Після 5 років разом досі чужа

Доброго дня.
Ваші переживання в цій ситуації цілком зрозумілі, після стількох років стосунків дізнаватися що Вам не довіряють в питаннях грошей може бути шокуюче і прикро, особливо якщо Ви бачили ці стосунки як досить серйозні і довіряли та щиро вкладалися в них.

В хлопця можуть бути свої причини, чому він недовіряє, вони можуть стосуватися не тільки безпосередньо ваших з ним взаємин, а ще й його особливостей характеру і попереднього досвіду, який не пов'язаний з Вами, але це не означає що Ви маєте приймати і терпіти недовірливе ставлення до себе.

Хочу розібратися в собі: чому мене це так сильно зачепило, як правильно прожити ці емоції, як краще реагувати, і чи варто продовжувати ці стосунки. Також хочеться зрозуміти, як мені краще комунікувати свої почуття та потреби в парі, щоб бути почутою й не втрачати себе.

Важливо перш за все прислухатися до себе, чого саме Вам хочеться в цій ситуації? Що відчуваєте зараз? Що зачепило в цій ситуації найбільше? Що для Вас означає така поведінка хлопця та його подальші вибачення і пропозиції?

Я відповіла, що якщо бачить у цьому проблему, то чому не робить пропозицію, адже ми вже довгий час разом. Він сказав, що давно хоче, але не знає як це зробити, і попросив мене написати йому варіанти того, як би я хотіла отримати пропозицію. Після цього він знову попросив мене продати автомобіль і сказав, що готовий оформити довіреність, але я не хочу цим займатися після таких слів, бо залишився неприємний осад і недовіра.

Ця ситуація змусила мене засумніватися в міцності наших стосунків. Я не розумію, чому мене це настільки зачепило, і чому не можу “відпустити” ситуацію. Мені важко повернутися до звичного спілкування, я відчуваю себе відстороненою, мені боляче й сумно. Водночас не можу зрозуміти, чи це просто емоційна реакція, чи знак того, що в наших стосунках є глибинна проблема.

Доброго вечора, Катерино!

Ви підняли дуже важливе питання. У Ваших стосунках є глибинна проблема, яка, ймовірніше за все, вже є певний час. Просто зараз спрацював певний тригер (недовіра хлопця, відсутність статусу дружини як "офіційної" партнерки у стосунках), який цю проблему зробив видимою та відчутною на рівні свідомості. Тобто, коли звертаєтеся до психологів після ситуації з довіреністю на авто, то потім може виявитися, що справа взагалі не в продажі авто чи довірі до Вас в фінансовому плані, це лише поверхня.

Глибинні причини можете виявити лише Ви самі (з допомогою психолога, якщо буде потреба). Треба розбиратися, як ви з хлопцем будуєте відносини, чи озвучуєте Ви в них свої потреби, і чи почуваєте себе почутою. Також Ви писали про те, як не жертвувати своїми потребами і ставити себе на перше місце. Чому саме це питання Вас турбує в даному випадку? Чи доводилось Вам ставити свої потреби не на перше місце раніше? Матеріалу для роботи багато, тому краще за все обрати психолога і досліджувати себе разом. І, якщо хлопець теж зацікавлений в налагодженні контакту з Вами, можна спробувати парне консультування або терапію. Щасти!

Доброго ранку, Катерино!

Ця ситуація змусила мене засумніватися в міцності наших стосунків. Я не розумію, чому мене це настільки зачепило, і чому не можу “відпустити” ситуацію.

Важко відпускати те, що боляче ранило. Що поставило під сумнів взаємини, в які вкладались, де мали сподівання ... А ще через те, що вашу порядність і цінність поставила під сумнів близька людина, якій ви, напевно, повністю довіряли. Не виключаю, що іноді відсуваючи у бік власні бажання і потреби.

Оці слова хлопця

“я не дружина, а чужа людина”, “сьогодні я є, а завтра можу зникнути з грошима”.

, по суті, не стільки сумніви, скільки звинувачення у вашій потенційній або прихованій непорядності. А пара слів "чужа людина" здатна будь-кого до глибин травмувати.

До того ж, ієзутським виглядає натяк, мовляв, ви ж не дружина, бо не ПОТЯГЛИ його раніше до РАГСу. Маніпуляція жорстка, без сумніву.
Цікаво, яке значення ви надали цьому моменту?

Я почала сумніватися, чи мають наші стосунки майбутнє, якщо на п’ятому році разом він все ще вважає мене “чужою людиною”.

Очевидно, сумніви абсолютно виправдані. Якщо подібне ви чуєте ще до заміжжя після п'яти років взаємин, то що, скоріше за все, почуєте згодом? Виглядає так, ніби вам увесь час доведеться його запевняти, що ви не шахрайка(!)

Також хочеться зрозуміти, як мені краще комунікувати свої почуття та потреби в парі, щоб бути почутою й не втрачати себе.

Відчувається ваша розгубленість, за якою проглядають деформації у стосунках. Є складнощі доносити свої почуття та потреби, інколи втрачаєте себе. Хлопець багато чого важливого для вас не чує.
І в цих питаннях потрібно уважно розбиратись. Я би навіть сказав - досліджувати, адже листування на форумі суттєво обмежене у способах та інструментах реальної психологічної допомги вам.

Это очень больно услышать такое от человека, с которым вы в отношениях 5 лет.
И я вам сочувствую.

Я напишу сейчас резко, но мне искренне жаль девушек, которые годами в отношениях и ждут предложения, а потом оказывается, что никто не собирается его делать. А слова, что я хочу, но не знаю как, выглядят как вранье и попытка признать, что причина в другом, а именно в том, что вам озвучили - вы чужой человек. И свидетельство о браке не изменит это. Если за 5 лет вы не стали родной и кому можно доверять, то и не станете. И причина тут, скорее всего, в том, что у МЧ проблемы с доверием, как минимум, и неумение строить отношения.
Можно сколько угодно извиняться, предлагать "ну ладно, я оформлю доверенность, ты не так поняла, я не то имел в виду". Но это будет лукавство. Что МЧ имел в виду он сказал. Случайно сорвалось, но это больше похоже на правду.
И я предложу, что были и есть другие "звоночки" в отношениях.

Я бы на вашем месте очень крепко задумалась, а точно вы хотите семью с таким мужчиной? А не будет ли страшно с таким рожать детей (если вы их хотите). Ведь случилось потом что, то вы легко станете чужой и которой доверять нельзя. И на это найдутся еще причины.
И я предложила бы вам поработать с психологом, чтобы и в себе разобраться, и не оставаться в одиночестве с теми чувствами, которые у вас есть. Я думаю большое потрясение было услышать такое. Плюс то, что вы так долго вместе, ждали предложения, тоже вызывает много разных неприятных чувств.

Доброго вечора Катерино!
Як на мене, Ваш стан цілком виправданий. Адже, живучи сім'єю і вважаючи його своїм чоловіком, почути, що Ви чужа людина - це достатньо серйозний сигнал, що з вашими стосунками не все так райдужно, як хотілося б.
І, певне, штамп в паспорті, якщо є довіра один до одного, може і не так вже і важливо, але... Є певні особливості природи чоловіка та жінки. Якщо, наприклад, для жінки спільне проживання - це вже все дуже серйозно. І тому жінці штамп в паспорті лише формальність, яка допомагає їй відчути себе більш захищено. Для чоловіка спільне проживання - це ще все зовсім нічого. Саме тому представнику сильної статі зробити пропозицію жінці - це вже ціла епопея. Бо буде означати, що він таки готовий взяти саме за цю жінку відповідальність.
Насправді, п'ять років - це дуже багато.
І найбільша помилка всіх жінок - це терпляче чекати, коли чоловік, з яким вона живе, зробить пропозицію одружитися. А для чого йому одружуватися і брати на себе відповідальність, якщо він має від жінки все, що міг би мати від своєї дружини? При цьому, відчуває себе нічим їй не зобов'язаним...
Що робити?
Як на мене, спершу заспокоїтися і спробувати в усьому розібратися. Адже, зламати дуже легко все, а от збудувати нові стосунки - дуже непросто.
Ви пишете "Він сказав, що давно хоче, але не знає як це зробити, і попросив мене написати йому варіанти того, як би я хотіла отримати пропозицію..."
А які мають бути сценарії і для чого щось вигадувати спеціально? Коли є тільки одне питання: хоче він з Вами жити все своє життя, чи ні?
"...Після цього він знову попросив мене продати автомобіль і сказав, що готовий оформити довіреність, але я не хочу цим займатися після таких слів, бо залишився неприємний осад і недовіра..." І тут я з Вами повністю згодна. Довіреність від слова "довіра". Якщо перед цим у нього довіри не було, то звідки вона от так одразу взялася?
Що в цій ситуації зіграло вирішальну роль: те, що Ви образилися і поставили питання відкрито про шлюб, чи він зрозумів, що через те, що бовкнув не подумавши, тепер просто не зможе купити машину?

Дякую, що поділилися так чесно й глибоко. Те, що ви описуєте, — не просто емоційна реакція, а сигнал про те, що в стосунках торкнуто щось дуже важливе для вас: довіра, статус і потреба у визнанні.
Слова про «чужу людину» — могли зачепити не лише логікою, а емоційно: після 5 років разом таке формулювання справді може викликати сум, розгубленість, сумніви щодо цінності ваших стосунків для партнера. Те, що ви відчуваєте осад, дистанцію, біль — це природна реакція на знецінення близькості.
Ваш запит — про глибші речі:
Як будувати безпеку у парі?
Як говорити про почуття, не втрачаючи себе?
І головне — як зрозуміти, чи є у цієї пари майбутнє?
З цим варто працювати в терапії, бо тут є запит на відновлення себе після розчарування, а також на розуміння: яку близькість я хочу, як я хочу, щоб до мене ставились.
Якщо захочете — я відкрита до особистої консультації. У таких ситуаціях важливо мати простір, де можна дослухатись до себе й не залишатися в сумніві наодинці.