ДУША

ДУША

Душа — історично сформоване поняття, що позначає уявлення про внутрішній, часто вбачаний як нематеріальний, початок психічного життя людини: сукупність свідомості, переживань, морально-особистісних властивостей та смислів. У різні епохи й культурах душу трактували по‑різному — від безсмертної і незалежної субстанції в релігійно‑ідеалістичних вченнях до метафори цілісності психічних явищ у сучасній науковій традиції; у деяких психологічних підходах (зокрема в юнгіанській) під душею розуміють динамічну, енергетично заряджену площину протилежностей усередині психіки.

Простими словами

Душа — слово про внутрішній світ людини: думки, почуття, совість і те, що робить людину «собою». Іноді підкреслює духовний або нематеріальний аспект цього внутрішнього життя; у науці натомість вживають терміни «психіка» або «психічні явища».

Приклад

Коли кажуть «вона має добру душу», мають на увазі її внутрішні моральні й емоційні якості; у психологічному описі це відповідає характеристиці емпатії, альтруїзму та емоційної чутливості.

Образно

Душа — як «координатор» внутрішнього життя: ніби програмний рівень, що організує думки, емоції й смисли в цілісну поведінку й самоусвідомлення.

Важливо не плутати

Душа vs психіка: «Душа» має історико‑культурно‑релігійний відтінок і часто припускає нематеріальність або метафізичну самостійність; «психіка» — науковий термін, що нейтрально позначає сукупність психічних процесів і явищ (сприйняття, пам’ять, емоції, мислення) і не передбачає метафізичних допущень.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини