Почуття вини яке не пропадає

По опису ситуації, не схоже на ОКР, бо для діагностики розладу треба, щоб в людини були часті нав'язливості, що заважають її нормальному життю. Проте, і в людини без ОКР можуть бути окремі нав'язливі думки, як от у Вас "я гуляла з іншими хлопцями, поки починала нові відносини з нинішнім партнером, значить стосунки не чисті". Але не буває чистих і нечистих відносин, є просто люди та їхні життєві вибори.

Що навіює Вам думку, що стосунки від цього зіпсовані, а Ви - непорядна? Чийого осуду Ви, насамперед, боїтеся? І як думаєте, яка потреба стояла за тим, що Ви гуляли з іншими хлопцями?
Можливі різні варіанти. Наприклад, Ви ще придивлялися до нинішнього партнера і не сприймали стосунки як серйозні, а потім змінили свою думку. І це - нормально, на початку відносин таке буває, і це їх не "забруднює".
Можливо, Ви потребували уваги, і задовольняли потребу в людському контакті чи у підтвердженні своєї цінності за допомогою флірту з хлопцями. Це може свідчити про наявність психологічних проблем, але в будь-якому разі, не катастрофа.

Як я зрозуміла з вашої розповіді, Ви відділяєте свою поведінку і в минулому від сьогодення. Також, я почула, що Ви з теплотою, любов'ю і повагою ставитесь до свого партнера. Але, зараз Вас час від часу переслідують спогади про ситуацію в минулому, яка мучить Ваше сумління. І, відповідно, Ви відчуваєте стурбованість і невизначеність зараз через стосунки зі своїм партнером у майбутньому.
Дійсно, у вашому повідомлені відчувається тривога. Розумію Вас, це важко.
Але, хочу більше дізнатися про те, що саме Ви маєте на увазі, говорячи про "брудні відносини" і "вони не чисті"?
Стосовно ОКР: цей розлад майже завжди іде "в парі" з ритуальними діями, що допомагають зняти напруження і тривогу. Чи маєте такі?

Доброго ранку, Alika!

Зараз переживаю про відносити, думаю а як в майбутньому буде, що я «забруднила» відносини вони не чисті

Давайте одразу до суті, не заперечуєте?
Так от, відповідаю на ваше питання. В майбутньому все буде добре в разі, якщо пропрацюєте феномен самозвинувачення за нібито гріхи(!)

Чому кажу "нібито"?
Ось дивіться на факти і аспекти реальності. Коли ви тільки почали зустрічатись із хлопцем, навряд чи ви були в нього закохані. Напевно, він подобався, була симпатія, але ж не настільки, аби вважати його своїм коханим. І, віповідно, прагнути як от тепер

прожити все життя

Тобто ви були в іншому статусі й іншому настрої, через що вважали за прийнятне

любима гуляти, ходила по клубах, могла фліртувати, танцювати , обніматись, але не більше

Згодом ваші почуття до хлопця визріли і ви вже серйозно почали вважати його своїм обранцем... і тут вас підступно накрили тривожні думки про гріховність власної поведінки в минулому. З'явився осуд самої себе, напевно, почуття жалю за ніби втрату моральної цноти і тому подібне. Десь поруч, ймовірно, гуляють страхи через те, що згодом хлопець дізнається...

Словом, варто у співпраці з психологом досліджувати ваш особистий міф, сформований в дитинстві. А також ваші уявлення про людські і жіночі чесноти, зокрема.

Що можете зазначити про батьківські настанови відносно дорослого життя та поведінки дівчини до шлюбу? Чи є ваша родина і ви особисто віруючими людьми?
Коли вживаєте слово "чисті відносини", який зміст вкладєте у цей вислів?
Чи мається на увазі наявність в тому вислові моральної зради?

Відредаговано автором 15-06-2025 10:04:36