Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Чекати — болісно. Забувати — боляче. Але найгірше страждання — не знати,...»
Питання від: Виолетта Вік: 35

По розумові - відмінниця. По життю - двоєшниця.

Мені 35 років. Так склалось життя, що я залишилась одна, без чоловіка, без дітей. Живу на маленьку зарплату лікаря, на зйомній квартирі. І матеріальне становище дуже скрутне, буває так, що залишається 5 гривень, або приходиться записуватись у магазині. І характер такий непробивний. Я відмовляюсь від тих 50 гр, які мені дають інколи, хоча у самої є тільки 20 гривень у гаманці для прожиття. У мене не повертається рука взяти ці гроші. Тато вчив нас жити чесно. Так і він і я прожили чесно, але у бідності. Мені дуже важко.
Якось так все безнадійно стало. Я уже перестала вірити в щось краще.
Я соромлюсь сказати, щоб мені дали на заміну медсестру, тому що моя пішла у відпустку, поїхала у Єгипет. Я сама приймаю по 40-50 людей. Мені складно. І знаючи мій характер, начальство мені часто відмовляє у чомусь. Якісь курси, премії мені дають уже в останню чергу. Моя доброта уже мене дістала. І нерішучість. Я зроблю другим добре , собі в ущерб.
У школі,інституті я була відмінницею, а ось по життю - двійка. Не вмію виживати. Добре , поки у мене батьки живі. Як них не стане,я не знаю. як я буду жити. Мені страшно залишатись у такому світі, де один одного з*їдають, переступають. А я так не вмію. Я не вмію заробляти гроші. І бачу, що не знайшлось мужчини чи сім*ї , щоб хоч на когось покластись. Я розумію,що мені прийдеться виживати самій, в матеріальному плані.
Піти в приватну якусь лікарню - можна. Але - де жити? Житло у містах дороге. Та і складно,напевно, буде знайти роботу з моїм характером. На жаль.
У мене якось опустились руки. Я молода неодружена жінка, ще жити і жити. А я - бачу, що перестаю за собою слідкувати, починаю заїдати, інколи і випиваю ( Життя якось зовсім не так склалось, як хотілось.
Я розумію, що не прийде добра Фея і не дасть мені гроші, житло, не змінить мій характер. Що це я маю якось сама робити. Можливо є якісь лінії безкоштовної психологічної допомоги, можливо є якісь інші способи отримати підтримку. Щоб я хоч не залишилась сама, один на один із своїми переживаннями. Якби хтось був, хто мене вислухає, підтримає, чи ще щось - мложливо я і зробила хоч якісь кроки, щоб почати Жити.....
Вподобали: 1 з 1
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Добрый вечер!
Какую помощь Вы хотите получить? Вы можете оставаться честной и порядочный, но только нужно подумать, как по другому Вы можете продать свои знания и умения. Вы сами понимаете, какие шаги нужно предпринять. Пока живы Ваши родители Вы могли бы воспользоваться их поддержкой и попробовать что-то изменить в своей жизни. Можно слушать много других мнений и читать книги, но пока Вы не начнёте предпринимать какие-то маленькие шаги, за Вас это никто не сделает. Вы можете консультировать на каких-то форумах частным образом, поискать в интернете дополнительный заработок, посоветоваться с другими успешными людьми

Ответ отредактирован автором 21-01-2020 23:05:15

Вы здорово сформировали своё желание «начать Жить», пока что действительно ваш каждый день это выживание. В чём разница между жить и выживать? Это не только про наличие денег, в первую очередь это психологическая программа. В выживании вся внутренняя философия строится на страхе и напряжении, а в Жизни на доверии к Вселенной, любви и возможности рисковать.
Согласна с вами, что вам нужен кто-то кто сможет быть свидетелем ваших переживаний, сможет выслушивать и смотреть на вас принимающими глазами, тот с кем вы сможете говорить о своих страхах и исследовать их происхождение и возможно рисковать идти в новый опыт. Какое-то время вы можете писать здесь. Возможно есть и бесплатные психологические службы, я к сожалению не могу подсказать
Доброго дня! Чи є у Вас друзі з якими могли б поділитись та від кого могли б отримати допомогу?
Що конкретно Ви хочете змінити у своєму житті?
Які кроки Ви готові робити для того, щоб бути щасливою?
Возможно стОит реально узнать про возможности в других городах, по вакансии там, возможность снять квартиру или хотя бы комнату. И рискнуть пока нет семьи и ребенка. Одной проще будет переехать. Тем более, что вернуться в свой привычный образ жизни вы сможете в любой момент.
Чего боитесь?
Доповнення від автора питання ·
Мені надзвичайно складно брати гроші від когось. Я краще буду працювати безкоштовно!!! Мені дуже важко взяти відповідальність за результат. Адже, якщо я взяла гроші, значить я уже зобов*язана людині. Мені завжди здається, що я не зможу зробити так, полікувати так, щоб людина залишилась задоволеною. Якщо у мене щось не получиться, і мені людина скаже - так,я заплатила гроші Вам, а хвороба не пройшла. Я боюсь того, що мене осудять за це.
Залишатись *сам-на-сам * із тим, від кого я можу отримати гроші для мене складно. Часто я переживаю, чи сподобаюсь. Та мені і самій не віриться, що я можу бути варта грошей.
Мій тато так само - часто працює за півціни, робить величезні скидки клієнтам. Коли мама робить йому зайваження - він часто агресивно на це реагує. Хоча , чужій людині буде добрий.
Я веду до того, що це по спадковості такий тип особистості мені передався. Але мені з цим важко жити, важко виживати. Я розумію, що для мене це може бути досить плачевно (
Конечно же, вам передалось от папы с мамой то, что они внушали вам всю жизнь.
Но тогда вы были ребенком и не могли оценивать установки, которые вам давали родители. Теперь вы уже взрослая и пора трезво смотреть на то, что вам говорили, чему учили. Иначе так и будете жить дальше - в нищете, и ощущении, что жизнь проходит мимо вас. Хотите ли так?
Есть у вас рядом какой-то соц.центр, возможность поработать с психологом бесплатно?
Психология жертвы не меняется быстро, но если вы подружитесь со своей злостью, то сможете поменять свою жизнь
Вы с таким мышлением наказываете себя. Вы продолжаете быть хорошей девочкой для своих родителей и Вам нужно быть идеальной, а , если Вы не идеальная, то не заслуживаете оплаты. Поймите, что идеальных людей не существует, даже, если Вы будете работать бесплатно, найдется человек, который Вас в этом упрекнет, что Вы что-то не так сделали. Если Вам тяжело брать в долг у близких, то можно оформить кредит, но это будет гораздо дороже. Почему Вы не думаете, что есть люди, которые с удовольствием Вам помогут и одолжат денег, ка это делаете Вы или Ваш папа. Почему Вы не даете возможности другим людям проявить свою доброту к Вам и заботу? Возможно,что для кого-то это тоже важно сделать доброе дело.
Доповнення від автора питання ·
Я розмістила резюме на work.ua
І уже відіслала в одну клініку.
Мене тут нічого не тримає.
Это очень хорошо, что Вы начали делать шаги в своей жизни. К своей прежней жизни Вы всегда сможете вернуться, но будете очень жалеть, если не попробуете
Доповнення від автора питання ·
Ви знаєте. Я отримала уже три пропозиції із приватних клінік. Причому одна із мого обласного центру ), що непосдівано. Готові почекати близько місяця. Друга - із Рівного,причому вони лікаря хочуть вже. А третя - у Київ, дитяча дерматологія. Там готові почекати. Я збентежена. Життя хотілось поміняти, але ж не так швидко!!!!! А тут - і військомат, і курси лікарня оплачує у лютому на бали ( вони необхідні для підтримання ліцензії). Я уже думала взяти відпустку, щоб постажуватись в одній із клінік і тут роботи не втратити.... Боюсь, що із приписною кампанією у військоматі мене головний лікар не пустить..... А з іншої сторони - чому я маю потреби інших ставити вище своїх???.
У голові - каша.
Повірте,я і не сподівалась, що взагалі існують такі вакансії,як моя!!!!!!
Це ж і житло потрібно шукати, і до співбесіди усе повторити, і сподобатись роботодавцю, і перебороти свої страхи. А найголовніше - зробити вибір, близький серцю. А я його робити, я не дуже розумію.
З іншого боку - я боюсь втратити ці роботи, а якщо мене не до чекаються????
Дякую вам, дорогі психологи, що допомогли мені зробити хоч перших півкроку....
Поздравляю! Вы молодец, что решились.
Составьте себе список дел, которые нужно сделать, чтобы переехать, если вас возьмут на одну из работ. Список, что нужно вам, а не вашему начальству или еще кому-то.
И хочется еще посоветовать (как бывший менеджер по персоналу) - помните про то, что собеседование это не допрос и вы имеет полное право задавать вопросы, интересоваться условиями, говорить открыто о том, чего хотите, а не только отвечать на вопросы на собеседовании.
Удачи и у вас все получится!
Доповнення від автора питання ·
Дякую Вам, іще раз. Я готуюсь до співбесід. Придивляюсь до житла по різних містах, щоб орієнтуватись. Планую *вибити* відпустку на днів 10-14 у головного лікаря, якщо потрібно буде чи стажування чи їхати на співбесіди. Зрозуміла, що не варто хапатись за любу вакансію, яка є....адже у мене 10 років стажу і роботи як в поліклініці, так і в стаціонарі. Я навіть і не думала, що за мої знання і навики люди можуть і хочуть платити.
І іще зрозуміла, що маю мати,як дерматолог,який вартий грошей - і презентабельний вигляд, особливо шкіру обличчя, гарну зачіску. Грошей поки що на ці всі процедури у мене не має.
Ви знаєте, стільки проблем починає *вилазити*, коли ти починаєш рухатись ВПЕРЕД!Масса!
Сьогодні я отримала на електронну пошту запрошення на співбесіду в клініку, я так зрозуміла - стоматологічну, від менеджера по підбору персоналу. Заробітна плата там стоїть захмарна !!!!!!!!!!!!!!!!! Це сума здається для мене нереальна, мені і у сні такого не снилось. Я і таких грошей у руках ніколи не тримала. Потім мені у ФБ написав сам власник цієї клініки. Він - араб, без пари. Це мене дуже насторожило. А можливо він шукає собі іще і любовницю + щоб іще вона працювала ...... Це мене насторожило.
А іще у мене не правильний прикус,а це - стоматологічна клініка. Який робітник там без гарної посмішки? Це завжди була болюча моя проблема. Зубки( хоча вони всі проліковані)
І працювати із слизовими оболонками - надзвичайно складно, це складний розділ дерматології. Хоча я тут справлюсь, тут я спокійна...
І хочеться, і колеться. І страшно. Відмову у стомат!!!!клініці я можу сприйняти дуже болюче ( бачите - я УЖЕ налаштована на відмову((( )
І іще є 2 співбесіди, але уже Луцьк і Рівне, це відносно близько, сама я волинянка. Заробітні плати там - скільки заробиш, в середньому -10000 тис(Рівне), а у Луцьку сказали що це може бути і 1500 гр і 15000 гр. Кваритра там - близько 4000-5000 гр із комунальними.+ іще проїзд і харчі. Залишається не так багато. Розраховувати тільки на кімнату, хоча - нічого страшного, корона не впаде.
Дякуючи Богу я маю досвід бути учиницею в одній із найвідоміших клінік Львова, правда,це було 10 років тому і я маю лише неофіційний сертифікат, оскільки тоді вони іще не випускали косметологів. Тоді вони брали одну ученицю, я мала доступ до всіх процедур, окрім лазерних маніпуляцій. Там я навчилась також правил етикету у приватній клініці. Це вам не державна лікарня, де лікарі,на жаль, хамлять пацієнтам. Косметологом я не стала, оскільки потрібно було відпрацювати 3 роки у себе у ЦРЛ, де я і залишилась. Зажди жаліла за ті 800 $,які заплатили мої батьки за ті курси. А тепер це може стати у нагоді. Хоча - чи варто говорити роботодавцю про це? Адже тим курсам 10 років. І я використовувала лише частину знань.
Порадьте, як мені не *облажатись* там, у Києві???????? Я хочу заробляти. Я хочу працювати на гарній апаратурі. Я хочу бути гарним лікарем. Це була моя мрія - працювати на гарній сучасній апаратурі, в гарних умовах....
Доповнення від автора питання ·
І іще важливе питання - чи варто всім ділитись із батьками. Мама для мене - такий амулетик на удачу. Коли я кудись їду, я завжди беру маму із собою і все получається добре. Це додає мені впевненості, такий позитивний якорь. І у Київ я її із собою візьму, якщо я домовлюсь про співбесіду. Це 100%!!!!
А ось татові нічого не хочу казати. Він,навпаки, негативний знак для мене. Мені неприємно часто з ним розмовляти. Але, рано чи пізно прийдеться просити у його гроші. І прийдеться пояснити для чого.
Если бы был ответ на вопрос «Как не облажаться», то наверное уже все бы им пользовались и никто никогда не ошибался. Но так не бывает. Единственная рекомендация - пробуйте всё на что отзывается ваша душа и не насилуйте себя
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.

Пов'язані матеріали

Більше питань та статей на цю тему.

Пов'язані питання