Доброго ранку!
цитата:
Словом, мені з ним наче й комфортно, але ці речі просто викликають відразу і хочу розійтися.
З опису ситуації виходить так, що ви перебуваєте на певній розтяжці. З одного боку, ніби комфортно, а з іншого - відраза і бажання розійтись.
Якщо ж поглянути на події, так би мовити у ретроспективі, то побачимо, що не справдились ваші очікування від спільного проживання з хлопцем. А чому? Чи не тому, що ви його не пізнали більш-менш справжнім - його характер, темперамент, світогляд, нахили особистості... Може поквапились з рішенням зблизитись - у вас немає такої думки?
Тепер щодо " наче й комфортно". Розкажіть, з чого складається оце відчуття? Що ви цінуєте у взаєминах? Від чого не можете відмовитись?
цитата:
Але розійтися можна завжди, а чи можливо виправити ситуацію?
Дуже слушне питання. Воно породжує пошуки і міркування з метою змінити незадовільну ситуацію бодай на задовільну. Для початку було б саме те, що треба.
Водночас планка вимог і бажань може бути вищою - збудувати гармонійні стосунки, де ви будете щасливою, а не лише почуватиметься комфортно. Як вам таке?
Повернімось до можливих змін. Якщо і може щось змінитись, то це стосуватиметься, в першу чергу, Вас(!) І вже як наслідок - хлопця.
На сьогоднішній день, схоже, що він сприймає вас як маму, якій звик жалітись на усе навколо. Та чи погоджуєтесь ви перебувати в ролі його мами?!
По всьому видно, що ні, ви не згодні. Тому доцільно і йти цим шляхом - віддавати йому його відповідальність за стан речей в його сфері відповідальності. А також відповідальність за настрій і емоційне реагування. Наразі можете навіть в нього поцікавитись, з якою метою він вам жаліється і скиглить? На що таким чином розраховує?