Самотність, відсутність задоволення, тривожність

Доброго дня. Ви переживаєте складнощі в своєму житті: труднощі в стосунках, незадоволеність досягненнями, переживання щодо минулого. У зв'язку з цим Ви можете почуватися виснажено, загнано і пригнічено, це природно за таких умов.

Звертаючись по допомогу, Ви вже робите важливий крок до полегшення свого стану.

Яку допомогу Ви хотіли б отримати від психологів?

Відредаговано автором 02-03-2025 14:52:40

Доброго дня.

Дуже прикро, що Вам доводиться переживати такі стани, і справлятись з тривожними та лякаючим досвідом минулого самостійно.

Це чудово, що Ви досягли бажаної цілі, і впевнена, приклали багато зусиль, але чи може бути, що задоволення не отримали через те, що сил витратили забагато? Можливо, Ви стикнулись з вигоранням і виснаженням, що теж можуть посилювати тривожні думки та стани.

Щоб комплексно впоратись з цими станами, краще звернутись за підтримкою та супровідом до психолога, тим паче, якщо наразі немає близьких на яких можете опертись.

Стосовно способів саморегуляції:
Спробуйте по можливості звертати увагу на свій емоційний стан, якщо немає з ким ним ділитись, то виражати через творчість, щоденник, музику чи щось інше. Зверніть увагу, наскільки взагалі наразі у Вашому житті присутнє задоволення. Що приносить Вам радість? Як часто Ви займаєтесь своїми хоббі чи робите собі приємні дні відпочинку?? З чого взагалі нараз складаєтсья Ваше життя, окрім тривоги та відсутності друзів?? Спробуйте задати собі питання - що можете зараз зробити для себе, щоб почуватись краще?? Максимально конкретно)

Стосовно підозри на досвід секуального насильства - це може бути дуже лякаючи та паралізуюче, стикнутись з таким спогадом, і до цього не можна бути готовим. Якщо Вам дискомфортно і тяжко обходитись з цим, не варто намагатись самостійно їх розкопувати.

Відредаговано автором 02-03-2025 18:43:55

Доброго ранку Катерино!
Насправді, відчуття самотності притаманне практично кожній людині. І особливо воно загострюється тоді, коли ми "зациклюємося" лише на собі, своїх переживаннях та своїх проблемах.
Звично вважати, що ми самотні, коли нас ніхто не любить, ніхто з нами не дружить і з нами не спілкується, але... Насправді, відчуття самотності зникає тоді, коли ми самі починаємо комусь допомагати, або турбуватися про когось,при чому, максимально безкорисливо, не очікуючи чогось навзаєм...
Саме в той момент, коли ми допомагаємо, вкладаємо в іншу людину або корисну справу свою турботу і свої зусилля, ми починаємо відчувати свою цінність як особистість. І з людини, яка очікує любові, стаємо людиною, яка любов дарує, і отже, цією любов'ю наповнено. А як відомо, людина, що наповнена любов'ю ніколи самотньою не буде.
Зрозуміло, що все, що відбувається в дитинстві, може дуже сильно впливати на подальше життя. Чи не тому Ви з такою наполегливістю намагаєтеся пригадати певні, не дуже приємні події дитинства, що вони заважають Вам рухатися далі і почувати себе щасливою? Адже, щоб від чогось звільнитися, потрібно, насамперед, зрозуміти, від чого, насправді, ми хочемо звільнитися...
І це бадання, на превеликий жаль, неможливо відкинути або "закрити" ні сьогоденними справами, ні почуттям безпеки зараз. Адже, є поняття підсвідомості, куди потрапляють всі непрожиті стреси, особливо, якщо щось відбувалося в дитинстві. І воно стане "муляти" аж до тих пір, поки не вийде назовні і не трансформується у внутрішню силу. Так нерідко буває, що дитячі травмуючі події "витісняються" і ми не можемо їх згадати. Бо у такий спосіб природа захищає психіку дитини, яка не може ні проаналізувати події, ні сама ще себе захистити.
Але приходить час, коли виникає потреба у всьому розібратися. Особливо, коли вже є достатньо сил для цього. Як це відбувається, як на мене, і з Вами зараз. Бо, судячи з усього, Ви людина достатньо сильна, цілеспрямована та наполеглива. Адже Вам вдалося досягти чогось, чого Вам дуже хотілося. А це потребує і витримки і сил, які так необхідні для того, щоб не тягнути за собою непрожитий біль...
Можливо зараз і прийшов той час, щоб почати вже приводити до ладу своє життя?