Вина після аборту

Ваші почуття та переживання абсолютно зрозумілі та нормальні у вашій ситуації. Попередній досвід, такий як аборт, може залишити сильний емоційний слід, і це цілком природно, що він може впливати на ваше сприйняття дітей та ваші страхи як майбутньої матері. Можу порекомендувати подивитися на кілька аспектів, які можуть допомогти вам впоратися з цими почуттями:

* Назвіть і прийміть свої емоції - і страх, і провину, і бажання мати дітей. Всі ці почуття мають право на існування, і важливо не засуджувати себе за них.
* Читання книг про виховання дітей або участь у курсах з батьківства можуть допомогти вам відчути себе більш підготовленою та впевненою у своїх здібностях як батьків.
* Якщо ви хочете почуватися більш комфортно поряд з дітьми, спробуйте проводити більше часу з ними. Це може бути спілкування з дітьми друзів або участь у волонтерських програмах. Поступово ви зможете звикнути до цього досвіду та навчитеся знаходити підхід.
* Можливо, варто дослідити ваші страхи та сумніви, пов'язані із взаємодією з дітьми, разом із психологом. Чим більше ви будете їх і себе розуміти, тим легше буде впоратися з ними.
Ви маєте право на своє щастя та на страхи — поступово ви зможете відчути довіру як до себе, так і до інших.

Добрий день. Мені дуже шкода чути, що у свої юні літа ви мали робити такий важкий вибір. Якщо ви відчуваєте, що ця історія на вас впливає, то це привід звернутися до спеціаліста за ясністю та дослідити почуття провини.
Шось мені підказує, що у вашій історії може бути багато деталей для прояснення та розподіл відповідальності за ситуацію ,яка склалася.

Доброго дня!
В житті буває всяке, у тому числі, ми робимо певні вчинки, які потім спричиняють нам біль. Але це не означає, що з цим болем ми так і повинні далі жити, руйнуючи своє життя Адже, кожний такий вчинок - це, насамперед, певний урок, з якого ми повинні зробити дуже глибокі висновки. І кардинально змінитися на краще.
Ви пишете "Я дуже хочу зараз дітей, але боюсь, чи зможу я дати любов і все що потрібно дітям". Насправді, немає жодного почуття, яке б не несло нам надзвичайно важливу інформацію. І те, що Ви набралися сміливості озвучити ці почуття, вже певний крок до зцілення. Бо допомагає зрозуміти, в якій бік Вам потрібно рухатися, щоб незважаючи на деструктивний вчинок, мати і сім'ю, і дітей. Адже, народження дітей, дійсно, насамперед, вимагає великої кількості любові в душі, яку не зруйнують жодні непередбачувані найважчі та найскладніші обставини. А це вже питання більш глибокого характеру, пов'язане, як мінімум,
з правильністю сформованого світогляду. А максимум, на здатність проходити травмуючі ситуації зберігаючи любов у своїй душі. Адже, перший іспит, на превеликий жаль, не був зданий.
До чого це я?
Я знаю точно - неможливого в житті не буває, бо кожна людина може схибити, чи помилитися. Інша справа, на скільки людина готова серйозно працювати над собою, щоб збільшувати любов в своїй душі і ні за яких обставин не допустити знову того, що вже трапилося. Адже, Всесвіту недостатньо лише нашого каяття та бажання зробити все по іншому. Всесвіту потрібні наші глибинні, на рівні рефлексу, зміни. Чи не тому Ви і пишете, що "А я відчувала якись бісь в середині. Я дуже хочу зараз дітей, але боюсь, чи зможу я дати любов і все що потрібно дітям", що дійсно тої самої Любові тепер і замало, а звідки її, любов, брати, Ви не знаєте.
Я б Вам порадила почати працювати індивідуально. На мою думку, це не той випадок, який можливо вирішити розмовами на сайті чи найкращими порадами, бо стосується, найперше, сфери Вашої душі.

Відредаговано автором 10-12-2024 11:03:46

Ваші почуття до дітей можуть бути пов’язані з минулим досвідом, зокрема з абортом, який ви зробили у 18 років. Це складний емоційний досвід, який може викликати відчуття провини чи страху. Ваш дискомфорт під час спілкування з дітьми — це не ознака вашої неспроможності, а відображення внутрішніх переживань, які можна опрацювати.
Те, що ви хочете мати дітей, але сумніваєтесь у своїх можливостях, говорить про вашу відповідальність і бажання дати майбутнім дітям усе найкраще. Страх чи невпевненість — це нормально, адже ніхто не народжується з ідеальними знаннями про виховання. Спілкування з дітьми можна почати з простого: спостерігати за іншими, похвалити дитину чи підтримати легку розмову.
Робота з психологом допоможе вам глибше зрозуміти свої емоції і впоратися зі страхами. Ви вже на правильному шляху, адже розмірковуєте про свої переживання і хочете змін. Прийміть свої почуття і дозвольте собі повірити, що ви здатні подарувати дітям любов і турботу.

Дати любов - зможете, без сумнівів, але є те, що поки заважає.
І одними порадами Вам навряд чи можна допомогти в доланні цих бар'єрів.
Потрібна глибока психотерапія з психологом для лікування почуття провини, яке так, має місце. І провина реальна, не надумана.
Але багато чого можна змінити в собі - тим більше коли присутнє каяття за певні вчинки. Це перше, з чого починаються внутрішні зміни. Попросити вибачення в дитини, що не народилася - перше, що можна зробити.
Краще це робити разом зі спеціалістом, щоб уникнути помилок при цьому, які можуть дещо ускладнити процес.