Доброго ранку!
Думаю, що питання не в дитині, а насамперед, в тому, які стосунки між Вашим чоловіком та Вами, який спосіб життя обрали Ви та Ваш чоловік, і чи є між всіма вами довіра?
Для любої дитини батьки - це боги, яких потрібно у всьому наслідувати. Окрім того, між богами існує певна ієрархія. І батько, в ідеалі, повинен займати головуючу позицію, як чоловік. Тому думка батька для дитини, сина, буде в пріоритеті.
Окрім того, для дитини основним фактором для наслідування є не слова та пропозиції, а дії батьків.
Те, що Ви намагаєтеся залучити дитину до занять спортом, дуже похвально. Адже, хлопчики розвиваються лише через розвиток фізичного тіла. Але як часто Ви сама займаєтеся якимось спортом, фітнесом, бігом, танцями, плаванням, прогулянками на природі? Бо для чоловіків, хлопчиків, знову ж таки, працюють як приклад лише реальні вчинки та дії його батьків.
Висновок. Якщо Ви хочете, щоб Ваша дитина розвивалася гармонічно, насамперед, потрібно домовитися якось зі своїм чоловіком, пояснити, що його приклад конче важливий для дитини... Щоб чоловік захотів сам вести більш активний спосіб життя.
Окрім того, якщо чоловік занадто інертний, це може бути "перекос" енергій в сім'ї, де жінка занадто активна.. Тобто, проблема з сином - це лише тригер, який змушує Вас подивитися на ситуацію більш уважно.
Тому я б радила Вам винести це питання в індивідуальну роботу.
Відредаговано автором 11-04-2025 08:50:55