Допоможіть зі стосунками те емоційною залежністю

Вітаю.
Помітно, що Ви намагаєтеся знайти рішення: « працюєте над собою та над стосунками «, й це-дуже добре. Але,психіка людини,,дуже складна річ й взаємовідносини, до речі, теж, тому більшість питань неможливо вирішити самостійно. На форумі фахівці можуть «накидати « ідей, в якому напрямку Вам рухатися, але це не вирішить Ваших проблем. Я б радила Вам все ж терапію- це швидше й надійніше.

«Моя просьба до вас:
— Допоможіть розірвати цикл спроба допомогти → її лють → мій стид»
Це схоже на ситуацію, коли людина приходить до лікаря й каже, що вже встановила собі діагноз , знає які їй потрібні ліки й завдання лікаря тільки виписати той самий рецепт.
В мене великі сумніви, що « цикл» саме такий. Може спочатку спробувати почути думку фахівців з цього приводу?

«— Навчіть, як вижити, якщо розлука неминуча.»
Як Ви собі це уявляєте? Не знаючи про Вас нічого, спираючись тільки на Ваш лист?

«— Допоможіть знайти опору в собі, а не в її схваленні.»
1. Психологічно зростати( виходити з дитячої позиції, дорощуючи дорослу частину ( маю сподівання, що вона є).
2. Працювати над стосунками з батьками ( скоріше за все з фігурою мами)
3. Сепарація

Добрий день! По вашій розповіді у вас не просто емоційна залежність, а ви жертва аб'юзу, бо зазнаєте психологічного, емоційного, фізичного насильства у відносинах постійно (а чи є сексуальне або економічне?). Ваша дівчина використовує різні форми насильства для контролю та домінування над вами (поштовхи, образи, приниження, маніпуляції, контроль – «зараз стосунки перетворилися на пекло».).
Тому ви, як жертви аб'юзу. часто відчуваєте панічні атаки, тривогу, втрату самооцінки, постійне відчуття провини, спроби догодити Єві, фізичні симптоми стресу (плач, безсоння) та інші негативні психологічні наслідки.
Позбутися аб'юзу самостійно у відносинах складно з багатьох причин, серед яких найяскравіше виявляються страх, заперечення і залежність.
Що робити? Відмовитися від ілюзій та очікувань. Прийняти, що аб'юзер - не зміниться. Якщо ви любите дівчину, схильну до насильства, то дуже складно приймати її такою, якою вона є, без надії на те, що вона зміниться. Але, мабуть, це найважливіший крок по виходу з токсичної залежності — почати бачити людину такою, якою вона є, а не такою, якою хотілося б, щоб вона була (не треба жити вічно з почуттям вдячністі за минуле – «колись врятувала мене від депресії»). Якщо вам погано у стосунках з людиною, ви маєте право відмовитися від цих стосунків.
Як вийти з цього кільця? Однозначно, найперше варто звернутися психотерапевта, що може надати кваліфіковану допомогу. У цих випадках психотерапія дуже рекомендована.

Доброго дня!

Допоможіть знайти опору в собі, а не в її схваленні.
P.S.: Я не хочу її втратити, але вже не витримую болю. Як зберегти себе?

Ситуація прикра. І я вам співчуваю.
Вище навів ключові, на мій погляд, аспекти, що формують вузол вашої залежності. На вас тисне бажання "вічної" вдачності за нібито порятунок

колись врятувала мене від депресії та допомогла повністю прийняти себе.

Здається, ви помиляєтесь. Вас врятували, щоби потім "з'їсти", тобто принести в жертву аб'юзивним потребам дівчини. І тим не менш ви чипляєтесь за відносини, що перетворились у пекло

Я не хочу її втратити

Навіщо? Для чого?

Як ви самі зізнаєтесь, ціну вже заплачено надвисоку

вже не витримую болю

І це гарна ознака. Здорова частина вашої особистості відмовляється від ролі жертви. Вона прагне зберегти себе.

Як це зробити? Необхідно прийняти рішення - обрати себе. І рятувати себе за допопомогою терапії(!)

Шлях буде складний, але здоланний -

знайти опору в собі

Що це може бути на даному етапі? Що всередині вас, що у вашому минулому заслуговує на повагу і пошану?

Відредаговано автором 14-07-2025 11:07:15

Доброго дня.
Ви пишете "Вона (Єва) колись врятувала мене від депресії та допомогла повністю прийняти себе..."
І, як на мене, в цих твердженням вже є певний самообман. Якщо б Ви змогли прийняти себе повністю, навряд чи Ви б стали жертвою аб'юзу з боку дівчини.
Чому? Бо прийняття себе - це є ознака цілісності, а отже, самодостатності. Не самостійності, а самодостатності. Бо саме самодостатність дає можливість бути щасливими та реалізованим за будь яких обставин. Тобто, дає відчуття от тої самої внутрішньої свободи, що не дозволяє "злипатися" з коханими людьми. Тоді як у Вас прослідковується глибинна схильність до "залипання" на стосунках. А така тенденція не з'являється несподівано, вона формується, як правило, в дитинстві, під впливом стосунків значимих дорослих, і їх ставлення до дитини.
Тому щоб Вам спробувати допомогти, логічне запитання: а як склалися стосунки між Вашими батьками? Як вони ставилися до Вас?