Питання від:
Віра
Вік:
35
Зміни у житті. Роздуми про свою цінність.
Доброго дня! Хочу поділитися своєю історією і роздумами....
Стався нещасний випадок, чоловік потрапив у лікарню. Можлива інвалідність. Шок. Операція, тривала реабілітація. Я на фоні стресу, постійної гонитви туди-сюди (адже дім, двоє дітей, догляд за чоловіком, а ще робота) — дуже схудла. АЛЕ я за довгі роки почала собі нарешті подобатися в дзеркалі! (не скажу, що не доглядала за собою зовсім, але зайва вага, переїдання мене поглинали і я не знала, як це коло розірвати)
Друге. Я почала не шкодувати на себе коштів, як раніше. Косметика, нова гарна білизна, одяг. Я йду і купую це! манікюр...і навіть кава з улюбленим тістечком -- зранку, лише для себе, в кофейні... Після ситуації з чоловіком прийшло якесь усвідомлення: гроші -- нічого не варті!!! Важлива я! А ще моє здоров'я, емоції... Може, я себе так зараз рятую і розраджую?! Хочу ще прояснити: не подумайте, що чоловік мені колись це забороняв чи жалів кошти! навпаки! завжди каже: а чого ти собі не купиш? Тобто причина в моїх установках. Я все чомусь на собі економила... Як моя мама... Яка ходила взимку у драних чоботях і старій шубі. Тепер просто зрозуміла, що в один момент мене може навіть не стати...
Третє. Вилізли тригери, які я не помічала у відносинах із чоловіком, напевно. Відразу, коли він потрапив у лікарню, я повністю поглинулася ним... Жалість до нього обернулася мені ведмежою послугою. Рано вставала, щоб приготувати все, що він любить їсти -- готую і привожу з надлишком. Догляд, бо він прикутий до ліжка. Постійно заглядаю в телефон, чекаю, що він напише, як себе почуває... В результаті -- моє вигорання. І його незадоволення тим чи іншим. Ми навіть сваримося, бо він сердиться, що я десь і щось не там поклала і не те купила. Мені приходить усвідомлення, що я надто ним опікуюсь. І мене вже не цінують! Якась жертовна позиція. Вирішую, що треба змінювати позицію і не так годити. Чоловік починає жаліти і наполягає, щоб я менше їздила і турбувалась. Але коли приїде додому на реабілітацію, думаю, буде теж нелегко... Йому треба лежати. А я зі своїм материнським піклуванням...Не знаю, як це в собі змінити... Бачу, що чоловікам від цього гірше і стосунки псуються...
Тобто, через таку важку ситуацію в житті я почала змінюватися. Я побачила,що я сильніша, ніж думаю. І мені це подобається. Я почала реалізовувати свою давню мрію -- отримати водійське посвідчення!!!
Але як не збитися з цього шляху? Як менше думати про когось і чийсь комфорт , а більше реалізовувати себе?? Розумію, що все з дитинства...
Стався нещасний випадок, чоловік потрапив у лікарню. Можлива інвалідність. Шок. Операція, тривала реабілітація. Я на фоні стресу, постійної гонитви туди-сюди (адже дім, двоє дітей, догляд за чоловіком, а ще робота) — дуже схудла. АЛЕ я за довгі роки почала собі нарешті подобатися в дзеркалі! (не скажу, що не доглядала за собою зовсім, але зайва вага, переїдання мене поглинали і я не знала, як це коло розірвати)
Друге. Я почала не шкодувати на себе коштів, як раніше. Косметика, нова гарна білизна, одяг. Я йду і купую це! манікюр...і навіть кава з улюбленим тістечком -- зранку, лише для себе, в кофейні... Після ситуації з чоловіком прийшло якесь усвідомлення: гроші -- нічого не варті!!! Важлива я! А ще моє здоров'я, емоції... Може, я себе так зараз рятую і розраджую?! Хочу ще прояснити: не подумайте, що чоловік мені колись це забороняв чи жалів кошти! навпаки! завжди каже: а чого ти собі не купиш? Тобто причина в моїх установках. Я все чомусь на собі економила... Як моя мама... Яка ходила взимку у драних чоботях і старій шубі. Тепер просто зрозуміла, що в один момент мене може навіть не стати...
Третє. Вилізли тригери, які я не помічала у відносинах із чоловіком, напевно. Відразу, коли він потрапив у лікарню, я повністю поглинулася ним... Жалість до нього обернулася мені ведмежою послугою. Рано вставала, щоб приготувати все, що він любить їсти -- готую і привожу з надлишком. Догляд, бо він прикутий до ліжка. Постійно заглядаю в телефон, чекаю, що він напише, як себе почуває... В результаті -- моє вигорання. І його незадоволення тим чи іншим. Ми навіть сваримося, бо він сердиться, що я десь і щось не там поклала і не те купила. Мені приходить усвідомлення, що я надто ним опікуюсь. І мене вже не цінують! Якась жертовна позиція. Вирішую, що треба змінювати позицію і не так годити. Чоловік починає жаліти і наполягає, щоб я менше їздила і турбувалась. Але коли приїде додому на реабілітацію, думаю, буде теж нелегко... Йому треба лежати. А я зі своїм материнським піклуванням...Не знаю, як це в собі змінити... Бачу, що чоловікам від цього гірше і стосунки псуються...
Тобто, через таку важку ситуацію в житті я почала змінюватися. Я побачила,що я сильніша, ніж думаю. І мені це подобається. Я почала реалізовувати свою давню мрію -- отримати водійське посвідчення!!!
Але як не збитися з цього шляху? Як менше думати про когось і чийсь комфорт , а більше реалізовувати себе?? Розумію, що все з дитинства...
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
