Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 21 хвилина тому: «Доброго дня Романе. Дуже співчуваю Вашому стану. Адже, коли так себе почуваєш, здається, саме життя зупинилося. Те, як Ви описуєте свій стан, дуже схоже на втрату сенсу життя і п»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 33 хвилини тому: «Доброго ранку! Ви пишете "В последние два месяца усились визуализации на различные негативные ситуации..." Я правильно Вас зрозуміла, візуалізації були і раніше? Просто тепер так»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 1 година тому: «Добрий день. Похоже вы пытаетесь и возможно в перспективе хотели бы посмотреть на себя и на отца реалистично, принять себя и его. На данном этапе, вы смотрите с позиции травмы. Опр»
Питання від: Ілона Вік: 18

Що робити, як заявити про себе

Що робити коли моя мама істеричка яка постійно хоче на мені економити, щоб я жила в гуртожитку, щоб я їла мінімум, щоб я одягалась мінімально, я не можу заявити про свої потреби, вона не підтримує мене в пошуку квартири в максимально відговорює тупими маніпуляціями про те що «ой напевно краще було б в гуртожитку» « то на перший час доцю» « а квартира то дорого» «ой ти її не знайдеш сама» « не поговориш з власниками» навіть коли батько сказав що за все заплатить, в неї постійна думка що вона мусить все на собі тягти, щоб не дай Бог з батька копійочки взяти.
Мені це важко сприймати особливо коли я бачу можливість не страждати в поганих умовах а отримувати щось краще. Батько в свою чергу не виносить коли щось робиться без його відома, або якісь важливі рішення приймаються без нього, наприклад як моя освіта, мені не дають вибору в ній, цього року я буду вчитись на психолога але в його словах я чую що в майбутньому буду вчитись на його умовах, я не хочу, чому я повинна, чого ця людина бачить тільки тупий залежний від родичів шлях розвитку, я не розумію
Мені важко в цій сімʼї заявити про свої потреби тому що ніби ні один не інший про них не чує. Одного разу я вже вибрала неправильний шлях під впливом дядька, це було жахливо і я відрахувалась тепер я для них як козел відпущення який нічого не вміє і не розуміє. Мене так гнітить те що вони не сприймають моє бачення світу, мої доводи про щось, наприклад я хотіла поїхати в Америку по програмі для студентів але наша родичка розказала батькові що там ні заробітку і ще й можна загубитись, і все, батько вперся рогом і не пускає, а я так хотіла, хотіла мати якусь фінансову незалежність, натомість він пропонує працювати десь в нього в Європі, непогано я не заперечую, але відчуття ніби на мої старання і мрії знову начхали.
Серйозно, я відчуваю себе тупою нікчемою і не розумію що мені робити
Вподобали: 1 з 1
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Краща відповідь
Доброго дня!

Вы частично правы -
"відговорює тупими маніпуляціями про те що «ой напевно краще було б в гуртожитку» « то на перший час доцю» « а квартира то дорого» «ой ти її не знайдеш сама» « не поговориш з власниками» навіть коли батько сказав що за все заплатить, в неї постійна думка що вона мусить все на собі тягти, щоб не дай Бог з батька копійочки взяти."
Это действительно похоже на манипуляции!
Не дает вам самостоятельности - пытается вас контролировать.
Не дает свободы! Гиперконтроль. Не верит в вас, как в самостоятельную личность.
И любую вашу инициативу тормозит. ( толи от эгоизма, толи от сильной тревожности - толи и то и другое)
Такой гиперконтроль от нее был всегда?

Но с другой стороны - она и не обязана, за вас во всем платить.
Это уже ее решение оплачивать или нет.
Вы же уже совершеннолетняя.
Хотя вам конечно, еще нужна поддержка от семьи или близких людей.

"Батько в свою чергу не виносить коли щось робиться без його відома, або якісь важливі рішення приймаються без нього, наприклад як моя освіта, мені не дають вибору в ній, цього року я буду вчитись на психолога але в його словах я чую що в майбутньому буду вчитись на його умовах, я не хочу, чому я повинна, чого ця людина бачить тільки тупий залежний від родичів шлях розвитку, я не розумію"
Два давящих и властных родителя - которые вас каждый по своему загоняет в рамки.
Отсюда вы и на психолога хотите пойти - чтоб хоть както себя защитить от их манипуляций.
Я думаю, вы очень верно делаете - что пошли на психолога - вам это в будущем поможет - стать более автономной от давящих и токсичных родителей.
И видимо, поэтому вы не хотите брать оплату от отца - потому что, это своего рода крючок от него - чтоб потом вы шли на его условия - и делали как он скажет.

Тут да, лучше от таких людей денежную помощь не брать ( потому что, потом - пойдут манипуляции)
Но решать вам конечно!
Старайтесь слушать себя!
Пока не старайтесь их понять - они такие как есть ( со своим непростым характером и виденьем)

Ваша же задача, научится жить своей жизнью и своим выбором!
Даже вопреки давления и манипуляций родственников.
Старайтесь с ними меньше спорить - и делайте сами как считаете нужным.

А еще, совет - учитесь рассчитывать на себя в будущем, только на себя - тогда они не смогут вами манипулировать.
Нарабатывайте взрослую позицию, и опирайтесь шаг за шагом на себя и свои решения.
Но и помните, что ваши решения - ваша же ответственность.
С одной стороны ответственность за последствия - сделанного выбора.
Но зато и свобода - ( без манипуляций)
Ну и у вас много внутренней агрессии накоплено - это от тотального давления которые вы испытывали с детства видимо - с этим вам надо работать с психологом.

"Мені важко в цій сімʼї заявити про свої потреби тому що ніби ні один не інший про них не чує. " - да так и есть - они слышат только себя. ( это всегда так, у властных людей с нарциссизмом)

"Серйозно, я відчуваю себе тупою нікчемою і не розумію що мені робити" - учится слушать себя!
А не других - учится сопротивляться давлению, и отстаивать свои границы и потребности - даже если, комуто это не понравится.
С другой стороны, хватайтесь за возможности - которые вас приведут к благополучию, и независимости от родственников в будущем.
Не привередничайте - если видите шансы хватайтесь за них!
Но так же, хорошо анализируйте перед тем, как выбрать чтото - не самообман ли это и ваша иллюзия? ( это с одной стороны)
А с другой, я не буду всех слушать - я теперь буду слушать себя.
Но тут важно, научится слушать именно свои глубинные желания, а не сиюминутные хотелки.
Удачи вам и сил!
...
Доповнення від автора питання ·
Через це мені здається я не розумію чого хочу від життя адже завжди що я не запропоную піддається якійсь тупорилій критиці, мені важко починати справи, доглядати за собою і слухати себе
Доповнення від автора питання ·
Собі я не раз доводила що чогось варта, я була лідером в шкільному колективі, я гарно вчилася, користувалась повагою у однокласників і вчителів. Я можу досягати, але здається ніби це віддаляє мене від батьків я не боюсь помилок а батьки бояться цього як вогню
Нікіта Гайдаш — психолог
Нікіта Гайдаш психолог
м Біла Церква ·
Доброго Вечора!

цитата:
Серйозно, я відчуваю себе тупою нікчемою і не розумію що мені робити

Ви самі підмітили, що так Вас відчувають ваші родичі. Натомість, ви знаєте чого Ви варті: "Собі я не раз доводила що чогось варта, я була лідером в шкільному колективі, я гарно вчилася, користувалась повагою у однокласників і вчителів. Я можу досягати..."

"...я не боюсь помилок а батьки бояться цього як вогню" класно побачили причину страхів батьків і родичів.

А як Ви самі ставитеся до своїх помилок? Чи дозволяєте собі помилятися?

Певною мірою "віддалення" від батьків — називається сепарацією і є невід'ємною частиною життя кожної людини. Питання у тому, конструктивно чи деструктивно сепарація відбудеться для Вас.

Про матір ви кажете:
цитата:
в неї постійна думка що вона мусить все на собі тягти

Це її переконання і вона має право мати свої власні переконання.
А які переконання власне Ваші, Ілона?

цитата:
Мені це важко сприймати особливо коли я бачу можливість не страждати в поганих умовах а отримувати щось краще.

Це чудово, що Ви бачите можливості для власного розвитку і комфорту!
Тоді чому Вам це важко сприймати?

цитата:
я не хочу, чому я повинна

А справді, хіба Ви повинні? Тим більш, того чого не хочете? На мою думку, ніхто нікому нічого не винен. Але це лише моя думка, вона не є істиною останньої інстанції :))

цитата:
Мені важко в цій сімʼї заявити про свої потреби тому що ніби ні один не інший про них не чує.

Якщо про Ваші потреби ніхто слухати не хоче (або не може цього зробити, по якимось своїм причинам), бажання не дивлячись на це, заявити про себе — може бути для Вас травматичним, оскільки виходить незадоволена потреба, яку наразі задовольнити може і неможливо.

Чи є у Вас друзі/знайомі/однодумці/форуми/чати тощо, де Ви можете заявити про себе і свої потреби??
Чи є у Вас з ким поділитися і обговорити Вашу ситуацію???

цитата:
а я так хотіла, хотіла мати якусь фінансову незалежність, натомість він пропонує працювати десь в нього

З Ваших слів, виходить що батько боїться Вашої незалежності. Але бути незалежною не боїтеся Ви; ба, більш(!) Ви прагнете незалежності!

"мені важко починати справи, доглядати за собою і слухати себе" —наскільки я бачу, це іншим важко а не Вам самій; тут схоже на інтроекцію: те що важко комусь і Вам транслюється, - Ви починаєте вважати за власні почуття; це почуття не Ваше.

Дякую за увагу!
Очень жаль, что вы сталкиваетесь с таким отношением от родителей. Минус - шанс достучаться до таких родителей маленький и он возможен только, когда вы съедете и начнете по другому строить отношения с ними, то есть не выставлять границы и не позволять с вами плохо обращаться. Плюс - вам 18, вам не нужно уже их разрешение, чтобы уехать куда вы хотите и делать, что хотите, вы можете жить свою жизнь. И работать обязательно подальше от родителей, чтобы не быть зависимыми от них.
А еще вам важно психологически отделиться от родителей. Вы не обязаны жить как они считают нужным, идти на поводу у их страхов, стыда или каких-то желаний. У них есть своя жизнь, у вас своя. И сейчас уже момент, когда вы общаться должны как равные взрослые люди, а не родители командуют и дальше, а вы боитесь их разочаровать и стараетесь угодить во всем.
Это сложно очень, но это тот путь, который нужно пройти, чтобы стать счастливым человеком и исполнять свои мечты.

Вы учитесь?
Есть ли возможность пойти на работу и обеспечивать себя?
Рассматриваете ли вариант отъезда, например, в другие страны?
...
Доброго ранку, Ілоно!
цитата:
ЩО РОБИТИ, ЯК ЗАЯВИТИ ПРО СЕБЕ

З вашого опису ситуації відчувається, що ви невдоволені, обурені, ображені через те, що батьки вас майже не чують. Ба більше, малюють вам життєвий шлях, який би задовільнив, скоріше їх, аніж вас.
То, питається, що робити за таких умов?
Звісно, можна підкорятись. А це означатиме махнути на себе і на своє майбутнє рукою. Вам така перспектива подобається?

Є варіант - бунтувати. І як наслідок, докорінно зіпсувати стосунки з батьками. Уявіть, до чого такий крок зрештою може призвести...

Третій варіант - виходити з реальності(!) Що означає - власними діями доводити свою дорослість і спроможність по-дорослому вирішувати нагальні питання. А перед тим варто прийняти той факт, що ваші батькі ТАКІ, які є(!) Не ідеальні. Вони такими "зліплені" своїми батьками та життєвими обставинами.

Отже, є питання, що потребує вирішення -
цитата:
моя мама істеричка яка постійно хоче на мені економити, щоб я жила в гуртожитку, щоб я їла мінімум, щоб я одягалась мінімально, я не можу заявити про свої потреби...

То чому б вам не узяти на себе пошук квартири для оренди. Підібрати декілька варіантів, порівняти їх спочатку самій. Можна порадитись з батьками. Можна поспілкуватись з власниками житла. Врешті визначитись і обгрунтувати свїй вибір батькові для остаточного рішення.

Це як приклад. Коли ви берете свою долю у власні руки і починаєте діяти, у вас, по-перше, зростає повага до себе, а по-друге, батьки починають усвідомлювати, як зростає ваша самостійність. І, відповідно. їх ставлення до вас змінюється на краще.

Треба усвідомити: самостійність і самодостатність - це на миттєве диво. Це радше ШЛЯХ, який варто долати, зустрічаючись з перешкодами та труднощами, докладаючи зусиль.

Власне, це і є спосіб ЗАЯВИТИ про себе.

Відредаговано автором 25-08-2025 10:26:12

Ілона, доросле життя має певні цікаві сторони, і водночас певні складні сторони.
З цікавого- дійсно можна рухатись в тому напрямку, який обираєш самостійно.
Зі складного- всі свої бажання маєш підтримувати матеріально також самостійно.
Вам 18 років, і це дуже важливо, що Ви маєте власне бачення свого життя.
І тут дуже важливо бачити всі сторони своїх бажань, не тільки приємні.
Адже доросла людина вже сама несе відповідальність за своє життя.

Заявити про себе- це діяти.
Заробити на мрію (наприклад поїздку в Америку, або оренду житла), домовитись з кимось з батьків про спільну оплату того навчання , яке дійсно цікаве саме Вам.
Батьки мають право не оплачувати ті ваші бажання, з якими вони не погоджуються- і це нормально.
Ви також маєте право витрачати зароблені своєю працею кошти на те, на що Ви бажаєте, і не витрачати їх на те, що для Вас має сумнівну цінність.
Якщо батьки погоджуюттся допомагати Вам, то умови виставляють тільки вони. Ви можете зайняти дорослу лінію та поспілкуватись з ними щодо того, чим конкретно вони могли б допомогти.
Але не з позиції претензій, а з розумінням того, що вони самі мають вирішувати, як саме витрачати свої гроші.

'Гарна новина" в тому, що всі шляхи в цьому житті для Вас вже відкриті, адже Вам вже 18.
Не все дається просто, але в світі є стільки шансів, що варто дивитись в напрямку цікавого для Вас, а не шукати "винних" в тому, що в цьому житті є матеріальні перепони.
Доповнення від автора питання ·
Дякую за змістовні відповіді, вони мені дали розуміння ситуації і цим самим допомогли 🩷
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.