Відчуваю почуття провини

Доброго дня, в мене виникла дивна для мене ситуація з моїм племінником. На початку повномаштабної він виїхав закордон, я не бачила його вже майже 3 роки. Я його хресна і тітка одночасно, в мене немає більше племінників поки. Наразі йому вже 20 років. Ситуація така, що він зі мною неспілкується по незрозумілим для мене причинам, з його мамою я спілкуюсь нормально, а з ним чомусь ні, він і до війни не сильно проявляв це бажання, але тоді він був ще підлітком і я списувала все це саме на вік, плюс на родинних святах ми регулярно бачились, а коли він виїхав, то взагалі не писав і не цікавився, як ми тут, я є його близькою родиною, два роки підряд я шукала з ним контакту, вітала з дн, але я в нього скрізь заблокована або я і моя сестра в нього не в друзях, він нас двох регулярно видаляв з соц мереж і від нас никався, цього року він вже навіть не вітав мене з моїм дн, в нас воно в один місяць в різні дати, і я прийняла для себе рішення, що теж більше не буду йому навʼязуватись та шукати контакту, я це написала його мамі, привітала її з іменником і сказала хай сама його від мене привітає і що я більше не буду за ним бігати, що він дорослий хлопець, якщо захоче хай сам мене шукає, коли мої батьки дізнались від мене що я їй написала, їм це дуже несподобалось, вони на мене накинулись,сказали нашо я це писала, що я вісно кудись влізу я поклала слухавку, але я не влізала, а відстояла свої кордони, бо моя сестра скинула мені його вайбер і щоб я йому сама писала, я відмовилась і я для себе більше не бачу в цьому сенсу, більше бігаю за людьми які не шукають зі мною спілкування навіть, якщо це мій поемінник. Коли на мене накинулись батьки, я знову відчула почуття провини незрозуміло на що, на мене поклали давно…. Чому я маю це терпіти?) В мене стався відкат, я почала трохи сумніватись в своєму рішенні, виникло почуття провини і що я хороша дівчинка обідила людей, як мені з цим бути?