50 відтінків сірого

Доріан, pardon, Крістіан Грей та його «50 відтінків» не може претендувати на шедевр світового кінематографу. Смішний антураж «молодого мільярдера» та інші ляпи сценаристів. Нав’язливо виглядає реклама Apple та Audi.

Цікаво спостерігати сюжетні ходи, скопійовані без особливих вигадок із саги «Сутінки» та Кім Бессінгер, яка зіграла головну роль у колись культових «9½ тижнів», коли вже вона сама виступала злим садируючим демоном головного героя.

Взагалі, залишимо за кінокритиками право знову вручати «Відтінкам» золоті малини.

А от якщо відійти від художньої цінності фільмів про «50 відтінків» до психологічних портретів його двох головних героїв, то можна знайти багато цікавого.

Травмований у дитинстві хлопчик, потрапляючи до рук владної жінки, легко сприймає як власну ідею домінування з її чіткими правилами, які спрощують життя та створюють ілюзію безпеки.

Сама по собі ідея любові та прив’язаності для Крістіана виглядає неймовірно лячною. Для людини з амбівалентним стилем прив’язаності характерно всіляко демонструвати свою незалежність і дистанційність у контакті та водночас неймовірно страждати, коли об’єкт любові хоч на мить покидає його. Контрзалежна поведінка в такому разі покликана забезпечувати людині безпеку за рахунок збереження дистанційних стосунків з усіма без винятку людьми. А ідея домінування дозволяє задовольняти сексуальні потреби та водночас відігрувати бажання помсти «поганому» жіночому об’єкту — «поганій матері», яка мало того, що була жорстокою (сліди опіків схожі на сліди від сигарет, які хтось тушив об дитину), могла не годувати, то ще й померла від передозування наркотиками — зрадила та покинула.

На такому тлі дуже логічною виглядає ідея «контракту» з жінками, в якому дуже чітко обумовлені правила сексуальних стосунків.

Навіщо творцям фільму знадобилися пікантність «ігрової червоної кімнати» з усіма атрибутами БДСМ та головний герой-мільярдер, здогадатися не складно, але, в принципі, це цілком вписується в його психологічний портрет. — Крістіан — травмована в ранньому дитинстві дитина повії-наркоманки, яка померла від передозування, коли йому було 4 роки. Дитина, яка 3 дні просиділа біля тіла своєї матері. Підліток, який у 15 років потрапив у сексуальну залежність від дорослої жінки, отримавши інтроективне уявлення про те, що секс має відбуватися за садо-мазохістським сценарієм, де немає місця любові та стосункам. З часом, природно, Крістіан перетворюється на чоловіка, для якого неможливо «кохатися», а можливо лише «жорстко трахатися».

«Підкоривши себе, я знайшов свободу: ні відповідальності, ні зобов’язань — повна безпека» — у цій фразі Грея вся суть інфантильних залежних стосунків, провідником яких він і стає, не маючи іншого досвіду.

Ідея забезпечення тотальної безпеки всюди та в усьому взагалі витає в обох частинах франшизи, що цілком логічно, враховуючи особливості характеру головного героя.

Природно, що найцікавіший момент — це те, наскільки реальна трансформація Грея з чоловіка, який викликає жінку на сексуальні стосунки словами «через 15 хвилин у грі», не дозволяє до себе доторкатися та зневажає «звичайні стосунки», у щиро закоханого чоловіка, здатного на тривалі стосунки глибокої прив’язаності.

Отже, на одній шальці терезів опиняються уявлення Крістіана про небезпечність довгострокової близької прив’язаності, засновані на його власних стосунках із рідною матір’ю та 6-річних БДСМ-відносинах у підлітковому віці. На іншій — стосунки з прийомною сім’єю, яка прийняла його як рідного, та закоханість у досить неординарну й цілісну юну дівчину Анастейшу, яка своїми словами та вчинками один за одним руйнує уявлення Крістіана про небезпечність стосунків.

Дуже цікаво спостерігати, як людина за допомогою коханої партнерки може усвідомити свою проблему — у даному випадку головний герой сформулював її коротко: «Я не домінант, я — звичайний садист. Я збуджуюся, караючи жінок, схожих на мою матір».

Коли доводиться обирати між втратою коханої людини та відігруванням старої травми, людина може прийняти рішення змінюватися.

Чи помічали, що не всі люди, так чи інакше травмовані в дитинстві, приходять у житті до глухих кутів зі своїм особистим життям? Що далеко не всі, у кого були недостатньо хороші батьки, потім у житті страждають від браку хороших стосунків? — Так, у цьому багато питання везіння (як і народження) — кого ти зустрінеш на своєму шляху та з ким вирішиш зв’язати свою долю. Дуже часто стосунки з партнером змінюють характер людини на краще. І така «терапія любов’ю» коштує дорого!

Тому для мене цей фільм був саме про це. Просто сучасні красуні тепер рятують не чудовиськ, а вампірів та мільярдерів-ізвращенців.