Противно наблюдать за проявлением чувств и самой их проявлять

Доброе утро! Вы боитесь начать употреблять? Есть группы Анонимных алкоголиков - это бесплатная помощь и поддержка, очень эффективна. Посмотрите , где они есть в Вашем городе идите туда. Возможно есть группы онлайн. Кто может ещё Вас поддержать.

Доброе утро!
Вы блокирует свои чувства ,чтобы опять не испытать боль.

Вам нужна работа с психологом, чтобы пережить обман и расставание. Да и вопрос еще как вы пережили развод.
Что касается употребления (я так понимаю алкоголя), то вам и правда нужна поддержка группы, как написала выше коллега. Плюс к индивидуальной работе с психологом

Доброго дня, Molly.
Припускаю, що розлучення заклало підвалину для розбудови созалежних стосунків із тим одруженим чоловіком (саме тому Ви не можете його емоційно відпустити). Крім цього, можливо, Ви ідеалізуєте ці стосунки тому, що це перший чоловік, якому Ви довірилися і який Вас підтримав після розлучення. Також не варто виключати фактор Ваших дитячо-батьківських стосунків (адже Ви звідкись взяли залежність як спосіб придушення психологічного болю + созалежна модель поведінки зазвичай формується з дитинства (можливо Ви недоотримали любов від когось із батьків і розлучення з чоловіком актуалізувало цю дитячу травму)). Таким чином, зараз Ви намагаєтеся замінити одну залежність (в стосунках) на іншу (через психоактивні речовини).

Повністю погоджуюся з колегами, що Вам потрібно звернутися в групу підтримки людей із залежностями + індивідуальне консультування в психолога-психотерапевта + психіатр. Чому так багато спеціалістів? Залежність (від психоактивних речовин, в стосунках) має два компоненти: біологічний (і тут потрібна допомога психіатра для визначення дозування заспокійливих та діючої речовини) та соціально-психологічний (розібрати Ваш психологічний дефіцит, який Ви можете задовольнити лише через об'єкт залежності; виробити інші копінг-стратегії; виявити і пропрацювати психологічні травми дитинства та негативний досвід стосунків; знайти підтримку у людей, що пройшли через схожий досвід тощо).

Понимаю, что вместе нам не быть, хочу жить дальше..но стала чёрствой и противно видеть, как кто-то проявляет эмоции.

Це захисний механізм психіки. Ви блокуєте ці неприємні переживання, щоб не повертатися до травматичного досвіду.

Решив, что это не выход- взяла себя в руки и стараюсь жить дальше, ради светлого настоящего себя, сына и своей матери.

Ви велика молодець, що взяли тоді відповідальність за своє життя і звернулися до лікаря. Помітно, що Ви намагаєтеся боротися зі своєю проблемою. А зараз візьміть відповідальність за своє благополуччя та зверніться до вищеперарохваних спеціалістів. Ви цінна, тому потурбуйтеся про себе, щоб потім Ви змогли потурбуватися про інших (син та мама). Вірю у Вас!

Ответ отредактирован автором 27-04-2020 15:51:50