ДИСОЦІАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ
ДИСОЦІАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ
Патологічний стан, у якому в межах однієї особистості виникає роздвоєння або множинність усвідомлення: різні системи прагнень, думок і поведінки існують майже незалежно одна від одної й часто не усвідомлюють взаємного існування. Може спричинюватися органічними ушкодженнями, нервово-психічними розладами або сильними психотравмами й конфліктами між індивідуальними потребами та зовнішнім середовищем.
Простими словами
Стан, коли в одній людині ніби «живе» кілька різних частин її «я», які по-різному думають і діють і часто не знають одне про одного.
Приклад
Пацієнт під час стресу раптово проявляє іншу манеру мови й пам’ять про попередні події в цей стан буває відсутня — як ніби заступає інша частина особистості.
Важливо не плутати
Не слід плутати з нормальними внутрішніми конфліктами або ролями (наприклад, робоча й сімейна маска): при дисоціації йдеться про функціональну роз’єднаність усвідомлення й поведінки, а не лише про зміну ролей чи настроїв.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і):
В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007
