АТИТЮД

АТИТЮД

Атитюд — стійка психічна орієнтація особистості щодо певного об'єкта або явища, що проявляється як готовність сприймати, оцінювати, відчувати й діяти певним чином; має комплексну структуру, що поєднує когнітивні уявлення, емоційне ставлення та поведінкові схильності, і сприяє цілеспрямованості поведінки й спрощенню соціальної орієнтації.

Простими словами

Атитюд — це постійне ставлення людини до чогось (позитивне, негативне або нейтральне), яке впливає на те, як вона думає, відчуває і поводиться щодо цього об'єкта.

Приклад

Студент із позитивним атитюдом до викладача частіше уважно слухає лекції, охочіше виконує завдання й бере участь у дискусіях, тоді як негативний атитюд може породжувати уникання контактів і низьку мотивацію.

Образно

Атитюд — як внутрішній фільтр: він відсіює, підфарбовує й спрямовує інформацію та реакції на певний об'єкт.

Важливо не плутати

Хоча в практиці 'атитюд' і 'установка' часто вживають як близькі поняття, атитюд наголошує на стабільній оцінно-емоційній орієнтації з явними когнітивними й поведінковими компонентами; установка частіше підкреслює орієнтацію чи готовність діяти в конкретній ситуації або виконувати певну роль.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини