Конфлікт в садочку

Доброго вечора!

3 роки - це сензитивний період в житті дитини, відомий як криза трьох років. В цьому віці дитина може виявляти певні поведінкові проблеми, тому що вперше у житті починає усвідомлювати та відстоювати своє "я". Але якщо поведінка стає неконтрольованою, і чинить шкоду самій дитині чи її оточенню, то варто звернутися до дитячого психолога з цією проблемою.
Бо агресія доньки має певні причини, варто звернутися до фахівця очно та виявити, які саме причини та як з ними працювати.

Що стосується інших мам і того, що Ви не знали, як реагувати. Чи буває у Вас в інших життєвих ситуаціях, що Ви не знаєте, як реагувати? Як Ви себе почуваєте в цей момент, яка перша реакція спадає Вам на думку, і що зупиняє Вас від відповіді тій чи іншій людині?
Мама, яка сказала про лозину Вашій дочці, не може виховувати Вашу дитину, тільки Ви можете це робити. В цій ситуації можна було б позначити особистий кордон, мовляв "Не сваріть мою дочку, я її мати, я займаюсь її вихованням і пояснюю, що ображати інших дітей не можна. А лозиною в нашій сім'ї не користуються." Це лише один з можливих варіантів відповіді, доволі "рафінований", бо зазвичай люди відповідають більш коротко і так, як їм хочеться в моменті. У Вас же, мабуть, якийсь ступор настає, і цей момент теж важливо проговорити з психологом, на індивідуальній або сімейній терапії.

Що стосується батьків дітей, яких ображала Ваша дочка (або навпаки - вони її), то що заважає вступати з ними в діалог, і обговорити ситуацію, яка виникла між Вашими дітьми? Можна вислухати обидві сторони, щоб зрозуміти, що відбулося. Якщо виявиться, що донька когось образила, можна порадити їй підійти та вибачитися до дитини, яка була ображена (і навпаки, якщо образили доньку, то запропонувати батькам образника пояснити їх дитині, що так не можна).
Якщо конфлікт був з двох сторін, можна разом з батьками дітей, з якими донька посварилась, дізнатись що трапилось та помирити дітей. І якщо виявиться, що діти не хотять миритися або батьки не йдуть на діалог, обмежити спілкування дітей, які не ладнають (поки не будуть вирішені психологічні проблеми доньки або тих, з ким вона свариться). Не в радикальній формі, мовляв "не дружи з тим, не грай з тим", а наочно пояснювати, що таке дружба (можна на прикладі казок, мультиків, тощо), яка вона буває, і що робити, коли люди сваряться. А також зазначати, що не всі люди добре ладнають та дружать між собою, так теж буває.

Також важливо навчити доньку керувати своїми емоціями. Для цього важливо, насамперед, звернути увагу, як з управлінням емоціями у Вас, куди Ви спрямовуєте свою агресію і чи взагалі дозволяєте їй проявлятися. Бо, судячи з Вашої оповіді, Ви неконфліктна та стримана людина, а донька проявляє ті емоції, які Ви в собі подавляєте. Може бути так. що навчившись асертивно проявляти емоції та відстоювати свої кордони, ви надасте хороший приклад дочці.

Відредаговано автором 17-04-2025 23:07:57

Доброго дня.
Ви описуєте дуже непросту ситуацію, в якій Ви можете відчувати і злість, і обурення та несправедливість від поведінки сторонньої жінки, яка насварила Вашу дитину, і занепокоєння через те, що в моменті можливо розгубилися і не знали як відреагувати.
Насправді в цій ситуації стороння жінка мала б всі питання проговорити з Вами, а не з дитиною. Але такі ситуації бувають і важливо що Ви вже це помітили і продумаєте варіанти як можна відреагувати в подібній ситуації наступного разу, щоб створити безпечний простір для розвитку Вашої дитини.
Звісно Ви відповідаєте за виховання своєї дитини і важливо на зрозумілій їй мові навчати способам взаємодії з іншими без бійок. (Але навіть якщо дитина б'ється з іншою дитиною це не означає що сторонні дорослі мають право погрожувати дитині — вихованням мають займатися батьки і в період перебування в садочку взаємодію між дітьми модерує вихователь, а будь які питання до поведінки дитини для збереження психологічної безпеки сторонні дорослі мають вирішувати через батьків).

Якщо Ваше питання стосується саме того, як реагувати на таку поведінку інших — то так, буде корисним продумати наперед фрази, якими Ви можете скористатися в таких випадках. Щоб інша сторона, яка до прикладу в цій ситуації може бути стурбована через те що її дитину штовхнули, відчула Вашу повагу і відповідальне ставлення до ситуації, передовсім Ви можете перепросити за поведінку Вашої дитини, яка зробила боляче іншій дитині, і також сказати, щоб Вашу дитину не сварили, та запропонувати обговорити хвилюючі питання між дорослими, щоб не завдати дітям моральної шкоди — вихованням дитини Ви займетеся без сторонніх осіб.

Коли сторонній дорослий лає дитину, у батьків з'являється бажання захистити від них. І це правильно. Захистити в такій ситуації це набагато краще, ніж влаштувати показову прочуханку перед сторонніми людьми.
Дозволяючи собі лаяти і відчитувати дитину голосно в людних місцях, ми такою своєю поведінкою як би дозволяємо всім присутнім поводитися так само з нашою дитиною. Тому дуже важливо пам'ятати, що не треба бути хорошою мамою для інших дітей і в очах чужих мам, потрібно бути хорошою мамою для своєї дитини.
Але й не потрібно вступати в конфлікт і агресивно захищати свою дитину, Пам'ятайте, що потрібно бути коректною, говорити в спокійному тоні, без докорів. Можна сказати «Якщо Ви незадоволені поведінкою моєї дитини, висловіть це мені!», «Я мати, скажіть мені все, що хочете сказати моїй дитині». Покажіть приклад дитині, як зберігати самовладання.
Намагайтеся спокійно вислухати відповідь, навіть дуже емоційну.
Якщо опонент на взводі і переходить на лайку (а це, звичайно, неприпустимо), скажіть: «Стоп! Я готова вислухати, але давайте спокійно говорити: в чому суть?».
Не допомагає? Ось тоді розгортайтеся і йдіть.
Поясніть своїй дитині: діти розмовляють з дітьми, а дорослі — з дорослими. Скажіть, що слухатися треба тільки маму та тату (бабусю, дядьку, тітку, няню). А якщо дитину вичитуватиме чужий дорослий, навчіть її такій фразі: «Зараз я маму покличу, і ви з нею поговоріть».
Вдома, коли емоції влягуться, можна ще раз обговорити те, що сталося з дитиною: що була за ситуація, що можна було зробити по-іншому
Нагадайте, щоб одразу дитина кликала Вас, якщо з нею входить у суперечку дорослий або дитина набагато старша.

Відредаговано автором 18-04-2025 00:09:35

Дякую Вам за відповідь.

Дуже цінно, що Ви так уважно ставитесь до виховання дитини і звертаєтеся за допомогою до психологів в такій непростій ситуації.

Щоб в таких ситуаціях якомога краще захистити дитину та зберігати спокій, важливо обрати ефективну стратегію поведінки.

Саме в цій ситуації постраждала інша дитина, і коли ми не проявляємо співпереживання до болю інших, це веде до накопичення болю, образи, несправедливості та агресивних сплесків. Спостерігаючи біль своєї дитини який залишається без уваги, інша мама може переживати сильні емоції, які в свою чергу ведуть до неконструктивної поведінки. Ми не відповідаємо за емоції і поведінку інших дорослих людей, але важливо враховувати взаємозв'язок в складних ситуаціях.
Тому тут перш за все саме важливо показати, що Вам не байдуже до того, що іншому боляче. Тобто коли Ваша дитина вдарила іншу дитину, вибачення за поведінку Вашої дитини буде проявом співпереживання, того що Вам не байдуже через завданий біль.
До речі, коли Ви проявите співчуття до іншого, Ваша дитина бачитиме приклад співчутливої взаємодії, це може зменшити її схильність вирішувати міжособистісні питання агресивно, через бійки.

Сварити дитину не ефективно, важливо пояснювати, що іншим боляче, що це не справедливо, що можна домовлятися та взаємодіяти дружньо. Без примусу до дружби, бо в цьому дитина має покладатися на власні відчуття, але не залишаючи місця безкарному завдаванню болю іншим.

Дитина вчиться взаємодіяти з іншими і оточуючим світом, і вона має дізнатися від Вас, що злитися це нормально, що негативні емоції вказують на якісь незадоволені потреби, але люди і живі істоти не мають бути об'єктом для виплескування злості. Можна злість проговорювати, пояснювати що потрібно, можна побити подушку коли злості багато. Важливо встановлювати правила та діяти послідовно. Наприклад, попередити, що якщо вона буде бити інших дітей, то залишиться без улюбленої іграшки і якщо небажана поведінка повториться, то діяти відповідно до попередження.

Чи варто говорити про те, що її дитина теж б‘є інших дітей?

Ви можете спілкуватися з мамою дитини, коли Вона б'є Вашу дитину, наполягаючи, щоб на це питання звернули увагу. Разом з тим надзвичайно важливо безпосередньо свою дитину навчати конструктивним моделям поведінки з іншими, щоб вона вчилася вирішувати питання мирно та трималась подалі від тих хто б'ється і не розуміє мирного спілкування.

В цій ситуації Ви можете відчувати злість на ту маму, яка насварила Вашу дитину за штовхання, хоч і її дитина, виявляється, також б'є інших. Можливо Вам зараз страшно, що це може повторитися і Ви та Ваша дитина знову можете опинитися в такій неприємній ситуації. Але Ви вже звертаючись по допомогу і розбираючись в питанні робите важливі кроки, щоб подбати про Ваше благополуччя і благополуччя Вашої дитини. З свого боку Ви стараєтесь робити все можливе, щоб Вашій дитині було безпечно, і Ваші старання будуть мати результат.

Доброго вечора. Ви дуже уважна мама, і ваша реакція — абсолютно природна. Ви опинилися в стресовій ситуації, коли доросла людина дозволила собі агресію в бік дитини — і це неприпустимо. Ви маєте повне право наступного разу спокійно, але чітко сказати, що погрози в бік вашої дитини — неприйнятні, і всі питання мають обговорюватися між дорослими.
Що стосується поведінки доньки — у 3 роки діти ще лише вчаться взаємодіяти, і штовхання чи бійки — це спосіб виразити емоції, коли бракує слів. Ваше завдання — навчити її поступово висловлювати злість, образу, розчарування словами, а не діями. Це не робиться за один день, але кожна розмова після ситуації — крок до цього.
І ще важливо: те, що донька не злякалась тієї мами — означає, що вона відчуває підтримку і безпеку поруч із вами. Це дуже цінно. Ви — її опора. І вже тим, як ви аналізуєте ситуацію, показуєте, що рухаєтесь у правильному напрямку.