Як налагодити своє життя?

Терапія і медикаменти не завжди прибирають симптом повністю, не завжди дають швидких як хотілось би результатів, але дозволяють суттєво зменшити його вплив. Якщо нічого не робити, ОКР не зникає,воно продовжує розширюватися і визначати життя. Просто важливо розуміти, що працювати над цим потрібно довго, без очікування швидких результатів і без ілюзії, що буде легко. Якщо нічого не робити, то нічого і не зміниться.

Доброго дня, Денис.
Як би ви хотіли « налагодити своє життя «? Що повинно статися, як покращитися?

Ви пишете, що «Жодні психологи та психіатри, до яких я звертався, були не в змозі мені допомогти.
Як на вашу думку, чому так сталося?
Що ви очікували від психологів ( до речі, скільки тривала терапія?) та психіатрів ( як відбувалося ваше спілкування і який діагноз ви отримали?).

Відредаговано автором 30-11-2025 17:32:29

Денис, хочу сразу же Вас успокоить, что шизофрении у Вас не будет, так как Вы по этому поводу переживаете и боитесь этого. Люди с шизофренией ощущают себя здоровыми и не беспокоятся о болезни.
Что касается ОКР, то я думаю, Вы знаете, что это проявление тревожного расстройства и с ним можно справиться, но не самостоятельно
Я настоятельно не рекомендую Вам самостоятельно применять КПТ, абсолютно закономерно, что эффекта нет.
Кстати, уже многие психологи применяют интегративный подход, то есть методы из разных направлений психологической практики.
Я не знаю, как с Вами работали коллеги, но могу предположить, что они работали с симптомами, а не с причиной Вашего состояния.
Если Вы обращаетесь к специалисту и через 2-3 встречи Вам не становится легче, значит нужно обратиться к другому специалисту.

Відредаговано автором 30-11-2025 18:45:28

7 месяцев терапии очень мало. Вы ожидали, похоже, быстрых результатов, но их не будет.
Поэтому нужно вернуться в терапию, чтобы был прогресс и работать там долго. Думаю говорить стоит не про месяцы, а про пару лет.
Самотерапия невозможно, толку ноль, а хуже стать может. Как и бросать самому препараты это не поможет и скорее повредит.

«Я хотів би позбутися розладу, перестати плакати постійно, перестати принижувати себе, не діставати рідних своїм ОКР, позбутися постійної тривожності.»
Який « розлад» встановив психіатр ( діагноз)? Це важливо.
« постійний плач», скоріше за все прояв
« постійної тривожності «, якого можна позбутися за допомогою медикаментів, як й самої підвищеної тривожності.

«…постійно себе принижую і мені це чомусь подобається» ,
а далі
«перестати принижувати себе «. Так вам це подобається, чи все-таки хочете позбутися «?

« не діставати рідних своїм ОКР»
Як ВАМ самому жити з вашим ОКР? Особисто Вам він заважає? Якби не рідні, ви б хотіли позбутися ОКР?

«Потім сам припинив пити препарати.»
З якої причини ви це зробили?

«Вже 5 місяців не п'ю, але мені стало гірше»
Якщо стало гірше, мабуть це тому, що ви припинили вживати ліки? Й , треба знову йти до психіатра й починати прийом медикаментів?

«А також у мене з'явилась депресія, якої не було раніше. Тому від КПТ одна тільки шкода»
КПТ не є причиною виникнення у вас депресії. Цей метод дає гарні результати при лікуванні ОКР. Він міг не підійти вам особисто, але це не означає, що він( метод) погіршив ваш стан.

Думаю, що « налагодити своє життя « ви можете, але не швидко й не легко, враховуючи ваш « стаж» біля 12 років. По- перше, це знову звернутися до психіатра ( якщо попередній не влаштовує, шукати іншого). Ви повинні довіряти людині, до якої звертаєтесь. Тільки тоді, ви зможете відверто говорити про свої проблеми й відповідно до ваших скарг, будуть підбиратися ліки. Можливо, не з першого разу все підійде ( іноді, треба коректувати дозування або змінювати препарат). Треба набратися терпіння, й працювати в тандемі з лікарем.
Й по-друге, шукати психотерапевта , який вам підійде та який працює з вашою проблемою.

Деніс, по-перше, надмірна правильність не може бути причиною ОКР..
А, по-друге, психолог не має права давати поради.
Для роботи с ОКР є певні методи, які може використовувати спеціаліст.

Ваша фраза
 "психотерапевт намагався працювати з причинами, причиною була моя надмірна правильність, але дієвих порад дати не змогли" - добре показує, як у вас організована відповідальність у лікуванні.

Вона звучить так, ніби саме терапевт мав дати правильну інструкцію і повністю взяти на себе функцію зміни вашої психіки і якщо інструкції не з’явилося, значить терапевт не впорався.
Це спосіб віддати владу зовні, щоб уникнути зустрічі зі своїм страхом, тривогою, соромом і хаосом .
 Якщо відповідальність лежить на фахівцеві, тоді і невдача лежить на ньому, тоді вам не доводиться торкатись того місця, де потрібні ваші дії, ваш опір, ваша здатність витримувати дискомфорт.
У цій позиції багато захистів.
 Ви ніби говорите - мені мали б сказати, як подолати, а раз не сказали, значить, метод не працює і психіатр, і медикаменти, і псіхолог не допомогли.
 Але з розладами, що тривають роками, механіка інша, 
психолог і психіатр не забирають у вас симптоми. Вони працюють з тими процесами, які потребують терапевтичного втручання з підтримкою, дозуючи вплив і коригуючи механізми, але лікувальна динаміка виникає лише тоді, коли людина бере відповідальність за свою частину роботи.
У дорослому віці зміни при ОКР відбуваються довго, треба памятати що це розлад.
 Термін у 3 - 5 -7 років терапії - це звичайна тривалість процесу, особливо коли ми маємо справу з дорослою людиною. 
Після цього часто потрібна підтримувальна терапія, якщо людина хоче стабільно жити, а не чекати чергового загострення.
Сім місяців - дуже мало, якщо ви живете з розладом більшу частину життя, а ваші механізми уникання вже сформували жорстку структуру.
 І говорити що вам не допомогли - не зовсім коректно, це не недопрацювання терапевта, це очікування швидкості там, де її бути не може. Тут тоді мова про то що ви зірвались, не вибрали йти далі. І це теж ваше право.
Можна, звісно, перевести все на поганих фахівців. 
Це теж спосіб захисту. Якщо вони винні - вам нічого не треба робити.
 Але часто виявляється інше, людина чекає, що психологи візьмуть і приберуть небажане мислення, тривогу чи ритуали, без її участі, зусиль і неприємних відчуттів.
У випадках розладів чекати полегшення на 2–3 сесіях - це самовпевнене й нереалістичне очікування.
 Не терапія не спрацювала, це ваші уявлення про її швидкість не співпали з реальністю.

І останнє. 
Вас ніхто не змушує лікуватися.
 У дорослому віці це ваш вибір - залишатися в тому стані, який є, або входити в процес, який складний, довгий і потребує участі.
Психологи і психіатри можуть бути поряд, пояснювати, допомагати, коригувати, але вони не можуть зробити за вас те, що становить ядро лікування, 
брати на себе ту частку відповідальності, від якої ви зараз захищаєтесь.
Якщо ви вирішите, що все беззмістовно і всі погані, це теж вибір.
 Просто він залишає вас рівно там, де ви є.

Добрий день. Безперечно,щоб розуміти складність вашої історії,її треба дослідити в деталях. Читати те,що наче ви собі поставили певний вирок, дуже сумно, адже я вірю, що якшо це і не буде легко, але зміни можливі. Найдіть свого психотерапевта, будьте в терапії раз в тиждень не менше 20 сесій, подивіться динаміку та долучіть медикаментозну підтримку з допомогою психіатра. Ну і чомусь думаю, що ваше середовище сприяє вашому стану.

Деніс, я зрозуміла, що Ви заплуталися.
В рамках сайта важко розв'язати Вашу проблему.
Потрібна консультація психолога, який навчався працювати з тривожними розладами.
Я не знаю, які у Вас нав'язливі думки.
Но можу припустити, що основою Вашого стану є страх - страх своїх думок та вчинків.
Ви плутаєте бажання і страх.
У Вас страх зробити щось погане, тому Ви і намагаєтеся все контролювати. Працювати потрібно з Вашим емоійним ставленням до світу.
З Вами потрібно говорити, прояснити те, що є у свідомості, та у підсвідомості.