В мене постійні тривоги, постійно хочеться плакати, не знаю за що братись і як вийти з цього стан

Доброго ранку!

В МЕНЕ ПОСТІЙНІ ТРИВОГИ, ПОСТІЙНО ХОЧЕТЬСЯ ПЛАКАТИ, НЕ ЗНАЮ ЗА ЩО БРАТИСЬ І ЯК ВИЙТИ З ЦЬОГО СТАН

Співчуваю Вам. Для таких переживань, дійсно, є підстави - розставання з хлопцем, звільнення з роботи наклались на внутрішні хвилювання, що турубували ще раніше.
Вважаю, Ви правильно зробили, звернувшись на форум психологів. Вам потрібно, по-перше, виговоритись, зменшити рівень емоційної напруги. А, по-друге, отримати розуміння, співчуття, підтримку і реальну допомогу.

Я познайомилась з хлопцем , у нас були хороші стосунки, але пару днів тому ми розійшлись

Розкажіть, який час були разом?
Хто першим проявив ініціативу до зближення?

через те, що не змогли почути один одного

Що означає в дійсності "не змогли почути один одного"?

в мене до цього були постійні внутрішні тривоги

Чи є у Вас розуміння, через що були ті внутрішні тривоги?

я дуже комплексую, соромлюсь людей

Чого саме соромитесь?

мені страшно

Якими думками і уявленнями викликаний страх?

Ви пишете, що заплутались і очікували, що звільнення з роботи якось розв'яжу ваші проблеми. Яким чином? Само по собі звільнення уже додає людині невпевненості, звісно, якщо вона тут же не перейшла на іншу роботу.
Розставання з хлопцем теж додало вам тривог і невпевненості, але це вже інша історія.
Вирішуйте, що для вас зараз є пріоритетним, і займіться цим пріоритетом. Не намагайтеся вирішити всі питання відразу. Якщо зараз важливо мати роботу, то шукайте її. Можна і треба жити і робити те, що важливо, навіть маючи важкі і неприємні емоції. Зрештою, важкі емоції - це тільки частина життя. Зверніть увагу на те, що вам вдається, в чому ви розбираєтесь, що приносить задоволення. Додайте собі маленьких радощів у житті, зануртеся у щось приємне. Пам'ятаєте українське прислів'я "Очі бояться, а руки роблять"? Візьміть його собі за девіз.

Увольнение, расставание с любимым это сильные стрессы. У вас это наложилось и соответственно, вам тяжело вдвойне.
Лучший вариант это обратиться к психиатру (иногда небольшая медикаментозная помощь нужна)+работа с психотерапевтом, чтобы получить поддержку, найти опоры и ресурс двигаться дальше. Тем более, вы пишите. что и ранее были проблемы с тревогой, стыдом и комплексами. То есть проблемы были и раньше, но увольнение и разрыв отношений усугубили ваше состояние.

Поддерживает ли вас кто-то сейчас как морально, так и финансово?
Есть ли друзья, с кем можно поделиться переживаниями и кто выслушает и поддержит?

Доброго дня!

Орієнтуючись на ваш опис, цілком нормально відчувати труднощі у виході з цього стану, адже ви згадали про багато аспектів — роботу, стосунки, сприйняття себе. Наразі важливо не намагатися вирішити все одразу. Спробуйте визначити, що саме вас підтримує і надає сили (це можуть бути люди, звички, хобі — щось ваше особисте).

Також, спробуйте визначити одну конкретну ціль, яка здається вам досяжною. Виділяйте 15 хвилин щодня, щоб крок за кроком наближатися до неї.