МОТИВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС

МОТИВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС — процес взаємодії основних елементів мотивації, в результаті якого формуються задум, мета, рішення і технології вибору майбутніх дій з задоволення потреб. М.п. включає: а/ сприйняття і трансформацію суб'єктом зовнішніх /стимулюючих/ і внутрішніх /мотивуючих/ впливів; б/ проектування вибору мети, рішень, типу поведінки; в/ очікування значущості наступних дій та їх результатів; г/ корекцію зусиль, що прикладаються в залежності віл ступеня досягнення мети, результатів і рівня винагородження, що очікуються. У змістовному відношенні схема М п. виглядає таким чином. Суб'єкт отримує інформаційний імпульс у вигляді впливу внутрішньої чи зовнішньої потреби. В міру сприйняття й усвідомлення потреба стає інтересом, який конкретизує потребу і вимагає концентрації уваги, інтелектуально-духовних сил суб'єкта для її задоволення. Інтерес завжди цілеспрямований, він формується у вигляді образу наступних зусиль, спрямованих на його задоволення, тобто у вигляді усвідомленої мети дій. Спроектована суб'єктом чи поставлена йому мета спонукає його до прийняття рішення щодо вибору того чи іншого способу діяльності. спрямованої на досягнення мети. Іншими словами, потребу продукують інтереси, замкнені на меті наступних дій і на рішенні відносно способів їх досягнення. Рішення, що приймаються суб'єктом, завершують базову частину М.п. або так звану переддіяльність. За нею йдуть власне предметні дії /зусилля/, що призводять до фактичних результатів. Але на цьому Мп. не закінчується. Ступінь наступних дій залежить від очікуваних суб'єктом результатів і винагородження.