Я дуже дякую Вам за відвертість
.Своїми спогадами про дитинство Ви лише підтвердили мої припущення, що все те, що відбувається зараз - є лише наслідком тих дитячих установок та дитячих травм, про які Ви забули, але... Вони досі несвідомо керують Вашими почуттями та діями.
Знаєте, батьки - це ті дві половинки, з яких складається дитина. І якщо ці дві половинки не живуть в гармонії, дитина перебираємо, знову ж таки, несвідомо, відповідальність за їх дії на себе. Адже, вона ототожнює себе з ними. Дитині здається, що це вона щось не доробила, недостаралася і саме тому батьки так себе поводять... Адже, дитині дуже потрібна любов та увага, особливо від матері, і якщо тої любові, яка потрібна, недоотримує, старається з усіх сил бути гарною дівчинкою. Щоб всі нарешті перестали сваритися і звернули на неї увагу. Бо поки батьки сваряться, їм не до дитини. Дитина дорослішає, їй здається, що вона сама вже керує своїм життям, але... Навіть не здогадується, що її життям керують ті установки, які сформувалися в дитинстві. Те ж саме стосується мами з бабусею. Бабуся - це "коріння" родини. І дитина відчуває, що без любові між мамою та бабусею ,те саме "коріння" не дає можливості жити на повну силу. Бо сили блокують сварки, ненависть, претензії, образи,
страхи...
І ще. В тому ж дитинстві, як на мене, ви переплуталися ролями і взяли на себе роль мами, яка за всіх відповідає, і за всіх турбується... Але Ви ж не мама своїм батькам і не несете відповідальність за їх життя.
І ніби то, вже щось стало зрозумілим і можна спробувати відчувати та поводитися по іншому, але...
Справа в тому, що свої почуття та рефлексивні дії ми не контролюємо, бо це рівень підсвідомості, до якого ми не маємо самостійно доступу.
Насправді, щоб Ви перестали відчувати почуття сорому та провини перед усіма і за всіх переживати, потрібно трансформувати от ті самі дитячі установки і пропрацювати психо-емоційної травми, про які Ви навіть не здогадуєтеся. Те, що Ви були "золотою дитиною", було дуже зручно дорослим, але не дуже добре для Вас. Бо під спокоєм може приховуватися величезний біль, який застряг і до цих пір повертається до Вас от такими ситуаціями...
Ви ще в дитинстві, не усвідомлено, принесли себе в жертву, як викуп за неправильну поведінку дорослих... І, як на мене, до цих пір перебуваєте в цьому дуже виснажливому стані.
Ви маєте право бути щасливою безумовно. І своїм станом гармонії допоможете не лише собі, але і своїй дитині, і своїм батькам, як це не дивно. Єдине, потрібно, щоб Ви вже дуже втомилися від такої своєї ролі і захотіли все змінити на краще
Відредаговано автором 04-01-2026 11:42:21