Не відчуваю ніяких емоцій по відношенню до батьків

Безусловная любовь к родителям только в детстве, у маленьких детей.
Начиная уже с подросткового возраста ребенок смотрит на родителей уже по другому, замечая их недостатки, отношение к нему и конечно же, это влияет на чувства к родителям. Если родители плохо относятся к ребенку, то как-то и неудивительно, что нет желания общаться, нет любви.
Какие у вас отношения с родителями?
О каких травмах вы пишите?

Вітаю вас.
Ви згадали, що в дитинстві були травмовані батьками, і ваша психіка обрала такий спосіб захисту. Ви підсвідомо прийняли рішення не відчувати до батьків нічого, замість того щоб любити їх та одночасно відчувати біль, образу, злість (підставте самі негативні емоції, спричинені відношенням до вас батьків).
Те що ви відчуваєте є вашою нормою на цей момент часу, не забороняйте собі ці почуття - наша психіка розуміє, що для нас наразі є найкращим варіантом самозбереження.
Якщо ви свідомо бажаєте налагодити взаємостосунки з батьками, попрацювати над своїми почуттями, то це необхідно робити в терапії. З часом можливо й пройде емоційна холодність, але немає цьому гарантії, та й не факт, що ці почуття не трансформуються у щось більш неприємне для вас.