Питання від:
Табакі
Вік:
29
Вибір між коханням та мрією
Доброго дня.
Наразі я працюю на роботі, де я зазнала повного вигоряння здебільшого із-за незрозумілості завдань. Наша компанія бере зараз всі проекти, які може, бо знаходиться в доволі складному становищі. Тому мені дали роботу, в якій я не є кваліфікованим спеціалістом взагалі, і в нашій компанії немає нікого, хто займався б таким і зміг би мені допомогти.
Піти в іншу фірму я думала, але ситуація на ринку складна. І до того ж, я відверто кажучи вже не хочу займатися тим, чим займаюся. Мене вже фізично нудить від цього, я прокидаюся нещасною і йду спати в стресі, бо наступного дня все повторюється. Я працюю віддалено і майже завжди одна, і інколи борюся з бажанням видалити робочий чат і більше ніколи не виходити на зв'язок з колегами.
З іншого боку я вже майже рік розбираюся в темі БПЛА, такмеду, зв'язку на фронті, влаштовую збори для військових, доначу на батальйони. Я вже маю офіційну сертифікацію військового санітара і оператора БПЛА, які отримувала під час своїх відпусток.
І от мої знайомі дівчата-військові пропонують мені служити з ними в батальйоні моєї мрії, на посаді моєї мрії (це пов'язано з БПЛА, ризики там є, але це на віддаленні від лінії фронту), отримувати вдвічі більше, аніж я отримую зараз і мати повну підтримку в навчанні і незрозумілих робочих моментах. Із-за своєї технічної освіти і досвіду з БПЛА я ідеально їм підхожу. І я б погодилася одразу ж, але є одне але. Мій хлопець служить в іншій бригаді. І якщо я погоджуюся на пропозицію дівчат і йду служити, ми втратимо можливість бачити, адже я не зможу приїзжати до нього в прифронтове місто.
Я впала в депресію. Я втрачаю свою мрію із-за цього. Коли я тільки почала говорити про інтерес до БПЛА і служби, він дуже активно підтримував мене, навіть матеріально для підготовки до курсів. А коли дійшло до реалізації цієї ідеї, він стає агресивним, розмовляє зі мною з неповагою, принизливо. Каже, що ми менш, ніж через півроку розійдемося, якщо піду.
Я впала в якусь депресію. Я не хочу вставати з ліжка, не хочу нічого робити по роботі, де я зараз. Я відчуваю себе самотньою до крайньої точки. Я втрачаю свою велику мрію про службу державі, втрачаю можливість займатися тим, чим хочу і де я хочу. В мене болить голова від того, що я постійно плачу і в мене є відчуття похмілля, незважаючи на те, що я не п'ю.
Як мені знайти вихід з цієї ситуації? Тут така історія, що ніби немає шляху без болю. Це такий рідкісний момент, коли я ВЗАГАЛІ не знаю, що робити. Зовсім. Сподіваюся почути пораду, якщо така є ♥️
Наразі я працюю на роботі, де я зазнала повного вигоряння здебільшого із-за незрозумілості завдань. Наша компанія бере зараз всі проекти, які може, бо знаходиться в доволі складному становищі. Тому мені дали роботу, в якій я не є кваліфікованим спеціалістом взагалі, і в нашій компанії немає нікого, хто займався б таким і зміг би мені допомогти.
Піти в іншу фірму я думала, але ситуація на ринку складна. І до того ж, я відверто кажучи вже не хочу займатися тим, чим займаюся. Мене вже фізично нудить від цього, я прокидаюся нещасною і йду спати в стресі, бо наступного дня все повторюється. Я працюю віддалено і майже завжди одна, і інколи борюся з бажанням видалити робочий чат і більше ніколи не виходити на зв'язок з колегами.
З іншого боку я вже майже рік розбираюся в темі БПЛА, такмеду, зв'язку на фронті, влаштовую збори для військових, доначу на батальйони. Я вже маю офіційну сертифікацію військового санітара і оператора БПЛА, які отримувала під час своїх відпусток.
І от мої знайомі дівчата-військові пропонують мені служити з ними в батальйоні моєї мрії, на посаді моєї мрії (це пов'язано з БПЛА, ризики там є, але це на віддаленні від лінії фронту), отримувати вдвічі більше, аніж я отримую зараз і мати повну підтримку в навчанні і незрозумілих робочих моментах. Із-за своєї технічної освіти і досвіду з БПЛА я ідеально їм підхожу. І я б погодилася одразу ж, але є одне але. Мій хлопець служить в іншій бригаді. І якщо я погоджуюся на пропозицію дівчат і йду служити, ми втратимо можливість бачити, адже я не зможу приїзжати до нього в прифронтове місто.
Я впала в депресію. Я втрачаю свою мрію із-за цього. Коли я тільки почала говорити про інтерес до БПЛА і служби, він дуже активно підтримував мене, навіть матеріально для підготовки до курсів. А коли дійшло до реалізації цієї ідеї, він стає агресивним, розмовляє зі мною з неповагою, принизливо. Каже, що ми менш, ніж через півроку розійдемося, якщо піду.
Я впала в якусь депресію. Я не хочу вставати з ліжка, не хочу нічого робити по роботі, де я зараз. Я відчуваю себе самотньою до крайньої точки. Я втрачаю свою велику мрію про службу державі, втрачаю можливість займатися тим, чим хочу і де я хочу. В мене болить голова від того, що я постійно плачу і в мене є відчуття похмілля, незважаючи на те, що я не п'ю.
Як мені знайти вихід з цієї ситуації? Тут така історія, що ніби немає шляху без болю. Це такий рідкісний момент, коли я ВЗАГАЛІ не знаю, що робити. Зовсім. Сподіваюся почути пораду, якщо така є ♥️
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
