Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
Марта Калина
Марта Калина 3 часа тому: «Добрий день! Сучасна психологія не вважає мазохізм розладом, якщо це відбувається добровільно та усвідомлено. Бажання відчувати фізичний біль, коли вас б’ють, не є психічним розла»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 5 часов тому: «Доброго дня! Підтримую думку колеги і лише додам, що всі наші зовнішні бажання та дії мають обов'язково якийсь глибинний прихований сенс, мотив, потребу... Тобто, під тим,, що »
question author 6 часов тому: «Реакція на відповідь № 391326 для Володимир Анатолійович Тарасенко "Как долго Вы были в терапии? И чего касался Ваш запрос?" Я была в терапии »
Вопрос от: Юлія Возраст: 16

Як побороти відчуття провини перед собою?

Я відчуваю провину та сором за дії які колись зробила. Через це почалися проблеми з сном, пропав апетит та вічна апатія. Цей стан уже 3 тижня
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Юлія, вітаю!

Вам потрібно з кимось про це поговорити, краще з психологом, де ви отримаєте прийняття та співчуття.

Щоб себе пробачити - треба внутрішній ресурс, тобто відчуття своєї цінності, важливості, а зараз ви всю увагу сфокусували на вчинках і себе з ними ототожнюєте. Я чую між рядками, що ви шкодуєте і не хотіли б так вчинити. Це вже говорить, що ваша совість пробуджена і вона повинна не атакувати вас провиною. Посумуйте, можливо навіть поплакати треба, але це вже минуле і його треба відпустити, а не приносити в теперішнє як сморід самзвинувачень.

Ми всі робимо помилки і падаємо, наша задача робити висновки, змінюватись і вставати далі. Побудьте собі люблячим приймаючим другом, який втішує і пояснює з любов’ю. Ви вчинили тоді так як вчинили, бо не мали чи достатнього ресурсу, чи розуміння і зараз би вже так не вчинили.
Також рекомендую виписувати всі мисленеві потоки з приводу цієї ситуації, щоб звільняти вашу голову від нав‘язливості. Просто без упереджень та оцінок виписуйте все що в голові.
Чи знають батьки про ваш стан? Можливо треба шукати підтримки саме у них?

Відредаговано автором 03-07-2024 10:02:43

Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?