Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 5 годин тому: «Доброго дня Романе. Дуже співчуваю Вашому стану. Адже, коли так себе почуваєш, здається, саме життя зупинилося. Те, як Ви описуєте свій стан, дуже схоже на втрату сенсу життя і п»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 5 годин тому: «Доброго ранку! Ви пишете "В последние два месяца усились визуализации на различные негативные ситуации..." Я правильно Вас зрозуміла, візуалізації були і раніше? Просто тепер так»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 6 годин тому: «Добрий день. Похоже вы пытаетесь и возможно в перспективе хотели бы посмотреть на себя и на отца реалистично, принять себя и его. На данном этапе, вы смотрите с позиции травмы. Опр»
Питання від: Ярослава Вік: 30

Як пережити розлучення по моїй вині?

Доброго дня! Переживаю зараз період розлучення з чоловіком з яким прожили 3 роки в шлюбі. Маємо дитину 2,5 років. Відносини почали рухнути після народження дитини. Точніше мені було наскільки з ним важко, що я почала втрачати контроль. Почну з того що в мене ніколи не було допомоги. Мої батьки живуть далеко, батьки чоловіка ні разу ні чим за 3 роки з дитиною не допомогли. Перша серйозна сварка сталася коли сину був 1 місяць - чоловік ходив пити з друзями , я не спала по 40 хвилин на день. Він запросив своїх батьків, щоб вони мені закрили рота і сказали щоб я успокоїлась. Далі при інших сварках він викликав або моїх батьків щоб вони мене до себе забрали на якийсь час, або ми сварилися і не розмовляли тижнями. На примирення завжди йшла я, бо розуміла що в такій обстановці дома мені ще гірше. Чоловік мене ніколи не підтримував, я ніколи не могла з ним нічого обговорювати - він або мовчав або казав що я тупа або сама винна. Звичайно були хороші моменти, але в основному в нас були скандали. Міг не ночувати вдома, піти пити з друзями, закрити двері на весь день щоб я його не чіпала. Син не спав до 1,5 року. Я не пам’ятаю коли я спала за цей час хоч 4 години. Почалися проблеми з мовою, я всим цим займалася сама. Так, чоловік міг купити продукти, одяг, звозити погуляти, підвезти до лікарні - але це все. Основний його вклад був це гроші і я завжди вважала що це і так багато. На фоні постійного стресу я десь після 1,8 років материнства почала пити. Закінчила ГВ трохи ще трималася а потім просто почала запивати стрес. Я могла пити по 3 дні при цьому я була з дитиною, звичайно я і гуляла з ним і годувала і купала і спать вкладала але була не в ресурсі мʼяко кажучи. Таких моментів було 5 разів за рік. Всі ці рази чоловік знімав мене на телефон відправляв своїм батькам і моїм. Мені було наскільки соромно що я взагалі не знала як жити і що зі мною відбувається, він його вчинків я ще більше проявляла дуже сильну агресію і скандалила. Він розповів про це своїм друзям - вони зі мною не спілкуються. Звичайно в такому стані я і обзивала його такими словами, що таке неможливо прощати. Коли я намагалася з ним поговорити він відповідав коротко - «алкашка». Так ми протянули рік і зараз він подає на розлучення. Біль від того що я так вчиняла, що я не змогла справитися з своїми емоціями і не зберегла шлюб мене виїдає. У мене немає ні житла, ні коштів, ні роботи. Я залишалася сама з дитиною. Мої емоції і невміння себе контролювати погубили мою сімʼю. Як далі жити я просто не знаю…
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доповнення від автора питання ·
При всьому цьому в побуті і в житті він дуже важка людина. Доходило до того що овочі в борщі нарізані великими шматочками « ти не стараєшся для мене, руки з ж**и» , хотіла підробляти онлайн - «ти кокетнічаєш з тим хлопцем», постійно треба проявляти ініціативу в інтимі - «бо навіщо ти тоді тут і ти мене не хочеш», вечеря не смачна, що ти за весь день зробила і т.д.
Развод это всегда тяжело, большой стресс и много тяжелых переживаний.
Вы вините себя, что не сберегли брак.
Но давайте честно - за чем вы плачете? За мужем, который не был вам толком ни мужем, ни отцом, кто пил и что вас не поддерживал? Женщина в беременности и после родов уязвима как никогда. И даже эмоции и их всплески это банально огромная гормональная перестройка организма. Это колоссальный стресс.
Вы проделали огромный труда - выносили и родили ребенка. И поверьте, я как мама знаю, что это. И какой ценой это все дается, даже если беременность и роды не особо тяжелые.
И в этом состоянии женщина имеет право хотеть поддержки, опоры и помощи от отца ребенка. Ее у вас не было.
И да, я понимаю, что вам кажется сейчас мир рухнул и семьи нет, но поверьте, ее особо и не было. И вы, прожив развод и разобравшись в себе, изменив свое отношение к самой себе, поймете, что это к лучшему и такой мужчина вам портил бы жизнь, а счастья не было бы.
По поводу того, что вы пили, то я тут очень рекомендую терапию, чтобы понять, как по другому можно справляться с переживаниями и не связываться со спиртным. Да и развод прожить будет легче, чтобы не наступать на те же грабли в других отношениях.
Для початку може треба розділити вашу вину и вину чоловіка. За що ви відповідальні насправді. Тому що все сплутано. І тому що ви мабуть в чомусь заперечуєте свою відповідальність, ви берете на себе всю чужу відповідальність
Доброго дня.
Коли ви так сильно себе звинувачуєте через розлучення це тривожний сигнал.
Скажіть будь ласка, яка думка у вас виникає про вас саму в цей ситуації? Чому зламатися для вас допустимо, а попросити про допомогу ні? Як це пов'язане з вашим поняттям сім'ї?
Півтора року без сну я вам скажу, в таких умовах ламаються навіть найміцніші. Але замість підтримки ви отримали осуд, зйомки на телефон і образи.
Чи справді все, що сталося у ваших стосунках лише ваша провина?
А що робив ваш чоловік для збереження стосунків, для вас як жінки?
Ви питаєте,як жити далі?
Дозвольте спитати у відповідь.
Що для вас значить “жити далі”?
Що ви хочете дати своїй дитині в новому житті?Яку себе ви хочете бачити через рік?
Можливо, це і є точка обнулення, з якої можна нарешті поставити себе на перше місце, пройти психотерапію й почати жити не зі звинувачень, а з відповідальності за власне життя. З повагою.
Доброго дня, Ярославо!
цитата:
Як далі жити я просто не знаю…

Поки не знаєте, проте шукаєте відповідь. І ви її обов'язково знайдете - як на рівні сенсу, так і на рівні повсякденних рішень і дій. Саме у власних пошуках, а не готових рецептах зі сторони.

цитата:
Біль від того що я так вчиняла, що я не змогла справитися з своїми емоціями і не зберегла шлюб мене виїдає.

Так ви ж не залізна, аби витримати увесь той тягар, що впав на ваші плечі. Без справжньої підтримки, турботи та поваги хто б впорався?!
Отже від наявних самозвинувачень краще спрямувати думки та енергію на виправдані в цій ситуації дії. Подивіться, від кого може прийти реальна підтримка і допомога?
З усією можливою для вас стійкістю і виваженістю домовляйтесь з чоловіком по питаннях утримання дитини.
На сьогодні у вас немає роботи. Тому варто повертатись обличчям до ваших умінь і навичок. Шукати прийнятні варіанти працевлаштування, підробітку тощо.
Доповнення від автора питання ·
Дякую за відповіді! Хотіла б додати, що крім того, що мені необхідно шукати матеріальний ресурс для подальшого життя ще й з дитиною я тону в осуді з боку моїх рідних. Типу всі розуміють, який у мене чоловік, але жінка має бути «мудрою» , жінка повинна приносити цей гармонійний баланс до родини, «а як ти будеш тянуть дитину сама?» , а треба було не пити і т.д. І головою я розумію, що я жила з якимсь деспотом, але і розумію що в житті ці установки не працюють і я не вмію пристосовуватися до інших людей. Тобто якщо мені щось не подобається- я кажу прямо або замовчую.
Грустно, когда близкие не поддерживают и не понимают. Но это, если честно, их проблемы. Хотя быть "мудрыми" и прожить плохо свою жизнь - их выбор. Вы выбираете другую жизнь себе и своему ребенку.
В чем "мудрость"? Зачем приспосабливаться к плохим людям?
Это не мудрость, а глупость и страхи.
Вы сможете, если захотите, все изменить. И вы уже осознаете, что жили с деспотом, видите ваши отношения, как они есть. Это уже немало. Да, будет сложно, но когда вы начнете по другому относится к себе - хорошо, с любовью и заботой, вы не позволите другому плохо с вами обращаться. И поймете, что женская мудрость это не терпеть, а уходить оттуда, где плохо и выбирать хорошую жизнь и отношения себе и своему ребенку. Ведь сколько ребенку не говори, а смотрит он на поступки, состояние мамы и ее отношение к самой себе
...
Доброго дня!

У вас много боли накоплено... от пережитого.
Вопрос такой - а насколько вообще, вы с мужем друг друга хорошо знали, еще до рождения сына?
( просто ощущение, что вы как - чужие люди были друг другу...)
Был ли ребенок запланирован?

"Чоловік мене ніколи не підтримував, я ніколи не могла з ним нічого обговорювати - він або мовчав або казав що я тупа або сама винна. Звичайно були хороші моменти, але в основному в нас були скандали. Міг не ночувати вдома, піти пити з друзями, закрити двері на весь день щоб я його не чіпала. "
Может оно и хорошо - что все пришло к разводу - раз в семье не было главного доверия и понимания с друг другом.
А были только скандалы и не очень нормальный образ жизни - алкоголь и т д. ( что с его стороны - что с вашей)
Вы в этом браке деградировали - вы это осознаете?
( хотя сейчас врядли, вы еще можете увидеть всю картину происходящего.
Какието вещи можно осознать - только со временем)

"При всьому цьому в побуті і в житті він дуже важка людина. Доходило до того що овочі в борщі нарізані великими шматочками « ти не стараєшся для мене, руки з ж**и» , хотіла підробляти онлайн - «ти кокетнічаєш з тим хлопцем», постійно треба проявляти ініціативу в інтимі - «бо навіщо ти тоді тут і ти мене не хочеш», вечеря не смачна, що ти за весь день зробила і т.д."
Зачем вам такой мужчина, который вас так унижает? Причем делает это постоянно...
У вас в семье ктото был зависим от алкоголя?
И как сложилась личная жизнь у ваших родителей?

"Типу всі розуміють, який у мене чоловік, але жінка має бути «мудрою» , жінка повинна приносити цей гармонійний баланс до родини, «а як ти будеш тянуть дитину сама?» , а треба було не пити і т.д. І головою я розумію, що я жила з якимсь деспотом, але і розумію що в житті ці установки не працюють і я не вмію пристосовуватися до інших людей. Тобто якщо мені щось не подобається- я кажу прямо або замовчую."
То с каким мужчиной вам жить - решать только вам. И никого другого это не касается.
Вы же пока очень зависима от мнения общества... от стереотипов.... они вас и мучают.
Учитесь более глобально смотреть на ситуацию.

Каждый может ошибиться - тут главное сделать правильные выводы - собраться с духом - встать с колен - и как бы не было тяжело - идти дальше.
Это жизнь - тут как бы сильно милости от когото ждать - такое себе занятие.
Сейчас многое зависит от вас - на самом деле.
Сможете ли вы, эту переоценку себя пройти или нет.

"і я не вмію пристосовуватися до інших людей. Тобто якщо мені щось не подобається- я кажу прямо або замовчую.""

1. Не всегда надо к людям приспосабливаться - точнее далеко не ко всем - а только к тем, кто вас ценит и понимает.
2. Нужно не боятся иметь свое мнение и свои желания - даже если общество осуждает.
3. Нужно уметь ставить стратегические цели на 5 лет вперед - они у вас есть?
( так меньше тумана в голове - и больше ясности когда есть цель)
4. Из своих ошибок - делать выводы - а не корить себя круглосуточно ( иначе будете топтаться на месте - и толком себе не поможете)
5. Учится управлять своими эмоциями - больше логикой работать - осознанием.
6. Искать новых друзей - кто будет вас понимать и поддерживать. ( на данном этапе это вам нужно)
5. Осознать - что я сама на себя должна опираться. Я уже взрослая девочка.
Да жизнь мне преподнесла урок. Все поняла.
Теперь я умнее, и теперь я рассчитываю только на себя - в независимости от обстоятельств - взрослая позиция.
( если к этому понимаю созреете - это вам очень хорошо поможет в будущем)
6. Учусь лучше разбираться в мужчинах - и не строю иллюзии и ожидания насчет мужчин - чтоб снова не попасть в зависимость к деспоту.
7. И не все всегда надо замалчивать - но и не всегда надо говорить резко - учится тут избирательности.
8. И самое важное сейчас для вас - подумать как себя обеспечивать - как увеличить свой доход?
И что для этого мне надо сделать? Пройти курсы или обучения? Найти работу или подработку и т д ?
9. И не падать духом - а делаться сильнее!
...
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.