Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 9 часов тому: «Доброго дня Романе. Дуже співчуваю Вашому стану. Адже, коли так себе почуваєш, здається, саме життя зупинилося. Те, як Ви описуєте свій стан, дуже схоже на втрату сенсу життя і п»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 10 часов тому: «Доброго ранку! Ви пишете "В последние два месяца усились визуализации на различные негативные ситуации..." Я правильно Вас зрозуміла, візуалізації були і раніше? Просто тепер так»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 11 часов тому: «Добрий день. Похоже вы пытаетесь и возможно в перспективе хотели бы посмотреть на себя и на отца реалистично, принять себя и его. На данном этапе, вы смотрите с позиции травмы. Опр»
Вопрос от: Evgeniy Возраст: 36

Страх своїх думок

Всім привіт, працюю два роки над своєю тривогою, пройшов декілька тренінгів та курсів з психотерапевтом

Веду щоденник страхів , пишу весь треш який приходить в голову , вивчив дуже багато інформації стосовно страху, але як тільки припиняю працювати над страхом , страхи ніби повертаються , можете будь ласка пояснити з наукової точки зору чому так відбувається?
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Лучший ответ
Я внимательно прочитала Ваши ответы.
Дело в том, что Ваши страхи, это как бы верхушка айсберга, но есть более глубинная причина, которая является их основой.
Бесполезно работать с каким-то видом страха. Уйдет один страх, придет другой.
Вы на уровне сознания все понимаете, а подсознание выдает сюрпризы в виде новых страхов.
К тому же нельзя исключать физиологические процессы, которые напрямую связаны с психическими процессами, а именно, дисбаланс в гормональной системе. И с этим тоже работают психологи.
Необходимо психологу знать анамнез (историю) Вашей жизни и тогда можно будет решить Вашу проблему.

Відредаговано автором 16-07-2025 16:28:44

...
Доброго дня!
цитата:
Веду щоденник страхів , пишу весь треш який приходить в голову , вивчив дуже багато інформації стосовно страху, але як тільки припиняю працювати над страхом , страхи ніби повертаються , можете будь ласка пояснити з наукової точки зору чому так відбувається?

Шкода, що ваші тривалі зусилля не принесли бажаного результату.
На мою думку, причини появи страху, на жаль, не були глибинно пропрацьовані(!)
Ви рефлексуєте, помічаєте феномени у щоденнику, проте, вірогідно, на емоційному рівні залишаєтесь скоріше в ролі наляканого спостерігача, не виходячи в позицію віч-на-віч зі страхом.
Загалом-то, звісно, потрібно досліджувати вашу ситуацію особисто. Чого боїтесь? Про що ваші думки, що спричиняють страх? Як давно виникли страхи? Чим запускається тривога? Від кого потенційно очікуєте на підтримку/допомогу/порятунок?
Які вже напрацьовані механізми приборкання тривоги? Наскільки вони дієві і таке інше?

На цьому етапі пропоную переглянути кілька моїх відео про тривогу і страх. Виникнуть питання - звертайтесь.
Страхи. Как преодолеть...
https://upsihologa.com.ua/audio-video-466

Тревога как прерванное возбуждение.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-653
Хотелось бы больше информации по поводу каких страхов вы обращались к психологу?
Как долго вы работали с психологом?
Что вы имеете в виду под страхи возвращаются?
Потому что частое заблуждение у тех, кто пошел в терапию, что работа с терапевтом уберет все страхи, тревоги, неприятные ощущения и будет "море по колено" - все легко, комфортно и без неприятных переживаний. Но на самом же деле терапия не ликвидирует ни страхи, ни тревогу, а дает возможность понять свой страх, снизить его, научиться не проваливаться в переживания так, что не осознаешь что происходит. Терапия дает возможность вовремя отследить, что со мной происходит, заметить в моменте мои переживания, учит с ними справляться, не заваливаясь в полностью не контролируемое состояние.
...
Доброго дня.

Страхи не проходять тому, що Ваша психіка все ще сприймає якусь загрозу (або загрози) як таку, на яку нема сформованої адекватної реакції.

Ми не боїмося, наприклад, дощу. Хоча він для здоров'я несе певну загрозу. В нас є сформована реакція, яка дозволяє нівелювати його негативний вплив: придбана парасолька, гарний одяг, можливість не йти в дощ нікуди. Тому, як тільки небо затягує, психіка актуалізує реакції та наявніть умов для їх виконання. І не б'є в сполох. Бо є що протиставити цій загрозі.

В Вашому випадку, з моєї точки зору, такі реакції не сформовані. Припускаю, що, можливо, сама загроза не виокремлена.

Я б запропонував наступний план:
1. З'ясувати, чого ви насправді боїтесь.
2. Сформувати реакцію на цю загрозу.
3. Стикнутися з нею у житті та отримати позитивний досвід перемоги над нею.

Я психоаналітик і пропоную саме психоаналіз для вирішення проблеми. З досвіду, п.1 та п.2 потребують до трьох місяців роботи. Закріплення позитивного досвіду може тривати довше, але вже не потребує щотиждневих консультацій. Якщо цікаво - звертайетсь.

Відредаговано автором 15-07-2025 16:50:43

...
Тривога часто не зникає не тому, що недопрацьовано, а тому, що мозок і тіло не отримали достатнього досвіду безпеки, щоб повірити, що тепер світ - інший. Особливо якщо в дитинстві був травматичний досвід - коли небезпека була реальною, а підтримки не було. Тоді нейронні шляхи страху закріплюються глибоко: мигдалина, вегетативна система, гормони тривоги формують автоматичну реакцію "загроза". І навіть у дорослому віці тіло реагує по-старому, бо безпечного досвіду ще недостатньо, щоб переписати цей глибинний шаблон.
Зазвичай потрібна тривала психотерапія, бо тривога часто вшита в тіло з дитячого досвіду, коли не було безпеки. Щоб мозок і нервова система повірили, що тепер світ інший, потрібнни не просто інсайти, а багаторазовий досвід безпечного контакту - і це дає лише довготривала терапія.
Скажіть, будь ласка, Ви зараз усвідомлюєте, що у Вас активувалась автоматична негативна думка? Якщо я припиню працювати усе знову стане погано. Це схоже на когнітивне викривлення катастрофізацію-"все знову буде погано".
Саме через це виникає тривога, напруга, самозвинувачення або навіть відчай. У когнітивній терапії, яка має наукове підґрунтя, ми не знищуємо страх. Ми вчимося ловити його на старті, помічати, що саме його запускає,перевіряти глибинні переконання,і поступово повертати собі кермо.
Чому так відбувається? Бо старі нейронні шляхи в мозку не зникають, вони лише притихають. Якщо Ви перестаєте практикувати нові способи мислення чи поведінки, мозок автоматично вмикає старі знайомі сценарії, які роками були у вжитку. Це не щось погане й точно не ознака хвороби. Просто Ваш мозок дуже уважно сканує реальність на небезпеку. Йому легше помічати загрозу, ніж спокій. Це особливість нервової системи.
Іноді в основі таких реакцій досвід з дитинства І мозок продовжує діяти за цією старою схемою.
Тому тривога не повертається вона просто нагадує, що Вам важливо підтримувати себе регулярно.
Гігієна думок це як гігієна порожнини рота: потрохи, але систематично.
До речі, замість слова "працювати над собою", можна сказати м’якше:
"дбати про себе". З повагою.
...
Алла Веленко — психолог
Алла Веленко психолог
Київ ·
Доброго дня Evgeniy.
Щоб говорити більш конкретно, необхідно розуміти про які саме страхи іде мова у Вашому зверненні.
Адже у загалі, страхи - є невід'ємною частиною людського життя. Бо, в своїй первісній основі вони були необхідні, як можливість бути вчасно попередженими про небезпеку і тому відігравали роль захисту людини.
Це перше.
А друге. Якщо у Вас був конкретний запит про конкретний страх і після психотерапії цей страх все одно залишився, можна припустити, що
1. Страхи не були повністю пропрацьовані
2. Страхи ніби і пропрацьовані, але залишаються у Вас через неправильно сформований світогляд, де Ви як людина та особистість відчуваєте себе не гармонічною частиною оточуючого світу, а перебуває в стані захисту, тобто, агресії, до оточуючого світу.
Основа Ваших страхів – невротичний розлад (невроз).
Багато людей стикаються з такою проблемою, що ніби невроз пішов, але є страх, що він повернеться.
Чому так відбувається?
Найголовніша причина – недоопрацювали розуміння. Страх може залишатися за рахунок недостатнього розуміння, як працює невроз. Нерозуміння звідки береться симптом, як він функціонує, чи він несе небезпеку та ін.
Якщо Ви продовжуєте вірити, що симптом несе небезпеку – Ви продовжуватимете боятися повернення.
Друга причина – опір. Ви до кінця не прийняли своєї тривоги, своїх симптомів, тому продовжуєте з ними боротися. «Як це так, що симптоми можуть повернутися? Так не повинно бути!»
Зрозуміло, така позиція створюватиме Ввам страхи симптомів просто тому, що Ви їх не допускаєте. Якщо є прийняття симптому, то немає страху, що він повернеться.
Третя причина – не вирішена основна невротична проблема.
Запитайте себе, чим небезпечний Ваш симптом, там і буде відповідь на запитання, чому боїтеся повернення.
Одна з найпоширеніших тактик боротьби зі страхом — подивитися на те, що лякає під іншим кутом. Наприклад, можна нагадати собі про те, що більшість побоювань найчастіше не виправдовуються або що неприємні події рідко стають кінцем світу.
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 383616 для Валентина Михайловна

Мои самые сильные страхи над которыми работал это

страх онкологии,

страх аварии на авто, и что это произойдет по моей вине

Уже понимаю природу страха, тревожность осталась, но уже не такая сильная , и уже знаю как с ней работать

Но теперь есть новый страх, потерять контроль над своими эмоциями, скатиться к тому чтобы не контролировать тревожность и панические атаки,

это абсурдно но что то внутри меня хочет чтобы я вернулся к старым системам мышления , когда сам работаю над страхом, мысли тяжело собрать в кучу, мозг лениться думать, как будто есть установка чтобы перестал работать над своим страхом, это прям какой то внутренний ограничитель что свобода от страха, смелость перед страхом, здоровое отношение к страху, это может мне навредить, и я пытаюсь понять откуда это идет!

Я чувствую что это абсурд , но осознать тяжело

И еще такие абсурдные мысли - «если я буду работать над своим страхом , то привлеку в жизнь то о чем я думаю»

как пример боюсь аварии , чем больше углубляюсь в воспоминания и причины , тем больше вероятности что привлеку это в свою жизнь, именно из-за этой установки я всю жизнь боялся честно говорить или просто даже написать на бумаге то что меня могло напугать , подробно описать что именно меня пугает прямо сейчас , ничего не скрывая,

я раньше наоборот пытался не замечать страхи, думал что если куда то подальше их откину , то их не будет , а по факту фоново всегда находился в чувстве страха

Понимаю что как раньше уже не могу, понимаю что это нерациональный страхи, а с другой стороны боюсь что если буду сражаться со страхом, то привлеку беду в жизнь, что отключу какой то важный страх, боюсь состояния море по колено,

Спасибо за внимание к моему вопросу !
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 383619 для Світлана Володимирівна

Дякую за зворотній звʼязок , розумію що 35 років жив в одній системі, і навіть за рік плідної роботи все не зміниться, але коли залишаюсь сам на сам дуже цінна підтримка зі сторони що потрібно просто йти далі
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 383622 для Алла Григорівна

Вітаю, не припиняю працювати над страхами, і поки вивчаю їх глибше то виникають ось такі дивні стани

Я часто відчуваю що мозок ніби ухиляється від роботи над страхами, тобто я знаю що інформації для розуміння страху придостатньо

Я розділяю раціональний та нераціональний стоах, що перший на користь другий заважає, але мій «ум» наче спеціально не хоче щоб старі системи були покинуті, і я намагаюсь розібратись чому так відбувається
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 383626 для Ирина Константиновна

Дякую за відповідь, так на глибинному рівні є відчуття що все що я узнав це все не правда , що небезпека від моїх нераціональних страхів залишається, і що вимкнувши свій страх в потрібну мить я позбавлю себе захисту
Обращались ли вы к психиатру? Возможно помогла бы в том числе медикаментозная поддержка.
Как давно возникли страхи? Возможно были какие-то события, после которых начало это состояние?
А еще возник вопрос - для чего вам ваши страхи? Что они дают вам? Какой бы вы были без страхов? Что хорошего вам дают ваши страхи? Потому что страхи сменяются один другим, и мелькнула мысль, что они дают вам что-то важное.
...
Алла Веленко — психолог
Алла Веленко психолог
Київ ·
Дякую за доповнення.
Як на мене, я розумію в чому Ваша проблема і чому не вдається впоратися зі страхами. Ви намагаєтеся з ними розібратися за допомогою свідомості, логіки, тобто, своєї голови. Тоді як Ваші страхи, то сфера несвідомого. Тобто, необхідна робота зі страхами на підсвідомому рівні, плюс - обов'язкова робота із світоглядом.
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 383633 для Валентина Михайловна

Не обращался , так как думал что можно решить вопрос при помоги психотерапии, хочется решить вопрос собственными силами , без медикаментов

Событий в детстве было достаточно, небольшую тревожность помню уже с лет 8-10

По ощущениям страх это какая то перестраховка, контроль ситуации, ожидание что в любой момент может произойти какая то не приятность
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 383633 для Валентина Михайловна

Не обращался , так как думал что можно решить вопрос при помоги психотерапии, хочется решить вопрос собственными силами , без медикаментов

Событий в детстве было достаточно, небольшую тревожность помню уже с лет 8-10

По ощущениям страх это какая то перестраховка, контроль ситуации, ожидание что в любой момент может произойти какая то не приятность
Алла Веленко — психолог
Алла Веленко психолог
Київ ·
Насправді, медикаменти лише можуть на якийсь час загальмувати переживання, страхи. Тому я цілком підтримую Вас щодо рішення проблеми за допомогою психотерапії. Те, що Вам не вдалося це зробити раніше, може свідчити лише про те, що не сталося кардинальних змін на рівні підсвідомості, і в тому числі, на рівні світогляду вцілому. Тобто, не вдалося трансформувати ті травми та блоки, що сформувалися, швидше за все в дитинстві, і які і запустили таку
тривожність. "Событий в детстве было достаточно, небольшую тревожность помню уже с лет 8-10"
Як правило, такого роду перебільшені стрази бувають лише тоді, коли є глибинна опора на суто матеріалістичне сприйняття себе та оточуючого світу. Тому у Вашому випадку потрібний комплексний підхід: робота з трансформації травм та блоків на рівні підсвідомості, плюс робота по формуванню гармонічного сприйняття себе та світу.
...
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.