Хочу зрозуміти причини такої поведінки свекрухи і моєї реакції.

Шановні психологи! Допоможіть, будь ласка, розібратися у собі. Стосунки зі свекрухою у нас нейтральні. Не обожнюємо один одного, але і не сваримося. Та помітила один нюанс. Коли вона починає до мене ставитися більш тепло: запитує у онуків (моїх дітей) як моє здоров'я, каже, щоб давали мені відпочити, бо я хворію; питає щось за мене в чоловіка; типу: що там Оля смачненького вам приготувала (знає, що я класно готую); чи просто при зустрічі тепло зі мною говорить. -- Я ніби таю. Починаю думати: ну, нарешті, вона зрозуміла, що я найкращий вибір її сина, що я хороша, нарешті вона ОЦІНИЛА мене. Так((( я справді ЦЕ думаю! І з байдужої невістки перетворююсь у розуміючу і люблячу: запитую, що їй купити, беру те, що свекруха любить (хоч вона про це не говорила), одне слово, хочеться зробити їй щось приємне, якийсь подарунок і т. д., І коли у нас отак ніби все налагоджується (помітила, що і чоловіку це приємно), свекруха відразу стає холодною. Якийсь нонсенс! Ігнорує, говорить при мені тільки з сином, ніби я порожнє місце, а десь зачіпає і т.д. Невже це її якась гра??? А я потім у черговий раз намагаюсь зрозуміти причини: що вже не так? що вже я сказала? Чи зробила? Потім, як завжди, роблю висновки, що знову краще буду до неї холодна. Бо мені боляче, неприємно. І так по колу!!! Більше 10 років...
Іноді (дуже рідко, але є) зриваюсь через це на чоловікові. Хоча до чого він тут?
Бачу, що це вже якась незмінна тенденція! Тепло -- холод. Набридли ці качелі, якщо чесно. Допоможіть розібратися. Можливо, це якась її маніпуляція? Відчуваю себе маленькою дитиною, яка нічого не розуміє.
Додам, що я рано втратила маму....материнського доброго слова і тепла мені не вистачає.
Як мені себе поводити?