Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Наша зависимость делает нас рабами, особенно зависимость нашего самоуваж...»
Вопрос от: Лена Возраст: 30

Стосунки, чоловік, свекруха

Доброго дня.
Не можу розібратися в ситуації.
Проживаємо з чоловіком у свекрухи. Є складнощі у стосунках, і дійшло до того, що якогось разу так накипіло, що я вже не змогла стримати себе та обзивала її і посилала. Не вважаю свою поведінку чимось хорошим, нормальним чи ефективним - розумію що накипіло і відреагувала на ситуацію, яка мене ошелешила (був важкий тиждень, того дня я зробила дуже багато справ, і тут ввечері вона зробила мені зауваження за одну непомиту каструлю, коли я відреагувала різко, вона почала мені докоряти моїми батьками, і далі вже пішли грубі слова з мого боку). Чоловік в цій ситуації став захищати свекруху та нападати на мене. Потім він мені сказав що він би мене захищав, якби я спілкувалася з його мамою з повагою, хоча - раніше і коли я була терплячою і податливою, і коли намагалась спокійно аргументовано їй пояснити свою позицію, і коли просто чоловіку говорила що турбує і просила розібратися - він не захищав і не поставив межу. В цій ситуації наче чоловік разом зі свекрухою як одна команда виставляють мене винною і поганою. І не враховують що з боку свекрухи не було до мене людяності й поваги, як би я себе не вела, з боку чоловіка не було постановки чіткої межі нашої сім'ї.
Я з свого боку вкладала гроші і час щоб створити нормальні умови для сім'ї щоб жити в цьому місці, бо зрозуміла що чоловік не хоче жити на квартирі чи старатися мати щось своє. Але він це припідносить так - що наче по іншому неможливо і що ми не можемо жити на квартирі через те що я мало заробляю (хоча за всі роки нашої сім'ї я і деякі періоди заробляла більше чоловіка, і вкладала в сім'ю кошти якими мені допомагала моя родина, і багато зусиль та часу в побут, ремонти).
Чоловік каже що я не вмію спілкуватися, що могла у тій ситуації просто спокійно сказати щось - що не можу зараз, чи що завтра помию каструлю, чи щось таке ще. Але справа не в тому що я не хотіла, я справді не могла на той момент відреагувати по іншому. Хоча я би не хотіла так розмовляти і взагалі я б воліла не спілкуватися зі свекрухою взагалі ніколи. Зараз я з нею взагалі не розмовляю, мені це здається єдиним умовно безпечним варіантом існування тут. Щодо чоловіка, бувають періоди нормальних стосунків з ним коли ми щиро спілкуємося, щось робимо разом, є емоційний контакт, а буває відчуття наче це клон свекрухи, біля якого я маю бути в ролі цілковито поганої і винної людини. Зараз є такі моменти, що чоловік приходить з роботи і свекруха йому каже список справ - це дратує.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Дополнение от автора вопроса ·
Одна справа допомогти старій нужденній матері чи підтримати добрі відносини. Але це інше - вона наче керує його життям, що коли і як він має робити, чи наче веде з ним спільний побут, господарство, наче вона йому жінка. І він чи покірно виконує, чи свариться і виконує. Але він не ставить межу - що так не ок і він так не буде. І в такій ситуації я не можу з ним вести стосунки як жінка, як партнер, я бачу що в нас нема контакту. Але якщо я буду вимагати чи говорити йому що він має з цим робити - то це я буду в ролі такої матері. А я хочу щоб чоловік сам проявив ініціативу до нашого спільного подружнього життя і рівних стосунків. Як зрозуміти, чи це взагалі можливо? Як донести до нього своє бачення, щоб це не було так наче я керую його життям знову ж таки як мама?(Бо так я не хочу, мені б хотілося щоб це був його вибір, інтерес, ініціатива, співучасть, і що він сам мене вибирає а не я нав'язуюся чи змушую)
Как давно вы женаты?
Как давно и почему живете со свекровью?
цитата:
А я хочу щоб чоловік сам проявив ініціативу до нашого спільного подружнього життя і рівних стосунків.

А это было в ваших отношениях?
Муж этого хочет?
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 384952 для Валентина Михайловна

12 років одружені, з свекрухою живемо 9 років, причина яку чоловік озвучує - фінанси (хоча тут є багато нюансів, чомусь гроші були на техніку, ремонти, авто, а на квартиру чомусь не було, були й інші варіанти крім оренди - були можливості робити умови для проживання в будинку який давали інші родичі, і друзі які виїхали, де можна було б жити окремо від свекрухи... )
Переїхати сама без узгодження з чоловіком я не наважувалася, боячись зруйнувати стосунки.

Стосунки були непрості спочатку. Але останнім часом були моменти коли було на мою думку проблиски дорослих нормальних відносин. На мою думку через те що свекруха побачила що чоловік більше почав вкладатися в наші стосунки, і по спілкуванню, і по спільних справах, вона почала "виживати" мене, провокувати, чіплятися до дрібниць, безглуздо принижувати (як приклад: мої батьки не приїздять до нас в гості і я не підтримую з ними тісні стосунки, маю на це причини; як результат скверуха це висловлює як претензію мені - чому мої батьки навіть не приїхають подивитися як я тут живу, і раз так значить вони ненормальні і я ненормальна якщо в мене такі батьки.
В той же час попри те що батьки зараз взагалі не втручаються в моє життя, у життя сім'ї і я цього не допускаю, і не приїжджають зважаючи на те що я цього не прошу і не хочу, і при тому що я не підтримую з ними якихось близьких стосунків та не догоджаю, вони допомагають мені фінансово, шлють для дітей подарунки періодично, тощо. Кличуть жити до них в разі чого і тд. З їхнього боку вважаю зараз немає проявів чогось ненормального до мене чи нашої сім'ї)

Як результат я бачу що чоловік ведеться на свою маму і виступає проти мене. І я не знаю, ті проблиски стосунків які наче починали моментами складатися - це щось справжнє і є шанси, чи мені здалося і нічого не виходить.
Вы пишите изначально отношения были непростые - это о чем конкретно?
О каких проблесках взрослых отношений вы пишите? Что именно происходит и как долго эти проблески?
Как долго вы готовы жить со свекровью и все это терпеть?
На что готовы идти, чтобы что-то поменять в нынешней ситуации?
...
Нора Маркман — психолог
Нора Маркман психолог
Київ ·
Вітаю! Співчуваю, що ви опинились у такій ситуації.. Ви описуєте, що чоловік не проявляє ініціатив до змін, не вкладався в ваше з ним окреме майбутнє, хоча саме цього ви від нього і прагнете. Як і морально так і фінансово. "з боку чоловіка не було постановки чіткої межі нашої сім'ї. " - і напевно саме тому, вочевидь, ваш чоловік займає сторону своєї матері - бо не відділився від неї емоційно. І це надто складна задача змусити дорослу людину змінюватись у тих речах, які вона не вважає за потрібними змінити. Ну хіба що зайняти місце його "матері" і керувати - але це я вже трошки іронізую, тому що ви і самі це помітили. Було б непогано, якщо б ви знайшли можливість поговорити зі спеціалістом про цю ситуацію і розібратись в собі краще, зрозуміти куди далі рухатись. І поки ви знаходитесь у невизначеності - спробуйте уявити - що це не ви зараз там, а ваша, припустимо, подруга, молодша сестра, чи донька. І вони у цих відносинах і обставинах? Що б ви порадили у їм такому випадку, коли дивитесь на це трохи зі сторони?
...
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.