Мне говорят что у меня низкая самооценка, но я этого не понимаю

Доброе утро! У Вас низкая самооценка, оценка себя - если Вы говорите, что « я урод». Все люди красивы и хороши, ценны!!!! Нет стандарта и эталона красоты! Откуда у Вас такое мнение о себе?

Доброго дня, Рэм.
Я погоджуюся із людьми, які казали, що у Вас "занижена самооцінка" і ще б додала, що у Вас "занижена самоцінність".
Скажіть, будь ласка, чи, особисто Вас, хтось колись називав "уродом" (знайомі, однокласники, батьки і т. д.)? Що для Вас означає "не бути уродом"?

Я ни с кем не встречался, когда я сказал что меня даже в щеку никто не целовал из девушек, он был в ступоре.

А Ви вважаєте, що цінність людини вимірюється тим, чи цілувалася вона із протилежною статтю? А Ви впевненні, що інші люди говорять Вам правду, а не приховують її, щоб "круто виглядати у очах однолітків"? Скажу із свого особистого досвіду, що у підлітковому віці я також ні з ким ні разу не цілувалася і це норма. Багато моїх однокласників також вихвалялися, що у них вже є хлопці та дівчата, проте половина із них брехала, а половина - зустрічалася із тими, хто їм не подобався (лише для "підняття" свого соц. статусу). Я не бачила такої необхідності, адже не зустріла людини, з якою у мене були б взаємні почуття. Чи робить це мене "уродом"? Точно ні.

Характер как мне говорили у меня сложный, в компаниях мне всё сложнее быть открытым, я как ежик который свернулся в клубочек, тебя не взять, не потрогать .

Хто Вам казав, що у Вас "складний характер"? В чому він проявляється? Так, можливо Ви і "їжак", проте "їжаками" стають не просто так - це захисна позиція. Ви не приймаєте себе, тому Ви і боїтеся відкритися іншим + можливо, існує ще якийсь негативний досвід, коли Вам зробили боляче, тому ви зараз і "звертаєтеся калачиком".

Меня не взять на слабо, если я сам этого не захочу, сломать меня как личность почти невозможно.

А Ви вважаєте, що це негатив? Як на мене - це ознака дорослої, зрілої особистості, яка вміє відстоювати себе та знає, чого хоче.

В классе, я не имею авторитета, я для всёх в классе ``Хакер`` или ``Професор``, ко мне обращаються только когда нужно помочь с телефоном или програмой, я очень хорошо в этом шарю, вот только за что я держусь в классе.

А що є для Вас "авторитет"? Ви думаєте, що "не авторитети" є "уродами"? Тоді у цю категорію можна віднести 90 % населення Землі, адже лише десь 10 % є справжніми лідерами. Крім цього, Ви займаєте свою "соціальну нішу у класі" та маєте своєрідний авторитет - знання та програмування. До Вас звертаються за порадами та допомогою інші учні - це вже визнання та повага.
Можливо Ви хочете, щоб до Вас зверталися не лише у випадку допомоги, але і спілкувалися із Вами неформально? Тоді Вам необхідно потроху "вилазити зі своєї ракушки", прийняти себе та відкритися іншим.

Мое мнение - Если со мной не хотят говорить девушки, сам я не красивый

У Вас неправильна міра "краси". По перше, дівчата можуть не спілкуватися із Вами через безліч причин: вони соромляться, не знають як до Вас підійти та заговорити, Ви є закритим у собі і тому вони бояться "порушити Вашу заглибленість у себе", вони чекають поки Ви самі зініціюєте розмову і т. д. По друге, стандарт краси є суб'єктивним.

Ну мнение у меня такое было ну с садика, потому что никто не хотел со мной общаться, в классе я как говорил не имею значимости, а в школе тебя ценят за то как ты общаешься с противоположным полом

Ви впевнені, що взагалі ніхто не хотів із Вами спілкуватися? Ви кастрофізуєте. Крім цього, можливо, з Вами спілкується мало людей тому, що Ви не даєте їм такої можливості Вас пізнати краще та замикаєтеся у собі. Також у Вас є друг, про якого Ви зазначали попередньо, отже Ви вже не самотній.

На счёт ценности, я себя не ценю , не за что себя ценить, я не лучше других, для себя я редко что-то делаю, только для других.

Цінність людини не вимірюється у її популярності, красі, ефективності, особистісних характеристиках, кількістю грошей і т. д. Людина цінна вже тому, що вона посто існує і Ви це маєте запам'ятати раз і назавжди. Ви себе обезцінюєте, а це спражній злочин проти самого себе.

В школе, меня обходят стороной еще из-за того что я увлекаюсь темой, ни для кого не понятной...И на меня никто не обращаёт внимания, ни парни, ни девушки

А Ви впевнені, що вони "обходять Вас боком" через те, що Ви захоплюєтеся темою ні для кого не зрозумілою? Мені здається, що навпаки, це їх у Вас приваблює (адже вони до Вас звертаються за допомогою). Ви питали їх відкрито, чому вони Вас уникають? Мені здається, що "обходять вони Вас боком" через те, що Ви не даєте їм підступити до Вас (адже Ви їжак). Вони бояться "порушити Ваші особистісні межі" і чекають ініціативи від Вас + Ви не показуєте їм себе. І не кастрофізуйте ситуацію - на Вас звертають увагу: Ваші друг, люди, які звертаються до Вас за допомогою.

Ко мне идут в случаё если что-то кому-то нужно, а не прост,о поговорить.

А особисто Ви казали їм, що Вам хотілося б просто з ними поспілкуватися? Ви ініціювали розмову?

Можливо це прозвучить банально, проте, щоб Вас полюбили, цінували, прийняли інші, перш за все - полюбіть, прийміть і цінуйте себе.

Конечно, родители когда я был в классе 5-6 , но именно уродом меня не называли, говорили что я лох, слабак, неудачник. Однокласники всёгда говорили что я жирдяй. ( Но у меня нету сильных проблем с весом ) Знакомые.... ну впринципе да.

Дуже Вам співчуваю, тоді зрозуміло звідки у Вас така негативна установка щодо себе. Вам необхідно пропрацювати Вашу самоцінність та психологічні травми дитинства із психологом (попросіть у батьківфінансової підтримки або зверніться до шкільного психолога, соціальну службу).

Нет, просто все на меня так странно смотрят, за спиной шепчуться. из-за этой темы

По перше, це може бути Ваш "підлітковий егоцентризм", що на Вас "всі дивляться і шепчуться". По друге, чому Вас хвилює, що думають про Вас інші люди? Інші люли не визначають нашу цінність тому, що ми не товар.

В классі ніхто як я знаю не зустрічалися для соц статусу, тільки 1 однокласник який каже що зустрічається " По пріколу ".

Ключова фраза "що знаєте Ви", а ще є багато того, чого Ви не знаєте (адже Ви і самі казали, що Ви не надто часто неформально спілкуєтеся з однокласниками) + є поняття "плітки". Крім цього, навіщо постійно порівнювати себе з іншими? Живіть власним життям: будьте собою, живіть у своєму темпі.

Для мене авторитет, це наскільки тебе в классі цінять

Вас вже цінують, адже до Вас звертаються за допомогою, а Ви цього не помічаєте.

Я стаю " Їжаком " Тільки в великих компаніях, 5 і більше людей. В маленьких компаніях, я себе веду нормально, мені некомфортно тільки в великих компаніях.

Можливо Ви за характером інтроверт і Вам некомфортно перебувати у великих компаніях - це нормально. Тоді чому Вас це хвилює?

Я старався починати розмову, находити ініціативу,що я тільки не робив. Я стараюсь бути відкритим, чомусь з дівчатами я більш відкритий чим з найкращим другом, чи хлопцями.

Ви вже молодець, що намагаєтеся бути відкритим. Продовжуйте у тому ж темпі. Крім цього, приміть себе, щоб інші прийняли Вас (адже людей притягує впевненість у собі та відкритість).

Але для мене це і є так, моє поняття цінності, це не то що ти цінний томущо існуєш, а якщо ти приносиш свою частину в світ.

Ок, тоді Ваше уявлення є викревленим і неправильним. Змініть його.

Я перед людьми коли знайомлюсь, я стараюсь бути відкритим.

Одне діло "старатися", а інше "бути" відкритим. Щоб "бути" відкритим, спершу полюбіть себе.

Так я в 70% ініціював розмову. Но говорити так і ніхто в 80% випадків нехотів.

Ви впевненні? Можливо Ви знову перебільшуєте суб'єктивно цифри? Ви пробували шукати друзів поза межами класу та школи (на формуах по інтересам і т. д.)?

Так , це банально але щоб полюбити себе та цінувати, ти має найти за що тебе любити/цінувати .

Знову та сама Ваша когнітивна помилка - себе любити необхідно за те, що Ви вже живете (що Ваше тіло відчуває смак, очі бачать, вуші чують і т. д.) + кожну людину є за що любити - Ви просто не хочете цього бачити і переконуєте самого себе.

Можу запропонувати Вам деякі ефективні техніки для розвитку Вашої самоцінності (їх необхідно робити систематично кожного дня - лише тоді буде ефект. Це як вчити іноземну мову. Для цього Ви маєте практикуватися постійно, щоб це переросло у навичку):
а) уявіть себе у віці 5-6 років. А тепер спробуйте пофантазувати, що Ви говорите цьому хлопчику всі ті негативні фрази про нього, які Ви зараз говорите сам собі. Які у Вас почуття? А Ви і досі продовжуєте кожного дня булерити цього маленького хлопчика в собі, а вона на це не заслуговує. Тому візьміть своє дитяче фото і говоріть кожного дня йому, яким чудовим він є і як Ви його любите;
б) станьте перед дзеркалом, у якому Вас видно у повний ріст. Погляньте на себе уважно. Знайдіть ті риси або частини Вашого тіла, які Вам подобаються найбільше у собі. Не концентруйтеся на недоліках, лише на перевагах. Запишіть на папері те, що Вам подобається у своїй зовнішності. Після того, як проведете цю процедуру, скажіть вголос своєму тілу "дякую" за те, що воно може подобатися. Пам'ятайте, що в будь-якому тілі є частина, яка подобається.
в) напишіть список із 15 пунктів, де зазначте, що Вам у собі подобається як в особистості риси характеру, інтереси, вміння і навички). Носіть цей список із собою та перечуйте його кожного дня та в ті періоди, коли Ви починаєте критикувати себе або коли Вас критикують інші;
г) напишіть 10 подяк своєму тілу (наприклад, тіло дозволяє мені рухатися, відчувати, або ж я сьогодні отримала задоволення від того, що потягалася у ліжку);
д) кожного дня (зранку та перед сном) ставайте перед дзеркалом та говоріть собі: "Я тебе люблю", "Ти цінний", "Ти гарний, розумний, цікавий і надзвичайний хлопець!".