Как вийти з цього стану?

Юліє, мені дуже шкода, що Ви переживаєте таку непросту ситуацію.
При втраті почуття провини знайоме всім. Воно неминуче. Це нормальна реакція на смерть близької людини..
Щоб допомогти собі, треба прийняти це почуття провини, дозволити собі його відчувати. Важливо пам'ятати, що воно не назавжди і це нормальна частина процесу.
Звичайно, Вам важко, тому що Ви не встигли сказати мамі, що любите її.
У цьому випадку добре, якщо поряд є хтось готовий вислухати, з ким можна поговорити про свою провину, розповісти про неї, промовити свої почуття та переживання.
Дуже важливо розділити цей біль із кимось, хто готовий його розділити.
При ускладненому горі без психолога не обійтися. І якщо Ви розумієте, що процес триває довго, краще звернутися до фахівця.

Відредаговано автором 14-01-2025 03:15:55

Доброго дня. Співчуваю..це дуже не просто..мабуть у вас були причини так сказати..якщо накопичилися образи за все життя..але..так розумію, що ця картина стоїть перед очима...вам треба, як кажуть, "дограти" цю ситуацію: поговорити з кимось із близьких, з психологом, або навіть зі священником, якщо ви віруюча..можна написати мамі листа і вибачитися в цьому листі..
Тобто є багато чого, що можна зробити..ну і , звичайно, час зробить саою справу...не залишайтеся на самоті..

Доброго ранку, Юліє!

КАК ВИЙТИ З ЦЬОГО СТАНУ?

Вже більше року не можу з цім впоратися.

Якщо знаходитесь в такому стані вже більше року, то це означає, що самотужки впоратись не вдається. Отже, потрібна допомога зовні. Бажано з боку психолога. При цьому краще, коли в особистому спілкуванні.
Чому так?
Відповім. Вам потрібно виговоритись йому, тобто винести зсередини назовні свої почуття вини, жалю і, що особливо, почуття агресії. спрямованої на саму себе(!) І бути ПРИЙНЯТОЮ іншою людиною, що дозволить згодом ПРИЙНЯТИ себе.
Також варто розібратись з причинами і підгрунтям такої реакції на мамині слова

вона взяла мене за руку та сказала що мене любить, а їй відповіла що вона обманює та любить тільки себе

Чи можете зараз розповісти, що спонукало вас тоді саме таким чином відреагувати?
Які в цілому були між вами стосунки?

Як жити далі, коли виявляється що я кончена тварь, замість того щоб сказати що теж люблю її та обійняти, я відштовхнула її.

Відчувається, як ви себе караєте і ненавидите. Та хіба від цього стає легше?!
Маму вже не вернути і ту ситуацію не відмотати назад, щоби була змога зреагувати інакше.
Натомість з психологом ви можете перепрожити на символічному рівні ту ситуацію наново (для цього є відповідні методики). І зрештою позбавитись негативу в душі. А це дозволить вам жити далі без почуття провини.

Відредаговано автором 14-01-2025 10:26:25

Вы вините себя, что перед ее смертью не удалось ей соврать, а сказали правду?
СтОит ли корить себя за честность?
В целом, если вы год постоянно прокручиваете в голове данную ситуацию и не можете отпустить, то очень рекомендую обратиться к психологу, чтобы прожить и отпустить уже это. Чувство вины достаточно тяжелое и вредит и психике, и физическому здоровью порой.
По поводу того, что вы пишите она контролировала всю жизнь, то думаю в этой теме есть много чего, что нужно разобрать и проработать. Когда нет психологической сепарации, то даже если родитель умер, то последствия все равно остались - и то, как вы строили отношения с мамой влияет и будет влиять и дальше на вашу жизнь - как вы строите отношения с другими, личную жизнь, самооценку и тп.

Відносини були такі, вона контролювала усе моє життя

Тобто ваше сприйняття слів мами принципово розійшлось з її поведінкою впродовж стосунків з нею. І для вас було природно озвучити своє справжнє ставлення до неї, заперечивши її слова.
Скажіть, невже жодного разу ви не відчули щирої уваги до себе з боку мами? Її подтримки? Допомоги?

Вы своим ответом еще раз подтверждаете, что вам нужна сепарация от мамы.
И пока ее не будет и вы будете считать, что недостойны личной жизни, то ее и не будет.
А почему, кстати, вы не достойны быть счастливой в личной жизни?

На моей страничке есть две статьи про сепарацию. Почитайте, чтобы понимать подробнее, что это и для чего нужно

Очень грустно, что так к себе относитесь.
А по какой причине у вас инвалидность?
Кроме мужчины, который написал вам эту гадость, были ли отношения?
Если был интим- значит для него вы были привлекательны. А написать он мог это от незрелости и в желании зацепить. Почему вы ему верите?

Юля, эпилепсия - не приговор. Многие люди с таким диагнозом создают семьи.
Также обратить ваше внимание на то, что красота — это очень субъективное понятие. Стандарты красоты сильно менялись от эпохи к эпохе, да и сейчас в разных странах под понятием «красивая девушка» понимают совершенно разное.
Еще часто под влиянием СМИ, блогеров, модельной и киноиндустрии мы забываем, что красота имеет разные формы и проявления и она не ограничивается только внешностью.
Есть известные женщины без красивой внешности, которые очаровывали самых успешных, богатых, талантливых мужчин своего времени. Биографы отмечают, что их привлекательной стороной могли быть красивый голос, плавная походка, приветливость и жизнерадостность, легкий характер, умение интересно вести беседу, высокий интеллект.
Не поленитесь, почитайте о таких женщинах. в Интернете. Возможно, их пример Вас вдохновит и покажет, что Вы тоже можете быть счастливой. Ведь изначально они были самыми обычными девушками своего времени. И заодно почитаете про всемирно признанных красавиц, которые в юности считали себя некрасивыми и стеснялись своей внешности (например, Анджелина Джоли, Ума Турман и другие).
Помните, что каждый человек уникален и имеет свои прекрасные черты. Попробуйте иначе взглянуть на понятие «красота», определить, в чем заключается Ваша уникальность, и развивайте положительное отношение к своему образу..
НЕ ЗАБЫВАЙТЕ, ЧТО КРАСОТА ВОСПРИНИМАЕТСЯ КАЖДЫМ ЧЕЛОВЕКОМ ПО-РАЗНОМУ.
Что для одного может быть незначительным, для другого может быть привлекательным. Оценивайте себя на основе своих ценностей и взглядов. Даже если Вам в себе нравятся только ваши глаза или голос — любите это в себе и подчеркивайте. И не позволяйте чужим негативным комментариям влиять на ваше самоощущение.
Если негативные мысли о себе начинают осложнять Вашу жизнь, обратитесь к специалистам - психологу. косметологу.
Помните, что каждый человек достоин любви и уважения. Даже если Вы с детства не привыкли получать много любви, внимания, восхищения, Вы все равно достойны быть любимой и счастливой.

Відредаговано автором 15-01-2025 04:33:30

Доброго ранку, Юліє!

КАК ВИЙТИ З ЦЬОГО СТАНУ?

Якщо питаєте, як вийти, це означає, що бажання змінити свій стан і на цій основі змінити своє життя ПРИСУТНЄ.
Моя відповідь - обирати досвідченого спеціаліста, до якого є довіра. І починати взаємодію з ним. Варто не розпорошувати свої ресурси на спілкування з багатьма фахівцями, адже кожному властивий свій індивідуальний підхід, своє бачення і своя модель. Тож можна загубитись і різноманітті думок і стилів.

Из того, что вы пишите, тема мамы, отношений с мужчинами и отношения с собой не проработаны совсем. И хоть как это неприятно, но в это нужно вернуться, если вы хотите жить счастливо и избавиться от чувства вины.
Эпилепсия это не приговор и точно не имеет никакого отношения к красоте.
То, что вы пишите "я же вижу себя в зеркале", то поверьте, вы смотрите на себя, скорее всего, не своими глазами, а глазами мамы или еще кого-то, а это очень искажает.
Поэтому очень рекомендую психотерапию (и именно к психотерапевту, а не к психологу идти). И она будет длительной