Доброго вечора Анно!
Насправді, Ви задаєтеся дуже правильним питанням, що говорить про Вас, як про людину розумну, яка намагається знайти вихід навіть у такій складній ситуації, як Ваша.
Достатньо складно робити якісь висновки і давати поради, бо недостатньо інформації, і все ж, спробую зробити свої припущення.
Ви пишете "...була байдужою, навпаки доброю, пробачала, або проганяла, коли зійшлись завагітніла, змінилась, стала другом, мамою, няньою, кухаркою та в лішку все можна..."
Як на мене, Вас "гойдало" в стосунках з чоловіком з однієї крайнощі в іншу. Від байдужості до повного знецінення себе і приниження. А як відомо, ні те, ні інше не може допомогти побудувати гармонічні стосунки, які потребують поваги та довіри. Чому ж так і не змогли правильно себе поводити? Швидше за все, тому, що:
перше - між Вашими батьками так само не було гармонічних стосунків. А як відомо, дитина несвідомо переймає від своїх батьків ті моделі поведінки, якими користуються дорослі. І потім самі не розуміють, чому саме так поводяться вже в своєму дорослому житті.
Друге - відсутність знань про природу чоловіка, жінки та стосунків між ними.
Отже, щоб спробувати Вам допомогти, логічно напрошується питання: які стосунки були між Вашими батьками?
Як вони ставилися до Вас? Чи була між вами тепло, щирість та довіра?
Окрім того, людина, яка вживає.алкоголь вже не несе відповідальність за свої вчинки. Бо токсичні речовини руйнують людину як особистість, змушують її деградувати. Отже, будувати стосунки із алкоголезалежною людиною так само як і із здоровою - неможливо. Потрібні інші зовсім методи.
Окрім того, складається враження, що Вам важко окреслювати особистісні кордони, в тому числі, і зі свекрухою. Що дозволяє їй говорити знецінюючі Вас слова. А це знову ж таки з області підсвідомих установок, які формуються в тому ж дитинстві.
Тому моє питання про стосунки між батьками та їх ставленням до Вас дуже важливе.
Відредаговано автором 29-01-2025 20:18:33