.

Question

Я стала вдовою у 18,мій чоловік загинув на війні будучи там понад декілька років,мені тяжко пережити втрату і я не знаю як з цим змиритись,як почати жити далі ,адже люди осуджують кожен мій крок життя,часом є думки,що ніхто мене не розуміє

Светлана Аннич · Answer

Співчуваю Вам.
Шукайте людей, які допоможуть Вам прожити це горе. Якщо немає поруч знайомих, яким довіряєте, зверніться до психологів, які працюють з такими запитами, знайдіть групи підтримки. 
Це дуже боляче. Подбайте про себе. Не залишайтесь сам-на-сам з горем. Дозвольте собі сумувати і плакати. Зверніться за підтримкою.

Ульяна Ивановна Казмирчук · Answer

Співчуваю вашому горю.
З втратою не потрібно «змиритись» і «пережити», втрату потрібно прожити. Є характерні етапи горювання, і в звичному середовищі цей період займає близько року.
Є таке поняття як патологічне горе, а ви пишете, що пройшло 1,8 р., а вам ще болить. Зверніться до спеціаліста, що вміє працювати з горюванням, не потрібно терпіти і чекати що все мине, подбайте про себе

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Доброго дня!
[quote]Я стала вдовою у 18[/quote]
Співчуваю Вашому горю!
Прийміть мої слова підтримки.

[quote]мені тяжко пережити втрату і я не знаю як з цим змиритись[/quote]
Колеги вже висловили свої слушні поради. Цілком з ними погоджуюсь.

[quote]як почати жити далі [/quote]
Буде важко, але Ви мусите, головно, для себе і заради себе. А також заради світлої пам'яті чоловіка, бо він поклав свою голову на війні, аби Ви могли жити далі.

[quote]люди осуджують кожен мій крок життя[/quote]
Усвідомте - ті люди не мають на це ніякого права!

[quote]часом є думки,що ніхто мене не розуміє[/quote]
Так може здаватись. Іноді може. Проте, я переконаний, є люди, хто в змозі Вас почути і зрозуміти. Їх потрібно зустріти. Вірте. Такі люди обов'язково з'являться на Вашому шляху.

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

.

Ответы психологов