Бентежить що живу з батьками
Зараз я живу з батьками, в мене є робота мені до роботи щоб ви розуміли 2 кіломитра це зовсім не далеко, я зараз живу в селі і все життя їздив гуляти в пгт в мене там всі знайомі та друзі їх не багато всього 2 друга з яким я часто спілкуюсь знайомих побільше але бувають моменти коли мені ні ским вийти прогулятись. В мене є план покинути роботу і їхати в місто але в мене не друзів не родичів нікого там немає, роботи теж прийдеться шукати скажу так там почнеться життя з нуля. Робота в мене не погана але тут знаходитись мені вже неподобається хочеться попробувати але страшно що я потім буду жаліти і незнайду таку роботу яка є у мене, робота классна але заробітня плата замала але я весь час сиджу і нічого не роблю ну це не завжди, батьки не те що проти але більш за те що щоб я був дома, але я боюсь тут жити все життя, що я не побачу кохання якого в мене нікого не було я не говорю що там воно буде але відсотки більші чим тут, тут всі і про все знають як і у більшості сіл, мене тут нічого не тримає я просто розумію що мені тут комфортно але хочеться і своє життя потроху строяти, іноді здається що я спішу кудись жити, але життя таке не велике та швидке зрозумів я це під час війни. На права я доздаю та колледж на днях закінчую от і задумався а що далі ? яку б ви могли дати пораду я не розумію що робити зі своїм життя надалі
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.