ВЛАСТИВОСТІ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

ВЛАСТИВОСТІ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ — основні, переважно генетично детерміновані особливості функціонування нервової системи, що визначають відмінності у поведінці й діяльності людини. Поняття було введене І.П.Павловим, який обгрунтував існування трьох основних В.н.с. Це сила, рухливість і урівноваженість. Сила - це здатність нервових клітин зберігати нормальну працездатність за значного напруження процесів збудження та гальмування. Люди з сильною нервовою системою більш витривалі і стресостійкі ніж інші. Рухливість нервової системи виражається у здатності швидкого переходу від одного процесу до іншого. Люди, яким притаманна рухливість нервової системи відрізняються гнучкістю поведінки, швидкістю пристосування до нових умов. Урівноваженість нервової системи проявляється в однаковій вираженості процесів збудження і гальмування. Людям з урівноваженою нервовою системою притаманна більш врівноважена поведінка. Поява нових, більш сучасних методів дослідження дозволила Б.М.Теплову, В.Д. Небіліцину та їх учням виділити ще декілька В.н.с., таких як: а/ динамічність - здатність нервової системи генерувати збуджувальні й гальмівні процеси під час формування умовних реакцій; б/ лабільність - швидкість виникнення і припинення нервових процесів; в/ активованість - характеризує індивідуальний рівень реакції активації процесів збудження і гальмування.