Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Повне щастя трапляється рідко, це удел дітей, наркоманів і релігійних фа...»
Питання від: Нэсти Вік: 22

Очень сильная зависимость от сезона

У меня это было всегда,еще с детства
Но с каждым годом я замечаю,как время года на меня всё сильнее и сильнее влияет,вплоть до смены паттерна поведения,выбивания из колеи,смены ценностей и ориентиров,от этого я становлюсь до чёртиков нестабильной и ненадежной как для самой себя,так и для других людей
Осень это самая страшная пора. Я физически не способна ничего делать и апатия достигает пика,я в это время как правило не выхожу на пары,с трудом встаю с кровати и так далее
Зима это моя любимая пора,я почему-то успокаиваюсь,и мне проще наслаждаться жизнью,я больше могу успевать делать,ощущаю движение и интерес ко многим вещам
Весна это еще один удар по менталке,ибо весной просыпается какой-то жуткий невроз,неусидчивость,я не могу сидеть на месте, я переживаю сильнее за отношения с другими,начинаю активнее общаться,знакомиться,нахожусь в дикой тревоге и вплоть до лета я спасаюсь как могу. Особенно в май я заметила я ухожу в запои,уже три года подряд в май у меня просто жуткие запои и я прям с горя пополам закрываю сессия из-за жуткий тревоги,мне тяжело также выходить на пары ,но не потому что апатия,а потому что ужас и страх без причины
Летом я не рыба не мясо,как будто и не подъём,но и не спад. Наверное самая комфортная пора чтобы обрести покой
И всё бы ничего,но меня шатает туда сюда,и особенно межсезонное обострение ну это ужас
Что это может быть? Как себя держать в руках,мне порой даже страшно на улицу выходить,ибо только чувствую эту смену климата и даже будто воздух меняется,эта смена декораций, в общем я как будто другой человек и это крипово.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго ранку Нэсти!
Щоб спробувати Вам допомогти, бажано, спробувати згадати, а що могло відбуватися травматичного раніше восени з Вами, наприклад, в дитинстві або підлітковому віці? Це перше.
Друге. Як давно Ви входите в запої навесні? З якого віку, з якої події, чи ситуації? Коли вперше увійшли в запой, що могло його спровокувати?
І третє. Чи був хтось з Ваших батьків, чи значимих дорослих в Вашому дитинстві, хто входив в запої?
Вітаю ! Те, що ви описуєте, звучить дуже виснажливо. Наче ваше життя щороку проходить через хвилі, які ви не обираєте, але мусите переживати. І в цьому є багато самотності — коли здається, що ви “інша людина”, що вас розхитує так сильно, що ви вже не впевнені у власній стабільності. Це справді може лякати.

Мені хочеться насамперед сказати: у цьому немає нічого “крипового” чи ненормального. Ви не зламані. Ви жива людина з дуже чутливою нервовою системою, яка тонко реагує на зміни — світла, температури, ритму життя, очікувань суспільства. Зміна сезонів — це не лише про клімат. Це про інший темп, інші запахи, інший світ навколо. А разом із ним — інші асоціації, інші спогади, інший внутрішній настрій.

Осінь у вас звучить як занурення в темряву і безсилля. Зима — як простір спокою і зібраності. Весна — як вибух тривоги, ніби щось всередині прокидається надто різко. Літо — як пауза між крайнощами. Якщо подивитися на це не як на “поломку”, а як на повторюваний цикл, то у ньому вже є певна закономірність. І це важливо: є ритм. А там, де є ритм, з ним можна поступово вчитися жити, а не лише боротися.

Те, що у травні три роки поспіль з’являються запої — це сигнал не про слабкість характеру, а про те, що напруга стає надто сильною і вам потрібен спосіб її якось знімати. Алкоголь у цьому випадку — не ворог, а спроба психіки впоратися. Але це спосіб, який дорого вам обходиться. І тут дуже важливо не сварити себе, а чесно визнати: “Навесні мені настільки тривожно, що я не справляюся одна”.

Коли ви пишете, що вам страшно виходити на вулицю, бо навіть повітря ніби інше — це звучить як дуже глибока чутливість до змін. І, можливо, разом із цим є страх втратити контроль, втратити себе. Наче світ змінюється — і ви розчиняєтесь у цих змінах.

Замість того щоб “тримати себе в руках”, я б запропонувала інший кут: як можна підтримати себе в різні періоди року? Не вимагати однакової продуктивності восени й узимку. Не очікувати спокою від весни, якщо ви вже знаєте, що це період тривоги. Можливо, варто заздалегідь планувати весну як час обережності: менше різких рішень, більше структури, більше турботи про сон, менше алкоголю в доступі, більше контакту з людьми, яким можна сказати “мені зараз непросто”.

Водночас те, що ви описуєте — сильні сезонні коливання настрою, апатію восени, тривогу й запої навесні — це привід обов’язково звернутися до невролога або психотерапевта очно. Не тому, що з вами “щось не так”, а тому що існують стани, які мають біологічну складову і добре піддаються лікуванню чи корекції. І іноді підтримка може бути не лише розмовною, а й медикаментозною — м’якою, тимчасовою, але дуже помічною.

Найважливіше: ви не ненадійна. Ви людина, яку сильно коливає. Це різні речі. Усередині цих сезонів усе одно є ви — та, що спостерігає, помічає закономірності, шукає пояснення і просить про допомогу. Це вже ознака стійкості.

Можливо, замість питання “що зі мною не так?” варто обережно поставити інше: “як я можу прожити свій ритм так, щоб він мене не руйнував?” І з цим питанням краще йти не наодинці. Ви заслуговуєте на підтримку — стабільну, теплу і регулярну.
«Что это может быть? »
Мало информации, поэтому
Вариантов много : физиологические проблемы, неврология, психологические/психиатрические, поведенческие или их комбинации.
Вы ранее обращались за помощью?
Вы пишете, что так было с детства. Возможно, у вас были травмы( ЧМ), СДВГ и тп. ?
Есть ли у вас близкие родственники с депрессией, БАР или др.психопатологией ? Алкоголь? Другие психоактивные вещества?
Как прошло ваше детство?


Я не буду писать, что у вас все хорошо и с вами все нормально. Хорошо то, что вы ищете ответы на свои вопросы.
Я бы предложила начать с посещения врачей, если такие симптомы возникли и развиваются на фоне семейного и социального благополучия :
-терапевта и сдачи анализов; эндокринолога (гормоны);
-невролога
-психиатра
Если же имеет место травматический опыт, сложное детство, трагические события в семье ( семейные истории, о которых не любят говорить), поход «по врачам « можно отложить и начать с психотерапевта.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.