СУДЖЕННЯ

СУДЖЕННЯ

Судження — логічна форма мислення, у якій стверджується або заперечується щось про предмет, його властивість або про зв’язок між поняттями; має структурні ролі суб’єкта і предиката і зазвичай матеріалізується у вигляді речення. У логіці судження виступає базовою одиницею міркування; у психології його розглядають як продукт пізнавальних процесів і вивчають механізми формування, розвитку та можливі порушення цієї форми мислення.

Простими словами

Це думка у формі твердження або заперечення про щось, яку можна висловити реченням. Судження пов’язує поняття — називає суб’єкт і приписує йому ознаку або відношення.

Приклад

Кіт спить; Вода кипить при 100 °C.

Образно

Судження — міст, що з’єднує два береги: поняття про об’єкт (суб’єкт) і його властивість або відношення (предикат).

Важливо не плутати

Відрізняється від поняття тим, що поняття фіксує зміст або ознаку об’єкта, а судження пов’язує два поняття між собою; відрізняється від умовиводу тим, що судження — це одиниця висловлювання, а умовивід — процес виведення нових суджень з інших суджень.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини