що з дитиною?

Доброго дня!Я вірно Вас зрозуміла,раніше Ви не помічали такої поведінки зі сторони Вашої доньки? Ваша донька підліток, і зараз їй не просто. В неї можуть виникати різні не добрі і навіть дивні думки. Є ймовірність, що в клініці їй щось сказали, або вона стала свідком якихось неприємних подій (процедур, фільмів жаху, історій хвороб та ін.). Вона могла злякатись, а тепер хвилюється за своє здоров’я та життя. Спробуйте з нею поговорити, дізнатись чого саме вона боїться. Але намагайтесь не тиснути на неї, а показати, що Ви її підтримуєте, розумієте, хвилюєтесь за неї.
Бажаю вам найти спільну мову, та порозуміння.

Доброго дня.Все, що Ви розповіли, може бути ознакою ОКР (обсесивно-компульсивного розладу). Обсесії - це нав'язливі думки, компульсії - нав'язливі дії. Миє часто руки- це компульсії, але перед ними були обсесії - страх заразитися мікробами.Нав'язливі думки про зараження (царапнулася) і нейтралізуюча поведінка - заспокоєння (завіряння) батьками.
ОКР зазвичай має початок саме в такому віці (може і раніше), і якщо вчасно не ліквідувати цей невроз, то він може прийняти хронічний характер. На ранніх стадіях ОКР краще піддається і навіть без ліків.При хронічному довготриваючому ОКР за справу вже беруться психіатри.
Зауважу, що це ОКР - це моє припущення.Щоб підтвердити, або не підтвердити це, потрібно більше інформації.

Добрий час доби! Згодна з колегами. Було б добре як би Ви розпитали дитину про те, як вона проводила час у лікарні; чи сталося там щось, що її вразило; чому її так турбують ці запитання та інше. Але говорити краще тоді, коли дитина сама захоче. На все є свої причини. Можливо змінилася обстановка вдома.

Вітаю. Я з вашого посту чую багато тревоги. А як ви самі ставитесь до того, що донька була в кліниці? Як ви ставитесь до її питань про смерть, до її частішого миття рук? Що ви відчуваєте? Як ви реагуєте на питання про "тата на війні"? Я можу припустити, що ваша донька намається таким чином впоратися з надлишковою тривогою. Можливо тривога пов"язана з лікарнею, чи віковими змінами, але запустила таку поведінку скоріш якась конкретна подія. Спробуйте запропонувати їй розповісти що було у лікарні кумедного, як проходив день, як склались відносини з дівчатами з палати, які були найстрашніші процедури (так все трішки з усмішкою). Можливо це допоможе розповісти про її страхи. По трішечку) Важливо те, що вона чує вашу тревогу і це може заважати їй довірити вам щось тревожне. Можливо все ж потрібно записатися разом з дівчиною на очну консультацію до психолога.

Здравствуйте!
Можем сказать, что есть большая вероятность наличия у Вашей дочери обсессивно-компульсивного невроза.
И дело здесь вовсе не в психотравме, полученной в больнице или ещё где, а в Вашей семье, в которой она не чувствует себя уверенно, в которой у неё повышается тревожность, которая нашла себе выход в навязчивых мыслях и действиях.
Что-то с вами, её родными и близкими, не так. Может у Вас повышенная тревожность, либо наоборот агрессивность, либо и то, и другое. А ребёнок - только сигнализирует об этом и пытается таким образом выразить свои чувства в связи с обстановкой дома.
В семьях, где всё хорошо (на самом деле, а не снаружи), такого никогда не происходит. Пора вам, родители, задуматься о себе и об атмосфере в семье.
И пока вы ничего в этом плане не измените, никакое лечение ребёнку не поможет. Потому что причина не в ребёнке, а в вас.

Ответ отредактирован автором 15-08-2015 15:48:38

Згодна з колегою, було би дуже добре, як би ви з донькою записались на консультацію до психолога. Наголошую: психолога, а не психіатра! І тільки потім можна робити якісь висновки.

Ответ отредактирован автором 16-08-2015 00:06:31