моя семья сводит меня с ума

Доброго дня, sjshxiqo.
Дуже Вам співчуваю. Жити в сім'ї із залежністю - це дуже психологічно боляче та нестерпно. Те, що Вам страшно, сумно, що Ви гніваєтеся - це цілком нормальна реакція, адже Ви не відчуваєте базової безпеки та Ваші особистісні кордони порушуються. В перспективі Вам необхідно негайно переїжджати із цієї психологічно нездорової атмосфери (Ви пробували в університетський гуртожиток)? Проте, найгірше те, що зараз карантин і Ви нікуди не можете втекти (наприклад, на вулицю).

Скажіть, будь ласка, Ви мешкаєте в окремій кімнаті? Як Ваш вітчим ставиться до Вашої матері? Чи бували у Вас такі випадки, що Ви вмішувалися у сварку, щоб захистити свою маму від вітчима? Чи підтримуєте Ви контакт з батьком і чи він знає про цю ситуацію? Чи є у Вас ще інші знайомі дорослі (наприклад, бабуся, дідусь, батьки найкращих друзів і т. д.), які можуть зараз Вам допомогти? Можливо у Вас є друзі, які живуть на окремій квартирі?

Ответ отредактирован автором 26-04-2020 18:01:58

моя мать взяла опеку над моими двумя племянниками, так что я живу с племянницей в комнате (к ним они относятся более-менее нормально).

Ви сказали, що до племінників вони відноситься більш-менш нормально, а тоді як вони відноситься до Вас? Що вони не робить для Вас того, що роблять для племінників? І чому вони взяли над ними опіку? Які у Вас стосунки із цими племінниками?

мой отчим не всегда адекватно относится к моей матери, и да, были случаи, когда мне приходилось буквально вставать между ними (за что никто из них в последствии даже спасибо не сказали).

Ви несвідомо граєте роль "Рятівника" (це дуже поширена стратегія поведінки у сім'ях із залежностями). Насправді, у нього благородні наміри, проте його дії не приносить жодної користі ні як йому самому, ні як тій "Жертві", яку він рятує. Наприклад, коли Ви рятуєте маму, Ви, несвідомо, обезінюєте її можливості вирішити цю проблему самостійно (вона не бере відповідальності за своє життя), при цьому, Ви виснажуєтеся енергетично тому, що немає взаємовіддачі (Ви є своєрідним "громовідводом" для гніву вітчима-Переслідувача, а Ваша мама тоді починає відчувати себе винною і у неї з'являється аутоагресія і далі Ваша допомога обезцінюється). Що Ви маєте робити? Як би це не звучало боляче - не вмішуйтеся в їхні сварки. Вони дорослі люди і самі відповідальні за своє життя, ви не маєте їх рятувати. Ми не здатні змінити поведінку інших людей, якщо вони самі цього не захочуть. Перш за все, дбайте про себе. Ви цінна і Ви відповідальна за своє життя. Будь ласка, турбуйтеся за себе.

мой отец ни о чем не знает и в принципе не интересуется семьей.

Це дуже сумно, що Ви не отримали тої любові і прийняття, на яке заслуговуєте (ні від мами, ні від батька). Скажіть, будь ласка, скільки Вам було, коли Ваші батьки розлучилися? Чи зловживала Ваша матір алкоголем до розлучення, до появи вітчима?

да, у меня есть бабушка с дедушкой, они живут недалеко от нас с моей тётей и её сыном. и я думаю, что из всех в моей немаленькой семье я люблю только дедушку и бабушку. но я не знаю, как мне быть, потому что я боюсь родителей, боюсь, что они не позволят мне переехать и что я только сделаю хуже этой попыткой.

Чи знають дідусь і бабуся про таку ситуацію у Вашій сім'ї? Я Вам однозначно рекомендую переїхати до бабусі. Чому Ви боїтеся, що Вас не відпустять? Вам 18 років і Ви повнолітня, Вас немають права зупиняти. Ви не повинні просити у своїх батьків дозволу. Можете домовитися із бабусею і залишити записку вдома, а сама - переїхати.

Ответ отредактирован автором 26-04-2020 18:41:14

Добрый день. Я очень сочувствую сложившейся Вашей ситуации. И очень рекомендую оградить себя от совместного проживания в тяжелой обстановке с Вашей семьей, ощущать хронически психологическое насилие. Тем более Вам 18, и Вы сами можете принимать решение, где жить. Если такая возможность есть-то лучший вариант переехать к бабушке. Я так понимаю, она близкий для Вас человек. Или найти возможность жить в общежитии. В университетах есть такие варианты. Но здесь нужна какая-то финансовая поддержка ваших близких или подработка.

дело в том, что на данный момент, да и до карантина, в основном в свободное время (то есть по вечерам, после универа, работы отчима и детского сада) сижу с племянниками в основном я. родители не понимают, что универ - не совсем школа, что заданий больше и они сложнее. они не учились в вузе, так что можно сказать обесценивают мой труд.

Насправді, припускаю, що Ваші батьки свідомо обезцінюють Ваше навчання, адже їм вигідно, щоб Ви сиділи з племінниками (крім цього, припускаю, що вони і отримують на них соціальну допомогу). На жаль, Вам необхідно зрозуміти, як це не боляче звучить, що вони дбають лише про свої інтереси, а не про Ваші. А хто потурбується про Вас? Лише Ви сама. Ви варті кращого. Живіть своїм життям і цінуйте себе, розвивайтеся, я впевнена, що Ви досягнете великого успіху в житті, адже Ви сильна людина (через стільки пройшли і досі шукаєте шляхи вирішення).

племянники у нас потому, что моя двоюродная сестра зависима от наркотиков и сейчас пребывает в тюрьме. я не особо люблю детей в принципе, но с племянниками я в хороших отношениях.

Помітно, що у Вашій родині тема залежності дуже поширена, співчуваю Вам і племінникам. Проте зараз, перш за все, подбайте про себе (надягніть кисневу маску спочатку на себе, а потім - на інших).

насколько я знаю, мои родители разошлись ещё до моего рождения и отец узнал обо мне только спустя восемь месяцев после моего рождения.

Виходить, що у Вас не було батька ще з немовлячого віку. Дуже сумно. Ви пробували з ним сконтактуватися? Як він до Вас ставиться?

моя мать, насколько я знаю, не пила раньше, по крайней мере так, как сейчас. не то чтобы сейчас она пьет каждый день и до беспамятства, она явно лучше, чем отчим.

Насправді, алкоголізм - це дуже обширне явище і існують різні його види. Припускаю, що у Вашої матері побутовий алкоголізм. Крім цього, сильніший алкоголізм Вашого вітчима ще більше погіршує ситуацію. Насправді алкоголіки вибудовують цілу систему стосунків і намагаються не випускати із неї нікого (як це робить Ваш вітчим і мама).

мои дедушка с бабушкой в целом знают об этом, но чаще всего родители им ничего не говорят и просят меня не говорить мне тоже. но я с бабушкой очень близка, так что когда мы видимся, я могу выговориться ей об этом.

Ваший дідусь і бабуся зловживають алкоголем, чи тітка, яка живе з ними?
Дуже радію, що у Вас є людина (бабуся), якій Ви здатні все розповісти і довіритися - це дуже цінно.

я, честно говоря, не знаю, почему так сильно боюсь переехать... может, неизвестности... а может того, что есть вероятность, что мой отчим найдет меня и вернёт домой. но спасибо вам огромное, правда. я думаю, что мне стоит встретиться с бабушкой и обсудить это всё, потому что однажды я уже затрагивала с ней эту тему, но тогда мы ничего толком не обсудили.

Насправді, факторів, чому Ви боїтеся переїхати може бути безліч: Ви покидаєте систему залежної сім'ї, яка вибудовувалася роками; Ви боїтеся гніву батьків; Ви боїтеся покидати маму та племінників із вітчимом і т. д.
Щодо вітчима - пам'ятайте, що закон на Вашому боці. Вам 18 років, Ви повнолітня, Вас немають права насильно забирати. Якщо він буде Вам погрожувати - скажіть йому, що Ви телефонуєте до поліції і звернетеся у соціальні служби щодо опіки над племінниками (я впевнена, що це його злякає).

Також, для того, щоб Вас психологічно підтримали у процесі "відділення", можете звернутися до психологічної служби при університету (там консультації безкоштовні).

Пам'ятайте, що у житті ніколи не буває безвихідних ситуацій. У Вас є бабуся, є соціальні служби, є психологи. Цінуйте себе. Вірю у Вас, Ви хороша дівчина і я впевнена, що Ви віднайдете щастя. Зателефонуйте обов'язково бабусі і якомога скоріше йдіть звідти.

Ответ отредактирован автором 26-04-2020 20:29:14

я общаюсь с отцом, иногда летом приезжаю к нему и бабушке. но он максимум минут пять со мной посидит, а потом идёт дальше "работать".

Звичайно, я б порекомендувала Вам ще додатково поговорити з батьком про цю ситуацію.

но моя тётя иногда пьёт. можно описать эти моменты как "редко, но метко"

Дуже погано, що і тітка п'є. Ви знову потрапте у коло, де присутні залежні особи. На теперішній момент Ваш найкращий вихід - це звернутися до бабусі однак, в перспективі, я б рекомендувала Вам жити від цілої Вашої родини окремо (наприклад, гуртожиток), щоб Ви не знаходилися у одній квартирі із особами із залежностями (це буде Вас лише пригнічувати).

я буду стараться перехать как можно скорее, буду готовиться к этому морально и надеюсь, что это произойдет как можно скорее.

Вірю у Вас! Ви все зможете! :)