Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 6 годин тому: «Вы описываете свои очень болезненные отношения с отцом. Вызывает уважение то, что несмотря на сложную ситуацию, Вы думаете о благодарности. Посмотрите на отца под совершенно ин»
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 8 годин тому: «Это очень печальная история. Приятно читать, как вы рассуждая и анализируя, стараетесь быть объективной, находить оправдания и пояснения, почему отец такой. Да, возможно, он сам по»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 9 годин тому: «Здравствуйте! цитата: «В последние два месяца усились визуализации на различные негативные ситуации, образы бывают крутяться то вправо то влево, то виде шара, то виде геометрическ»
Питання від: Саша Вік: 17

Постоянно думаю про мальчика с которым даже не виделася

Наше общение с Артёмом началось не по моей инициативе. Мы учимся в одном университете, на одном направлении, но напрямую до этого не общались. Наши мамы знакомы, и именно его мама предложила, чтобы мы познакомились и, возможно, поддерживали контакт, так как мы в одной сфере. В какой-то момент Артём отказался от личной встречи, но после этого его мама попросила мою маму передать ему мой Telegram. Это уже само по себе было для меня немного неловко.
Переписка между нами была в основном связана с университетом. Я писала ему, чтобы узнать, как проходит учёба. Я старалась писать очень нейтрально, по делу,без личных тем,(всегда вежливо благодарила его, написала когда он мне помог с платформой что я не знаю что б без него делала (т.к платформа новая , сложная ,а он помог мне разобраться в ней,хотя сам опаздывал куда-то)). При этом он отвечал коротко, сухо, без продолжения диалога. Часто это были ответы вроде «посмотри в чате», «не знаю», «ничего особенного». У меня постоянно возникало ощущение, что он отвечает нехотя, как будто ему неприятно и неинтересно со мной общаться.
При этом были моменты, которые меня зацепили и сбили с толку. Иногда он писал фразы вроде «не стесняйся, общайся», «всё будет хорошо», и они звучали неожиданно тепло. Из-за этого внутри возникало противоречие: с одной стороны, его общий стиль общения был холодным и отстранённым, а с другой — такие фразы давали надежду, что, возможно, он не такой равнодушный, как кажется, и просто закрытый или неловкий.
Был один момент, который до сих пор вызывает у меня сильное чувство стыда и неловкости. В переписке я попыталась пошутить — это было спонтанно . Я написала что-то в шутливом ключе про «накаченного смазгливого мальчика». Для меня это была лёгкая ирония, попытка разрядить сухую атмосферу и добавить живого общения. Но он на это никак не отреагировал. Он просто проигнорировал сообщение,
В тот момент мне стало очень неловко и стыдно. У меня было ощущение, что я сказала что-то лишнее, глупое или неуместное, и что этим только усугубила дистанцию между нами. После этого я ещё сильнее замкнулась и стала бояться писать что-то не по делу. Каждый раз, когда мне нужно было ему написать, я чувствовала сильное внутреннее напряжение, как будто навязываюсь. Я старалась как можно быстрее получить нужную информацию и закрыть диалог.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Краща відповідь
👋 Добрий день, Саша.
Дякую за такий чесний і детальний опис. Ви дуже добре відчуваєте себе і ситуацію.

Цитата: «У мене постійно було відчуття, що я нав’язуюсь»
Це ключова фраза. Бо ваш стан — не лише про цього хлопця. Це про те, як ви себе почуваєте в контакті, коли з іншого боку мало тепла і ясності.

Цитата: «Він відповідав сухо… але іноді писав “не соромся, спілкуйся”»
Такі “теплі фрази на фоні холодної поведінки” дуже часто створюють внутрішній гачок: ніби з’являється надія, що людина може бути іншою, і хочеться “дотягнутися” до цієї теплої частини.
Це нормальна реакція психіки — ми природно тягнемося до тепла.

Цитата: «Я написала жарт… а він проігнорував, і мені стало соромно»
Ви не зробили нічого “жахливого”. Ви просто спробували оживити контакт.
А сором з’явився тому, що в цей момент ви ніби відчули: “я проявилась — і мене не прийняли”.
Це боляче. І саме тому ця історія “залипла” в голові.

Цитата: «Мені він симпатичний, але спілкування викликало дискомфорт»
Тут дуже важливо розділити:
✅ симпатія — це нормально
❗ але дискомфорт і напруга — це сигнал, що вам не вистачає взаємності та безпеки в контакті.
Що могло відбуватися з його боку — ми точно не знаємо: він може бути закритим, соціально тривожним або просто не зацікавленим.
Але важливіше інше: вам не підходить формат, в якому ви постійно напружуєтесь і сумніваєтесь у собі.

Цитата: «Я до сих пір про нього думаю»
Коли ми застрягаємо в думках про людину, з якою не було близькості, часто це називається румінаціями — мозок прокручує ситуацію, щоб “допережити” сором, образу і незавершеність.
Тобто ви думаєте не тому, що “він доля”, а тому що всередині залишився вузол емоцій.🌿
Доповнення від автора питання ·
Несмотря на всё это, важно, что он мне всё-таки нравился. Не рационально, а на уровне чувства. Мне хотелось, чтобы он проявил больше инициативы, тепла, чтобы общение было живым. Иногда у меня возникало желание написать ему просто так или встретиться, но это желание сразу же подавлялось т.к я ему не нужна и что любое моё движение в его сторону будет выглядеть лишним.
В какой-то момент я приняла решение больше ему не писать вообще, даже по учёбе. Я решила разбираться сама или спрашивать кого-то другого.Однако позже моя мама сказала, что его мама говорила, что у него вообще нет друзей, что он сидит дома и ни с кем не общается, и что она хотела бы, чтобы я ему позвонила. Я отказалась, потому что не хочу быть инициатором, не хочу вкладываться в контакт, который для меня ощущается болезненным и односторонним.
Сейчас я с ним не общаюсь, но эта история всё равно периодически всплывает в голове. Меня беспокоит не столько он сам, сколько чувство неловкости, обиды и стыда, которое осталось после общения. Самое сложное для меня — это противоречие между тем, что он мне симпатичен, и тем, что само общение с ним вызывало у меня дискомфорт и ощущение, что я липкая.
Проблема в том что я до сих пор про него думаю...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 388392 для Татьяна Александровна

Дуже дякую Тетяно Олександрівно , просто я досі його згадую т.к відчуваю щось не завершене ...І мої мізки додумують ситуації якби ми зустрілися,якби він був таки м же теплим,як і в перший раз...
👋Вітаю.

Те, що ви досі його згадуєте й “додумуєте” можливі варіанти, дуже зрозуміло. Так часто буває, коли контакт був теплим, але залишився незавершеним — психіка намагається ніби «допрожити» те, що не склалося в реальності.

Схоже, для вас у тій зустрічі було багато тепла, близькості, живого відгуку — і зараз важливо не стільки саме ця людина, скільки ті почуття, які поруч із ним з’являлися.

Можна спробувати звернути увагу на себе: чого саме вам зараз бракує? тепла, підтримки, уваги, відчуття значущості? І подивитися, де й з ким це можна отримувати в реальному житті, а не лише в уявних сценаріях.
Якщо хочете, з цим станом можна обережно розібратися глибше — він багато говорить про ваші потреби, а не про помилки. 🌿
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.