Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Жить так, как вы хотите - это не эгоизм. Эгоизм - это когда другие должн...»
Вопрос от: Катя Возраст: 18

Навʼязування почуття провини з боку суспільства

Добрий день, хочу розповісти про свою проблему. На жаль я стикнулася з таким, що суспільство любить навʼязувати мені почуття провини за якісь мої минулі вчинки на які по правді мені абсолютно байдуже. Але люди можуть висміяти мене, присоромити, якось підколоти або принизити, і як наслідок мені вже не по собі. Мені стає сумно і я задаюсь запитаннями чому моє минуле ще досі тягнеться в теперішнє. Я розумію що проблема не в мені. Я стараюсь ізолюватися від таких людей, але всеодно інколи це проскакує в моєму житті, це впливає на мої стосунки з оточеням(люди не добре до мене ставляться). Хоча обʼєктивно я нічого жахливого не зробила. Адже я знаю що є речі які роблять люди більш якісь такі ніякові, за які по ідеї мені було б соромно але на це в випадку тих людей всім байдуже. Я себе відчуваю ніби серед якихось недорозвинених істот через яких я змушена проходити таке. Я не знаю як мені це переживати, як відповідати, і як поводитися. Зарання дякую всім за відповіді
Нравится: 1 из 1
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Дорого дня. Почуття провини буває конструктивним, навіть коли воно викликано зовні, та деструктивним, наприклад, елементом маніпуляції. Нажаль, я не зрозумів достатньо з Вашою розповіді, щоб зробити якісь висновки. Ви можете привести приклад минулого вчинку та розказати, хто і при яких обставинах нав'язував вам відчуття провини?
А за какие поступки, за какое прошлое вас стыдят, винят?
Кто эти люди, которые так делают?
Как вы даете понять, что с вами так нельзя, что вам неприятно и вы им судить вас за ваше прошлое?

С одной стороны, вы правы, что проблема не в вас, если кто-то нетактично лезет в вашу жизнь и высказывает свое мнение, которое его не спрашивали и еще и возможно в грубой форме. С другой стороны, других людей вы вряд ли переделаете, и тут тогда возникает вопрос - а на что вы можете влиять и как это изменить? А влиять вы можете на выбор своего окружения (только вы решаете с кем общаться и как) и на ваши личные границы - не впадать в стыд, вину, смущение, а четко обозначать, как с вами можно, а как нельзя.
...
Доброго дня, Катю!
Співчуваю вам. Дійсно, складно жити в злагоді з собою і зовнішнім світом, коли тебе час від часу намагаються принизити або присоромити через минуле.
Тому відповідь на ваше питання -
цитата:
Я не знаю як мені це переживати, як відповідати, і як поводитися.
- матиме кілька частин.

Перша. Враховуючи ваше переконання
цитата:
обʼєктивно я нічого жахливого не зробила
, розвивати здатність самопідтримки(!)

Друга. Дати собі відповідь на таке питання, ХТО дає право іншим людям вас висміювати і тому подібне?
До речі, потрібно з'ясувати, як так стається, що навколишнє середивще посвячене у ваше минуле? З яких джерел воно черпає інформацію?
Сюди ж. З ваших слів виходить, ніби суспільство нав'язує вам почуття провини. А хто такі "суспільство"? Це ваші батьки? Родичі? Знайомі? Сусіди? Колеги?
Усвідомлюєте, що все це різні люди? Насправді ніякого суспільства як такого не існує. Вираз "суспільство" - звичайне розповсюджене узагальнення, навіть можна сказати штамп. Є ОКРЕМІ люди(!)

Тому третя частина. Ваша реакція може бути індивідуальною. На когось не реагувати взагалі. Комусь нагадати, а самій перед тим уважно прочитати ту частину Євангеліє, де згадуються слова Ісуса
Христа "хто не без гріха" у відповідному епізоді.

цитата:
Я себе відчуваю ніби серед якихось недорозвинених істот через яких я змушена проходити таке.

Поміркуйте, чи є у вас вибір - мати справу з цими людьми або йти своїм шляхом?
Якщо відчуваєте, що змушені і вибору у вас нема, то проблема складніше. Вона, на мою думку, потребуватиме співпраці з психологом і його допомоги вам щодо отримання здорової особистісної автономії.

Відредаговано автором 06-04-2025 19:33:16

...
Дарья Рудь — психолог
Дарья Рудь психолог
Івано-Франківськ ·
Добрий день. Те, що ви описуєте — дуже знайоме багатьом, хто стикався з осудом, знеціненням або булінгом. І ваш біль — справжній. Ви чітко помічаєте: проблема не у вас, а в тому, як суспільство нав’язує почуття провини, змушуючи сумніватися в собі навіть там, де ви нічого поганого не зробили.
Але є ще один важливий момент: часто саме від нас залежить, яке коло людей ми притягуємо до себе. І тут варто чесно спитати себе: що саме мене притягує в цих людях? Чому я знову і знову опиняюся поруч із тими, хто мене знецінює або висміює?
Якщо це повторюється — це вже схоже на внутрішній цикл, який не зникне сам по собі. З цим справді можна працювати в терапії: навчитись ставити межі, краще чути себе, вибирати середовище, в якому не треба постійно захищатись.
Я відкрита до консультації, якщо ви відчуєте, що хочете в цьому розібратися глибше. Ви точно не самі, і це — не "доля", а ситуація, з якої можна вийти. Крок за кроком.
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.