“Надмірно винні люди можуть розвинути майже фобічну реакцію на власну агресію. Їх зазвичай карали за будь-які прояви незалежності. Почуття провини служить їм нагадуванням про те, що треба слухатися. Любити для них — означає давати іншій людині в точності те, що вона хоче, бажано навіть не запитуючи себе, чи хоче цього також і сам той, хто любить. Мати бажання та потреби — це просто надто небезпечне підприємство для ірраціонально винної особи.”