Доброго вечора, у мене сталася така ситуація і я дуже сильно себе звинувачую і мені дуже стидно. Ну, коротше в мене сталася тільки що, така ситуація справа в тому що , я тільки що, збиралася на огород рвати бур'ян і коли я думала виходити я бачила що, кошенята граються, біля дверей і я ж, оце думала що, вони пішли в іншу сторону гратися, і я ж така думаю так, добре піду на огород, і я ж відкрила двері і така подумала так , треба двері закрити і оце як, я хотіла закрити двері то оказується там гралося кошеня, а в мене в думках були думки щоб, пошвидше вирвати бур'ян і всьо я вільна, і я ж думала що, кошеня пішло в інше місце гратися , і я як думала виходити то я почула що, кошеня кричить і я так злякалася і я ж, подивилася така думаю що таке? і оказується що, я як виходила і подумала , так закрию двері і потім почула крик , і я побачила що, кошеня закричало і я не зрозуміла чому воно кричить та і я подумала що, я кошеня навіть не помітила і оце ж, я подумала може я випадково прищемила дверьми кошеняті лапу чи хвіст , і справа в тому що, я себе дуже сильно звинувачую я тільки що, розплакалася бо я відчуваю себе винною може я випадково прищемила дверьми кошеняті лапу чи хвіст, але справа в тому що, я не помітила кошеня, але я все одно вважаю себе винною я тільки що, подивилася на кошеня чи все добре, чи не поранилася вона а з кошеням усе добре, бігає , грається але я всеодно вважаю себе винною, що куди я дивилася, але я не помітила кошеня, і тепер не знаю що робити.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
Ничего не делать, кроме выводов на будущее - следить тщательнее, поскольку в доме животные.
А чувство вины и стыда это в определенной мере регуляторы поведения и испытывать их нормально. Главное не зацикливаться и замечать, что некоторые вещи да, могут случиться, но вы не специально это сделали и впредь будете аккуратнее. Тем более, животные в порядке
Вітаю, Іра.
У Вашому повідомлені відчувається Ваша тривога, Ваша турбота про це кошеня і Ваша щирість у переживанні. Те, що Ви плачете й звинувачуєте себе, говорить не про Вашу жорстокість, а якраз навпаки — про глибоку чутливість і здатність до емпатії. Насправді в цій ситуації ви не зробили нічого навмисно поганого. Ви не хотіли причинити біль — це була випадковість. І Ви одразу відреагували: перевірили кошеня, переконалися, що все добре. Але я розумію, що Вам усе одно дуже боляче. І ми можемо подивитись трохи глибше: Чому ця ситуація викликала в Вас такий сильний осуд себе? Можливо, це не перший випадок, коли Ви відчуваєте себе винною, навіть якщо не було злого наміру? Чи бувало так у дитинстві, що Вас сварили або соромили, коли Ви робили щось випадково або неідеально? Це може бути важливий крок — зрозуміти, звідки взялося це відчуття «я погана, бо помилилася»
Дополнение от автора вопроса·
↩ Реакція на відповідь № 382832 для Емілія Іванівна
Дякую
Дополнение от автора вопроса·
↩ Реакція на відповідь № 382832 для Емілія Іванівна
Доброго дня, вибачте що турбую але справа в тому що, я вчора не помітила кошеня як виходила , а коли думала закрити двері то почула крик кошеня і я так злякалася я ж така кажу що, таке? А кошеня, від мене тікає і потім я пішла на огород і потім прийшла і я вибачилася перед кошеням , чесно кажучи я як виходила то я не помітила що, там кошеня гралося я думала що , кошеня гралося не біля дверей, а відійшла і пішла гратися в інше місце , а оказується кошеня гралося біля дверей, я вибачилася перед кошеням сказала вибач, мене будь-ласка . і чесно кажучи , у мене з'явилися думки що, я жахлива людина. Просто , в мене в голові була думка поскоріше закінчити на огороді бур'ян і відпочити а коли я закривала двері то я почула крик і я злякалася за кошеня що, я зробила кошеняті боляче , чесно кажучи я не помітила кошеня коли я закривала двері, мені дуже соромно.
Я зрозуміла з Вашого опису ,що це випадковість. Що Ви не хотіли зробити біль кошеняті. Але незважаючи на випадковість:
-Ви все рівно вважаєте себе " жахливою людиною"Чому?
-дуже сильно себе звинувачуєте і відчуваєте стид.
-Ви знову звинувачуєте себе ,плачете через це і почуваєте винною. Слово" винна" Ви використовуєте в описі дуже багато разів.
За що саме Ви відчуваєте стид?
Чому не можете віднестися до себе з розумінням того, що це випадковість і відпустити ситуацію? Що Вас в ній тримає? Можливо це якісь підсвідомі реакції, які тягнуться з дитинства? Непропрацьована травма вини за щось?
Відчувається що Ви дуже чутлива, чуйна людина але і дуже багато самі себе "караєте"за випадковості. Як часто у Вас бувають ситуації, де Ви почуваєтеся за щось винною?