .

Светлана Матюха · Answer

Если честно ситуация похожа на газлайтинг. Неудивительно что вас трясети у вас возникают сомнения.
Если вы спокойно (ну, может, чуть громче от тревоги) пытаетесь донести свои чувства  это нормально и не накрутка.
Теперь про мужчину. Если на любую вашу попытку поговорить он реагирует: Да ты что накручиваешь! это значит, что у него на любую проблему включается защита. Возможно, в детстве на него много давили, и теперь любое обсуждение воспринимается как личное обвинение.
Попробуйте написать ему  письмо, сообщение, где спокойно расскажете о своих чувствах и о том, какая поддержка нужна вам и ребёнку. Вы имеете полное право говорить о своих чувствах и потребностях.
Ну и про семейного психолога подумайте, иначе нерешённые ситуации будут увеличиваться как снежный ком.

Валентина Жемчужникова · Answer

Ваши переживания вполне понятны, неприятно очень, когда лезут к твоему ребенку, особенно, если это человек противоположного пола и еще, как вам показалось, может быть нетрезв.
И ваша реакция очень адекватна, более того, вы показали дочери, что это нормально говорить прямо про то, чтобы человек придерживался дистанции.

По поводу мужа, то просто поговорите с ним про то, что вас задело, но без обвинений. Ему может и в голову не могло прийти что-то тревожное, потому и не отреагировал. Вы можете просто попросить, чтобы впредь он более внимательно относиться к такого рода ситуациям.

А какой возраст дочери?
Что больше всего вас задело в данной ситуации?

Ирина Миколенко · Answer

Доброго вечера!

Ситуация - я бы сказала с большим красным флагом!
Или сиреной...
"Мені б хотілося розуміння та підтримки щодо того, що цей сторонній чоловік не мав права так себе вести щодо моєї дитини, навіть якщо наша сім'я знайомі знайомих, такі жести привітання як цілувати ручку вважаю дуже інтимними і доречними тільки для дуже близьких людей, і аж ніяк не для незнайомих і тим більше до дитини."
А у вас есть сомнения в его праве?
Такое ощущение, что вы дезоориентированы - хамством и наглостью по своей сути - (чемто извращенным) уже - по отношению к детям от взрослого мужчины.
Логика и чувства вам говорят - что это не правильно и непозволительно.
( преступно уже даже) 

Но? вы как будто, подтверждения от нас хотите - что это действительно правильно - вы все сделали.
( видимо вы еще в шоке - после этой ситуации)
А сколько ребенку лет?
И почему отец ребенка - не как не среагировал в кафе - тоже был шокирован или что? 
Он както, вам объяснил свою реакцию?
Вы с ним эту ситуацию потом обсудили?

Совет - держаться подальше от такого знакомого.
Потому что его поведение - уже выходит за грань нормы. По отношению к детям.
И что там у него на уме - не ясно... ( темболее если он любитель выпить)

"Я не сподівалася такої поведінки від сторонньої людини." - люди бывают разные да...
Нужно быть осмотрительными.

Ирина Миколенко · Answer

"Чому інші дорослі (мій чоловік і батько доньчиної подруги) в цій ситуації не втрутились у взаємодію чужого дорослого з дитиною і не зупинили цього чоловіка до того як я повернулася і звернула увагу на ситуацію що склалася?" - а вот это большой вопрос - который стоит задать мужу. Почему он не среагировал?
Хотя по идее должен был - он же отец и защитник семьи.

Тут как, вопрос такой - если ваш муж, тоже был под алкоголем - то реакция у пьяных людей разная и внимание тоже.
Если же он, был трезвым, то темболее странно, что не как не среагировал.
Может тоже в шок впал... ( тут с ним надо говорить, за него тут нельзя ответить)

А были ли, еще ситуации в прошлом - когда вашей семье угрожала опасность, или какието неприятности от других людей, а муж игнорил это?
Ну тут еще, чисто женское сработало у вас на подсознании - плюс инстинкт материнства - защитить потомство - защитить детей.
У мужчин могут притупляться такие инстинкты - женщина обычно тут более реактивна.
( но опять же, все индивидуально)
Ваш муж мог просто растеряться - не знал, что сказать этому мужчине. ( такое бывает)

"Чи нормально що в цій ситуації я відчуваю обурення щодо бездіяльності мого чоловіка і батька доньчиної подруги та незахищеність?" - конечно нормально! Ваша реакция наоборот здоровая и правильная.
Конечно будет возмущение, за то, что они эту наглость не остановили - потому вас и сейчас тревожит, что не получили поддержку и ЗАЩИТУ от близких людей, и от своего окружения.
Что на защиту встали только вы. А они или растерялись или проигнорили.

"2) присутні дорослі мали б втрутитися і зупинити цього чоловіка?" - может еще, как причина их бездействия - боялись конфликта ссоры - драки с этим мужчиной. ( этож все быстро происходило - время на подумать было мало - надо было действовать)
А по факту действовали только вы!

В прошлом у вас, лично вас - были домогательства от мужчин?
( может еще поэтому, ваша реакция такая острая, и вы не как не можете успокоиться)
Ну и в целом - чувство Справедливости задето да!

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Доброго дня, Марі!
[quote]Мені б хотілося розуміння та підтримки щодо того, що цей сторонній чоловік не мав права так себе вести щодо моєї дитини, навіть якщо наша сім'я знайомі знайомих, такі жести привітання як цілувати ручку вважаю дуже інтимними і доречними тільки для дуже близьких людей, і аж ніяк не для незнайомих і тим більше до дитини. [/quote]
Ця підримка матиме, на мою думку, тимчасовий і доволі мізерний ефект. Уявлення про права, про правильність поглядів, про вихованість і чемність інших людей раз у раз розбивається на друзки, зустрівшись з реальністю. 
Тому набагато важливіше ваше особисто і бажано разом з чоловіком спільне бачення і конструктивні взаємні дії щодо захисту психологічної безпеки дітей та сім'ї в цілому.

[quote]Як перестати відчувати неспокій після цієї ситуації?[/quote]
Ситуація в минулому. Загроза пройшла. Правльніше сказати, ви її відвели(!) 
Думаю, варто свої почуття і думки донести до чоловіка у прийнятній формі. Тобто без осуду, агресії і звинувачень. Спробуйте поділитись, висловити для себе бажане, які б дії з його боку дали вам змогу відчути, що ви по "один бік барикади".

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Поведінка в громадських місцях і жести привітання

Ответы психологов