“Уявіть, ви прийшли на роботу і побачили, як ваш колега б’є по столу. Ви думаєте: «Який у нього скверний характер». У цей час ваш колега думає про те, як по дорозі на роботу його хтось штовхнув, а потім накричав на нього. «Хто завгодно на моєму місці розізлився б», — думає він. Ми не можемо залізти людям у голови й дізнатися, чому вони поводяться тим чи іншим чином. Натомість ми схильні пояснювати поведінку людей особливостями їхнього характеру, свою ж власну поведінку ми частіше пояснюємо навпаки — зовнішніми обставинами. Таким чином, фундаментальна помилка атрибуції — це схильність людини пояснювати вчинки та поведінку інших людей їхніми особистісними особливостями, а не зовнішніми факторами та ситуацією.”