Більше не довіряю та не наважуюсь піти

Добрий день! У вас справді непроста ситуація в сімейних стосунках.
Я би порекомендувала вам звернутися до психолога, який працює з сімейними парами. Варто обговорити це з чоловіком. Окреслити кризову ситуацію. Тут має бути і ваше бажання і вмотивованість чоловіка до роботи з психологом.

Доброго дня!

Я думаю про розлучення з чоловіком, але не наважуюсь піти.

Розірвати стосунки - це один з можливих варіантів вирішення проблемної ситуації. Чи розглядали інші? Наприклад щира розмова про те, як ви висловлюєте один одному невдоволення, як вирішуєте, що є прмйнятним та неприйнятним у вашій сім'ї, як залагоджуєте суперечки, щоб повернутися до взаєморозуміння...; або консультація у сімейного психолога?

Я не знаю що мені заважає.

І тут питання може бути не тільки про це, а про те, що у ваших відносинах напевно ще є й те, що вас тримає разом. Хоча воно в моменти негараздів може не помічатися.

Проблеми, конфлікти не вперше, тому не вірю в розмови, в формальні вибачення, у те що буде до мене людяне ставлення, безпека, стабільність.

Стосунки - це не данність, а результат докладених зусиль обох партнерів. І також має значення, скільки вони тривають. Наприклад, перший рік - коли відьувається адаптація партнерів один до одного, чи час, коли сім'я зазнає якихось змін (переїзд, складні життєві обставини, поповнення родини або смерть близької людини...та ін.) - все це може позначатися на якості сімейногр спілкування, можливості надавати емоційну підтримку одне одному, тактовно висловлювати свої думки з приводу подій, ситуацій.

Хочу попросити допомоги з тим щоб розібратися, як мені діяти далі, щоб це було моє рішення, мій вибір, моя відповідальність як я живу далі

Рекомендую почати з розмови з чоловіком, озвучивши свої переживання з приводу того, як складаються ваші стосунки на даному етапі. Чи бачить він існування проблеми? Чи готовий шукати варіанти її вирішення? Доречно було б записатися на прийом до сімейного психолога.
Якщо чоловік не бачить зараз проблеми - ви можете почати розглядати її тільки зі свого боку, пам'ятаючи про те, що стосунки - це низка дій і відповідних реакцій на них. Іноді зміна лише одного елементу (або дій, або реакцій) приводить до зміни якості взаємодії.

Доброго дня!

БІЛЬШЕ НЕ ДОВІРЯЮ ТА НЕ НАВАЖУЮСЬ ПІТИ

Ось так ви описали свій стан і водночас певну крапку на траекторії вашого подружнього життя. Довіра втрачена. І,здавалось би, потрібні відповідні кроки - або працювати над відновленням довіри у стосунках, працювати за умови спільного бажання з надією на успіх. Або припиняти стосунки та далі йти окремо своїм власним шляхом. Однак і на перше, і на друге ви поки що не наважуєтесь. Тобто перебуваєте в стані розгубленості.
А в середині себе переживаєте певний хаос.
Думки про розлучення

Я думаю про розлучення з чоловіком, але не наважуюсь піти.
Я не знаю що мені заважає.

наштовхуються на страхи і сумніви -

Матеріальні труднощі - умовно так, але ж можна було б адаптуватися згодом.
Страхи - так, але і залишатися страшно.

А крім того, ще на

Жаль, співчуття до чоловіка - так

Тому варто спочатку розібратись, що відбувається. Пояснити можете, з приводу чого жаль?
Співчуття до чоловіка... В чому ви йому співчуваєте? Розкрийте, будь ласка. Так ви зможете і себе краще зрозуміти.

але і втрачати себе шкода

Думаю, що не варто втрачати себе. Проте я не зовсім зрозумів, що мається на увазі. За яких умов виникає загроза втрати себе?

Ви зазначили, що

Проблеми, конфлікти не вперше, тому не вірю в розмови, в формальні вибачення, у те що буде до мене людяне ставлення, безпека, стабільність.

Саме по собі ставлення навряд чи зміниться. Для цього потрібні передумови, суттєві зміни характеру ваших взаємин і так далі. Питання доволі складне, щоби вирішити його шляхом листування.
Буде доречна співпраця з психологом, а перед тим багато уточнень і з'ясувань. Наприклад, як обрали партнера? Яка ваша модель побудови прив'язаності? Ваше ставлення до самої себе? Ваші установки і погляди на стосунки? Тощо, тощо, тощо.

Хочу попросити допомоги з тим щоб розібратися, як мені діяти далі, щоб це було моє рішення, мій вибір, моя відповідальність як я живу далі

Насправді варто звернутись до психолога і пройти з ним шлях до змін на краще.

Відредаговано автором 23-07-2025 12:45:43

Доброго дня. Стосунки пари (подружжя) це в якомусь сенсі і є сплутаність індивідуальних психічних організацій, несвідомих фантазій двох людей. На цій базі все і існую. Тому умовно це нормальний стан і зв'язок. Коли настає криза, то цей гармонічний зв'язок, взаємопроникність зазнає напруження. Ви кажете, що не знаєте, що вас тримає і ви не впевнені в чому ваша відповідальність. Напевно тому, що якісь частини вашої психіки захоплені, заглиблені і формують ваш союз, подружній зв'язок з чоловіком. Може і важливо проаналізувати, що це за емоції, страхи, тощо. Ви ніби про якісь варіанти цих емоцій, побоювань розповідаєте, але робите це в такому стилі, відношені, що ніби це не ваші (умовно) страхи, не за себе, а за чоловіка, сім'ю, або що. Але важливо на це подивитися і відчути особисто, стосовно особисто вас. Що вас зачіпає, не влаштовує. Це напевно перший крок, індентифікувати вашу частину відповідальності і ваш внесок. В подальшому, якщо криза більш глибока і цей першій крок не дозволить вам поспілкуватися з собою і чоловіком і разом прийти до якогось рішення, тоді варто звернутися до парної психотерапії і приділити більше уваги

Я відчуваю зараз, що в мене вже немає емоційного ресурсу аналізувати себе, його, стосунки, нема сил старатися щось виправити, покращити, нема сил вирішувати як далі, мені потрібна просто підтримка.

Робота з психологом (якщо це не формат коучингу) має починатися з того, щоб навчитись відновлювати ті сили, про які ви зараз кажете, перед тим, як почати розв'язувати основну проблему запиту.
З іншого боку, варто відмовитись від думки, що чоловік має бути єдиним джерелом відновлення ваших емоційних ресурсів. Адже саме таке очікування часто зіштовхується з неспівпадінням з реальністю, що, в свою чергу, посилює розчарування та зневіру у можливостях виправлення ситуації на краще. Можливо зараз має сенс приділити увагу власному відновленню, а потім - відновленню ваших стосунків з чоловіком.

мені потрібна просто підтримка.

Чи це можливо?

Так, можливо.
Однак ви маєте взяти до УВАГИ - вона, підтримка, реальна лише в реальному підтримуючому контакті з іншою людиною(!)

Цією людиною може бути хтось цінний і важливий для вас, хто спроможний ПОЧУТИ і дати те, чого ви потребуєте. Це може бути хтось рідний та близький, подруга...

Такою людиною може бути ПСИХОЛОГ. І краще, щоби був саме він.

До речі, він, окрім усього іншого, допоможе вам у розвитку навичок самопідтримки, що є вкрай нагальним завданням.

Відредаговано автором 23-07-2025 18:10:44

Доброго вечора!
Щоб давати якісь поради і ту ж саму підтримку, замало, як на мене інформації. Тому можна робити лише певні припущення.
Як на мене, у Вас зараз стан психо-емоційного виснаження. Так, зачасти, буває в тих стосунках, в яких чоловік та дружина "злипаються", тобто, зациклюються один на одному. Саме
такі стосунки сповнені претензіями,
образами та невдоволенням один
одним, бо замикаються на собі. Що у свою чергу, призводить до розчарувань, втрати інтересу до життя і... депресивних станів, як наслідку виснаження.
Можна також припустити, що у вас аб'юзивні стосунки, де Ви постійно перебуваєте в ролі "жертви". А такі стосунки не з'являються випадково. Як правило, вони формуються за прикладом стосунків батьків. Тому для того, щоб змінити своє життя, потрібно повністю міняти підсвідомі установки та моделі поведінки. Але зараз, судячи з написаного, Ви не в стані цього робити, бо елементарно немає сил.
Тому я б порадила почати зранку багато швидко ходити на свіжому повітрі, або ж повільно бігати. Це допоможе відновити енергетичний стан, додасть Вам сил та оптимізму. Ще в таких випадках, дуже допомагає зміна обстановки. Якщо є можливість, просто поїдьте кудись на декілька днів. На відстані краще можна побачити і себе, і стосунки зі сторони. Врешті решт, життя продовжується і завжди можна знайти і правильне рішення, і вихід.
І ще. З розлученням я б Вам не радила поспішати. Бо Ви зараз не в тому стані, щоб можна було правильно оцінити стан речей. Це перше. І друге. Танго танцюють двоє. І якщо стосунки не складаються, то проблема є у двох. І за законами стосунків, якщо навіть розлучитеся, але не зрозумієте в чому проблема,та ж сама невирішена проблема може потягнутися за Вами і в наступні відносини. При чому, з ускладненнями. За принципом екзаменів, які не здали і які потрібно"перездавати".
Спершу відновіть свої сили, спробуйте відсторонитися від стосунків, а вже потім - все інше

Відредаговано автором 23-07-2025 21:04:41