Як пережити розлучення по моїй вині?

Доброго дня! Переживаю зараз період розлучення з чоловіком з яким прожили 3 роки в шлюбі. Маємо дитину 2,5 років. Відносини почали рухнути після народження дитини. Точніше мені було наскільки з ним важко, що я почала втрачати контроль. Почну з того що в мене ніколи не було допомоги. Мої батьки живуть далеко, батьки чоловіка ні разу ні чим за 3 роки з дитиною не допомогли. Перша серйозна сварка сталася коли сину був 1 місяць - чоловік ходив пити з друзями , я не спала по 40 хвилин на день. Він запросив своїх батьків, щоб вони мені закрили рота і сказали щоб я успокоїлась. Далі при інших сварках він викликав або моїх батьків щоб вони мене до себе забрали на якийсь час, або ми сварилися і не розмовляли тижнями. На примирення завжди йшла я, бо розуміла що в такій обстановці дома мені ще гірше. Чоловік мене ніколи не підтримував, я ніколи не могла з ним нічого обговорювати - він або мовчав або казав що я тупа або сама винна. Звичайно були хороші моменти, але в основному в нас були скандали. Міг не ночувати вдома, піти пити з друзями, закрити двері на весь день щоб я його не чіпала. Син не спав до 1,5 року. Я не пам’ятаю коли я спала за цей час хоч 4 години. Почалися проблеми з мовою, я всим цим займалася сама. Так, чоловік міг купити продукти, одяг, звозити погуляти, підвезти до лікарні - але це все. Основний його вклад був це гроші і я завжди вважала що це і так багато. На фоні постійного стресу я десь після 1,8 років материнства почала пити. Закінчила ГВ трохи ще трималася а потім просто почала запивати стрес. Я могла пити по 3 дні при цьому я була з дитиною, звичайно я і гуляла з ним і годувала і купала і спать вкладала але була не в ресурсі мʼяко кажучи. Таких моментів було 5 разів за рік. Всі ці рази чоловік знімав мене на телефон відправляв своїм батькам і моїм. Мені було наскільки соромно що я взагалі не знала як жити і що зі мною відбувається, він його вчинків я ще більше проявляла дуже сильну агресію і скандалила. Він розповів про це своїм друзям - вони зі мною не спілкуються. Звичайно в такому стані я і обзивала його такими словами, що таке неможливо прощати. Коли я намагалася з ним поговорити він відповідав коротко - «алкашка». Так ми протянули рік і зараз він подає на розлучення. Біль від того що я так вчиняла, що я не змогла справитися з своїми емоціями і не зберегла шлюб мене виїдає. У мене немає ні житла, ні коштів, ні роботи. Я залишалася сама з дитиною. Мої емоції і невміння себе контролювати погубили мою сімʼю. Як далі жити я просто не знаю…