Зрада, низька самооцінка

Сочувствую вам. Узнать про такое это огромнейший стресс.
И тут не про измену даже, не разовый секс или краткосрочное увлечение, а по сути как вторая семья параллельно. Это просто предательство. И простить это и пережить сложно.

Из каких соображений вы приняли мужа назад?
Я писала статью про то, как пережить измену, возможно найдете тут что-то полезное для себя
https://upsihologa.com.ua/izmena---prostit--uyti--ostatsya----kak-12zhemchug.html

Вы обсудили причины поведения мужа?
Что не хватает в отношениях ему, что не хватает вам?
Что изменилось в отношениях?

Найстрашніше те що я бажаю смерті своєму чоловіку.

Я думаю вы не ему смерти желаете, а избавиться от своей боли. Потому что нет мужа - нет тех переживаний, которые есть у вас. Плюс это и про агрессию к нему за то, как он поступил с вами.

Что в терапии вы смогли для себя понять, поменять в отношении к себе?
Какие в целом изменения произошли с момента как вы пошли в терапию?

Доброго дня.
Самого питання в вашому повідомленні я не знайшла, але можу прокоментувати Ваш допис. Зрада це травмуюча подія, і кожна людина має свій час та кількість сил на відновлення. Тому дайте собі час щоб відновитися. А бажання про смерть чоловіка, на мою думку, це про агресію до нього яку неможливо з тих чи інших причин вивільнити. Я би обговорювала на особистій терапії це. Можливо це стане відправною точкою для вашого власного зцілення.

Ваш стан зрозумілий. Особливо важко пережити звістку про тривалий роман на стороні.
І якщо коротку, випадкову зраду ще можна пробачити, пояснивши її чоловічою полігамністю, то наявність постійної коханки пережити важко. Сильна образа і душевний біль не відпускають, заважають продовжувати стосунки з людиною, яка перестала бути опорою та захистом.
Як жити після зради чоловіка? Як вибачити? Як забути? І чи потрібно? Багато жінок ставлять собі ці запитання.
Якщо Ви вирішили зберегти сім'ю, потрібно намагатися пробачити чоловіка, налагодити стосунки та продовжувати жити, не нагадуючи собі та йому про зраду.
Це зробити не просто.
Контролюйте власні емоції. Жодних натяків, закидів, а тим більше істерик та образ. Якщо негативні думки та емоції вас переповнюють, поговоріть про них не з чоловіком, а з іншою близькою людиною – подругою, мамою, сестрою. Додому негатив не несіть.
Ви знаєте, що люди недосконалі і їм властиво грішити та помилятися. Тому згадайте, що колись Ви обіцяли залишатися з коханим завжди, прощати та підтримувати його навіть у дуже складних ситуаціях.
І не порівнюйте себе із суперницею, не уявляйте чоловіка в її обіймах.
Зараз він з Вами, Ви перемогли, а значить, Ви кращі за неї і сильніші.
Взагалі частіше нагадуйте собі, що Ви найкраща жінка на землі. Якщо сумніваєтеся, підвищуйте свою самооцінку: займіться собою, своєю зовнішністю, фігурою. Купіть щось, зробіть собі щось приємне.
Але й чоловіка не забувайте. Йому теж важко, він усвідомлює, що винен, хоч може і не показувати цього. Розмовляйте з ним, піклуйтеся. Тільки уникайте розмов про його роман, не випитуйте подробиці, не завдавайте зайвих душевних ран ні йому, ні собі. А намагайтеся дати йому те, що він шукав у іншої жінки.
Якщо Ваш коханий покаявся, якщо він не повторює колишніх помилок, а Ви його пробачили і намагаєтеся забути образу, ваші стосунки обов'язково вийдуть на новий, вищий і міцніший рівень.
Але на це потрібен час.
Зверніться до іншого психолога. Підхід, у якому працював колишній психолог, Вам не підійшов.
Після першої зустрічі з психологом, Вам має стати легше. Якщо цього немає, отже потрібен інший спеціаліст.

Відредаговано автором 19-08-2025 13:53:58

Доброго дня!

Это очень такое тяжело узнать - после 10 лет отношений...
Сочувствую...
А вы совсем не догадывались? ( про его отношения на стороне)
" Я задавала багато питань стосовно того, які в нього відносини з іншою, чи є почуття, чи хотів він з нею жити, чоловік спокійно відповідав." - больше всего настораживает - его спокойствие... на очень значимые вопросы и ключевые в ваших отношениях.

"Нажаль півроку терапії не позбавляють мене думок, що чоловік буде далі зраджувати і що справа в мені, ще я не розумію чи кохаю я його." - чтоб ваши отношения изменить - после предательства - нужна трансформация и вас и вашего мужчины - только в таком случае, возможно начать все совершенно по новому.
Без такой трансформации - переоценки ценностей - и вообще способу жизни - не у вас сомнения не уйдут - не мужчина врядли сделает какието выводы.

"Нажаль півроку терапії не позбавляють мене думок, що чоловік буде далі зраджувати і що справа в мені, ще я не розумію чи кохаю я його." - почему такая установка жертвы?
Почему обязательно дело в вас? Может дело и не в вас - а в вашем мужчине?
( хотя тут конечно - надо детально разбирать - ваше мировоззрение, и его мировоззрение тоже)

"але погані думки постійно в голові. Найстрашніше те що я бажаю смерті своєму чоловіку." - ну хотя бы честно...
Просто очень сильно обидел - и любовь переходит в месть... чувство мести... с этим вам надо сейчас работать со своим психологом.
Вы психологу говорили про свои мысли?
Если терапия с психологом перестала вам помогать ( такое бывает ) - то нужно искать другого психолога и с ним пробовать работать.

Доброго дня!

майже рік, як я дізналася про те, шо мій чоловік на протязі 10 років мав постійну коханку.

Мабуть, ви пережили страшний шок від такої звістки. До речі, яким чином правда вийшла назовні?

Я вирішила розійтись

Чим керувались? І це не формальне питання - воно про ваші природні почуття, про наміри, про бажання порвати з людиню, яка дурила вас 10 років поспіль...

через деякий час чоловік повернувся

Поясніть, будь ласка, звідки він повернувся?

ми вирішили спробувати будувати наші стосунки спочатку

Ви дійсно вірите, що можна почати все спочатку? А куди дівати образу, почуття зрадженої ...?

Я задавала багато питань стосовно того, які в нього відносини з іншою, чи є почуття, чи хотів він з нею жити, чоловік спокійно відповідав.

Чи не склалося у вас відчуття, ніби у збереженні стосунків БІЛЬШЕ зацікавлені ви, аніж він?
До речі, чоловік просив вибачення?

був лише інтим, ніяких почуттів не має и т.п.

Це пояснення можна трактувати, ніби інтим з вами його не задовольняв. То що йому не вистачало? Ви це прояснювали? До чого, зрештою, дійшли?

Відредаговано автором 19-08-2025 16:10:56

Я вам выше привела пример статьи, где расписано, что должно случится и как должно проходить проживание измены, чтобы это стало поворотным моментом и шансом на новые отношения.
Вы изначально написали то, что сами понимаете - мужу так удобно. Да и вы не хотите быть вместе. Просто страшно заметить это и признать.

Чи є якісь знаки

Хіба це не знаки:

я таких слів ніколи не чула від чоловіка, а коли спитала чому мені таке не каже, відповіді не було

чоловік в терапію не хоче

поки що змін його я не бачу

я всеодно все більше розумію що не хочу стосунків з цією людиною

чи якісь питання можна задати йому, на що потрібно звертати увагу, щоб зрозуміти чи зміниться людина?

Краще за всі питання РЕАЛЬНІ прояви іншого ставлення до вас, іншої поведінки...

Вітаю.
10 років постійних відносин- це стійке паралельне життя. Навіть, якщо чоловік каже, що були тільки фізичні відносини, такий довгий контакт передбачає емоційне залучення та звичку, а можливо й залежність отримувати « розрядку» з цією жінкою. Тому, ваші сумніви цілком обгрунтовані.
Ваш чоловік повинен мати дуже сильну мотивацію ( і це якраз втрата родини), щоб припинити стосунки з цією жінкою.
Як вважаєте, він дійсно боїться втратити родину?

«Чи є якісь знаки чи якісь питання можна задати йому, на що потрібно звертати увагу, щоб зрозуміти чи зміниться людина?»
Я б запропонувала вам звернути увагу на:
- чи є впевненість, що відбувся повний розрив контакту з жінкою( чи видалений контакт , її соцмережі, листування, тощо);
- чи є прозорість всього, що стосується цього питання (готовність показати телефон, не блокує його, не ховає гаджети, не має « лівих» акаунтів);
- більше уваги та часу приділяє вам ( сімʼї), готовий обговорювати ваші відносини, слухати вас;
- ініціює якісь спільні справи , спільний час, робить приємні речі;
- якщо це потрібно для відновлення ваших стосунків, погоджується на сімейну терапію.
Червоний прапорець: відсутність реальних змін- тільки слова; не має відкритості та готовності працювати над поверненням довіри.

Терапія НЕ позбавить Вас думок про "а раптом знов зрадить ".
Адже ці думки- результат здорового глузду, який спирається на конкретний досвід.
Хіба можна "забути", що чайник гарячий і його не варто торкатися?
Це було б небезпечно.

Терапія дасть Вам можливість розібратись з собою.
Щоб Ви обирали своє майбутнє НЕ спираючись на "гадання "(як він буде себе поводити), а спираючись виключно на Себе і свої бажання (чи хочете Ви бути поруч з такою людиною).
Терапія дає можливість розібратися що заважає Вам мати такі стосунки, які хочете насправді, наскільки Ви дійсно вірите, що Ви гідні таких стосунків, де будете щасливі (не "заслуговуючи" щастя створенням зручного затишку), розібратися з думками про Себе (яка Я?) та установками про "правила "( "якщо Я така, то як я маю поводити себе, щоб отримати те, чого потребую"?) тощо.