Те, що Ви пишете, про свою сильну потребу у його емоційних проявах, як на мене, дуже схоже на тенденцію до "психо-емоційного залипання". Тобто його емоції можуть служити для вас певною компенсаторикою тієї любові, близькості та ніжності і довіри, яких Ви не отримали в дитинстві.
Адже, маленька дитина дуже залежна від турботи дорослих, у тому числі, від проявів тепла та уваги до неї. І якщо дитина цього не отримує достатньо, утворюється внутрішній дефіцит любові, і потреба в ній, її проявах, залишається навіть тоді, коли вона дорослішає. Пам'ять стирає моменти "холоду" самотності, незахищеності, знецінення, дитячої беззахисності та безпорадності. І залишає лише незрозумілу рефлексивну потребу отримати все недоотримане від того, хто в житті найближче. І нерідко, саме від чоловіка, який, у свою чергу, ніяк не може дати їй того, що недодали батьки. Адже, у нього зовсім інша функція в родині.
При чому ця потреба може виражатися, в тому числі, у отриманні вкрай необхідних емоційних та тактильних виявах з боку того ж чоловіка. Бо саме прояви емоцій дають відчуття того, що "мене люблять", що "я потрібна, значима, цінна, що про мене турбуються та про мене дбають". До речі, як це не дивно, але і те, що є, на Ваш погляд, деяка нерівномірність в сексуальному бажанні між вами, може бути наслідком все того ж дитячого дефіциту батьківсткої любові. Адже, сексуальна близькість дає уявне відчуття тої душевної близькості, якої ми по справжньому потребуємо. Але, на превеликий жаль, не завжди маємо.
І найбільш неприємне у цьому всьому те, що, навіть, коли ми вже, як дорослі люди, у всьому ніби розібралися, розібралися в причинах своїх дій та емоцій, вплинути на свої емоції не можемо просто так. Чому?
Бо це рівень підсвідомості, який одним лише бажанням поміняти свої відчуття та свою поведінку, не змінюється. Це рівень рефлексів. І тому у таких випадках необхідна повна трансформація, "перезаливка" дитячих страхів, невпевненості, відчуття непотрібності, знецінення, всього того, що змушує "чіплятися" до чоловіка, провокуючи його на певні емоційні вибухи. Бо, нерідко, в таких випадках, жінка не розуміючи цього, може перетворюватися на такого собі умовного "енергетичного вампіра". Що намагається наповнитися, силоміць забираючи енергію, якої їй не вистачає. І чоловіку нічого іншого не залишається, як інтуїтивно від неї "закриватися". Так може працювати у нього інстинкт самозбереження. Адже, жінка у шість разів сильніша психо-емоційно за чоловіка. І він, у цьому сенсі, може бути повністю перед нею незахищеним внутрішньо.
"...заметила, что, когда перестаю его "дергать" разговорами об его отношении ко мне, он становится более открытым , близким..."
Але те, що Ви відчуваєте, що стосунки в більшій мірі залежать все таки від Вас - дає можливість повністю змінити всю ситуацію в родині на краще. Певне, якщо Ви вже готові працювати над собою в індивідуальному форматі. І завдяки внутрішнім зусиллям зробити ваше життя гармонічним і щасливим.
Відредаговано автором 11-03-2025 12:08:28