Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 27 хвилин тому: «Здравствуйте! цитата: «В последние два месяца усились визуализации на различные негативные ситуации, образы бывают крутяться то вправо то влево, то виде шара, то виде геометрическ»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 5 годин тому: «Здравствуйте. Рассыпалась... значит хрупкая. Значит эта часть в вас все таки есть, женская, хрупкая . Но почему то эта часть вам не нравится. Не принимаете её чем-то. Может, она у»
Тетяна Штапова
Тетяна Штапова 5 годин тому: «Доброго дня. Ви вже й так багато чого робите для себе і отримуєте підтвердження, що деякі способи допомагають. Але дійсно складно дати самій собі всю любов, яку потребуєте. Люд»
Питання від: nikb83 Вік: 17

Немає бажання жити

Не знаю, що мені робити. Жити взагалі не хочеться, кожен день я засинаю в надії, що завтра не прокинусь, все в цьому житті мені здається надто складним, їсти, митися, ходити в туалет про роботу я взагалі мовчу. Я роблю це все, тому що треба , можу не їсти до вечора, бо не хочу йти робити собі поїсти, їм годинами, до не хочу мити посуд. Настрій постійно міняється від веселого в перемішку з тривогою, до смутку де нічого не хочеться робити. Востаннє найдовший період часу я була щаслива весною 2024 року і того ж року літом був мій самий жахливий період, при цьому в моєму житті не було ЖОДНОГО переломного моменту, от просто раз і перемкнулась. Суїцидальні думки зі мною давно, але весь 2024 після весни я провела в тому, щоб шкодити собі і робити спроби самогубства, ходила до психолога, але не витримала питань мами і перестала ходити. Пізніше в 2025 вчинила спробу самогубства, яка принесла серйозні наслідки, але бажання після цього не зникло, з\'явилось чітке розуміння, що треба краще продумувати свої способи, щоб раз і назавжди. До психотерапевта теж ходила і нічого.
Чесно, я не знаю чого хочу і чи хочу щось взагалі. Повна сім\'я, все добре, є друзі, на навчанні спілкуюсь з людьми, отримую степендію, живу не бідно. От наче все, що потрібно є, але всеодно щось не так і я сама не знаю що. Навіть не знаю, що хочу почути.
Тепер тривога впливає на здоров\'я, постійно падає тиск, німіє частина голова, нервові тіки, серце болить , все не знаю, що робити"


Виправи помилки, зроби цей текст більш зрозумілим, щоб було ясно, що я хочу донести, на сам міст не звертай уваги, тільки виправи помилки

Ось відредагований і більш зрозумілий варіант твого тексту, без зміни змісту:

Не знаю, що мені робити. Жити взагалі не хочеться. Кожного дня я засинаю з надією, що завтра не прокинуся. Усе в цьому житті здається надто складним: їсти, митися, ходити в туалет — про роботу я взагалі мовчу. Я роблю це все тільки тому, що треба. Можу не їсти до вечора, бо не хочу йти готувати собі їжу, а потім годинами їм, щоб не довелося мити посуд.

Настрій постійно змінюється: від веселого, але з тривогою, до глибокого смутку, коли нічого не хочеться робити. Востаннє найдовше я була щаслива навесні 2024 року. Влітку того ж року у мене був найгірший період. При цьому в моєму житті не було жодного переломного моменту — просто ніби щось раптово перемкнулося.

Суїцидальні думки зі мною вже давно. Увесь 2024 рік після весни я провела, шкодячи собі та роблячи спроби самогубства. Я ходила до психолога, але не витримала запитань мами і перестала. Пізніше, у 2025 році, я здійснила спробу самогубства, яка мала серйозні наслідки, але бажання не зникло. Навпаки, з’явилося чітке розуміння, що потрібно краще все продумати, щоб це було раз і назавжди. До психотерапевта я теж ходила — і це не допомогло.

Чесно, я не знаю, чого хочу і чи хочу взагалі чогось. У мене повна сім’я, все добре, є друзі, я спілкуюся з людьми на навчанні, отримую стипендію, живу не бідно. Наче є все, що потрібно, але все одно щось не так, і я сама не розумію, що саме.

Тепер тривога впливає на здоров’я: постійно падає тиск, німіє частина голови, з’являються нервові тики, болить серце. Я вже не знаю, що робити.
Вподобали: 1 з 1
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго дня.
цитата:
Тепер тривога впливає на здоров’я: постійно падає тиск, німіє частина голови, з’являються нервові тики, болить серце. Я вже не знаю, що робити.


Вам потрібно звернутися до психіатра та отримати медикаментозну підтримку, щоб зняти ці симптоми та повернути собі сили для життєвої рутини. Без цього змінити ваш стан та працювати з суіцідальними думками буде важко.

Чи розповідали ви комусь про свій стан? Чи є у вас з ким розділити ваші переживання?

цитата:
У мене повна сім’я, все добре, є друзі, я спілкуюся з людьми на навчанні, отримую стипендію, живу не бідно. Наче є все, що потрібно, але все одно щось не так, і я сама не розумію, що саме.

Наче внутрішні не відповідає зовнішньому. Наче ви не розумієте власні почуття та бажання. Цьому можна навчатися, це має назву емоційний інтелект. Краще це робити з психологом. Пізнавати себе.
Для цього потрібно відновити сили та звернутися до психіатра а потім обов'язково займатися з психологом. Для відновлення контакту зі своїми почуттями.
Доброго дня.

«Я ходила до психолога, але не витримала запитань мами і перестала»
Вам психолог тоді допоміг?
Скільки часу ви працювали з нею/ ним?
Чи не спрямовував психолог вас до психіатра?
Ви приймали антидепресанти чи щось подібне?

З вашого опису можливо припустити наявність у вас депресії , але встановити діагноз та призначити ліки може тільки лікар.
Депресія — це складне захворювання, обумовлене комплексною взаємодією біологічних (зміни в мозку), психологічних (травми, мислення) та соціальних (оточення, стрес) чинників. Вона викликається дисбалансом нейромедіаторів, гормональними збоями, генетичною схильністю, хронічним стресом або тяжкими життєвими обставинами. І, якщо зовнішніх факторів ( стресу, травми ), які могли вплинути на ваш стан не було, залишаються внутрішні. Тому, ліки є невідʼємною частиною лікування.

«…в моєму житті не було ЖОДНОГО переломного моменту, от просто раз і перемкнулась.Суїцидальні думки зі мною давно…»
Мабуть, не « раз і перемкнулась», якщо суїцидальні думки давно. Воно, мабуть, потихеньку « тліло «, накопичувалось, , ви могли з цим боротися, а потім…відчули, що вже не справляєтеся?
Ви памʼятаєте, чому перший раз подумали про само…во?

«Наче є все, що потрібно, але все одно щось не так, і я сама не розумію, що саме»
Ви описали зовнішні фактори благополуччя, але є ще внутрішні - ваш емоційний стан, ваше ментальне та фізичне здоровʼя . Й, починати бажано з останнього;
«…постійно падає тиск, німіє частина голови, з’являються нервові тики, болить серце. «
Бо, ці симптоми можуть бути не наслідками тривоги, а проявами якихось фізиологічних проблем. Треба виключити можливі негаразди із здоровʼям ( сімейний лікар, невролог, ендокринолог)
Далі- лікар- психіатр ( обовʼязков).
Психолог/ психотерапевт- теж обовʼязково.
Вітаю, nikb83.
Ви пишете що незнаєте чого хочете, да докладаєте багато зусиль виправляючи Ваш текст для того що б Вас зрозуміли краще і (це вже моє припущення) допомогли? Тут у мене багато питань.. яка саме допомога Вам потрібна?

Загалом у Вашому стані потрібно звернутись до психіатра. У Вас вже була спроба самогубства та є думки "що потрібно краще все продумати, щоб це було раз і назавжди" - тут мені дуже за Вас страшно, хочеться Вас підтримати та зрозуміти.

У депресії є так зване "тунельне мислення" - коли людина бачить тільки маленький спектр життя у відповідному світлі. Це не вся картина вашого світу, це депресія. Це не вирок - це такий тимчасовий стан. Це не все що Ви хочете - а тільки частина ваших бажань, так актуальних на даний період вашого життя. "Жити взагалі не хочеться" - чи жити ТАК взагалі не хочеться?

У Вашого стану точно є причина і з цим можна працювати, дослідити що з Вами коїться, чому так сталось. Ви можете не знати зараз що хочете, можливо бажанням теж потрібен час та простір щоб зародитись наново.

"У мене повна сім’я, все добре, є друзі, я спілкуюся з людьми на навчанні, отримую стипендію, живу не бідно." Чи є хтось чи щось у Вашому теперішньому життя що Вас підтримує і тішить, викликає тепло, посмішку ?

Бережіть себе, особливо коли Вам так складно 🙏❤
Дівчинка люба, ситуація справді складна, дуже тобі співчуваю. Розумію, що в такому стані бувають думки щось з собою зробити, або заснути і не прокинутися. Але що, якщо смерть це не вихід, а вхід. Якщо це не просто небуття і спокій, як може здаватися, а перехід у іншу реальність. В такому разі, згідно усіх найвідоміших світових релігій, ситуація для людини, яка скоіла самогубство - не покращується, а набагато більше ускладнюється і погіршується.
Це питання не тільки віри, а й логічного мислення, здорового прагматизму і навіть ... математики.
Так, як не дивно, навіть математики. Теорема Паскаля - запропонована відомим математиком і філософом Блезом Паскалем, як аргумент для демонстрації раціональності релігійної віри: «Розумніше вірити, ніж не вірити"
Паскаль міркував:
"Бог є чи ні. На який бік ми схилимося? Розум тут нічого не може вирішити. Нас поділяє нескінченний хаос. На краю цієї нескінченності розігрується гра, результат якої невідомий. На що ви ставитимете?"
На що робити життєву ставку — на релігію чи атеїзм? Для пошуку відповіді Паскаль припустив, що шанси існування або відсутності Бога приблизно рівні або, принаймні, що ймовірність існування Бога більша за нуль. Тоді можливі два варіанти:
Жити без віри вкрай небезпечно, оскільки можливий «програш» у разі існування Бога нескінченно великий – вічні муки. Якщо ж Бог не існує, то ціна «виграшу» невелика — безвір'я нам нічого не дає і від нас нічого не вимагає (атеїстичний вибір дозволяє лише заощадити кошти, час та зусилля на здійснення релігійних обрядів та інше).
Жити за канонами віри безпечно, хоч і трохи скрутніше через піст, всілякі обмеження, обряди і пов'язані з цим витрати коштів і часу. Ціна «програшу» у разі відсутності Бога невелика – витрати на обряди та зусилля на праведне життя. Натомість можливий «виграш» у разі існування Бога нескінченно великий – гармонія, справжній спокій, спасіння душі, вічне життя.
Чим ви ризикуєте, зробивши такий вибір? Ви станете вірною, чесною, смиренною, вдячною людиною, яка творить добро, здатною до щирої, істинної дружби. Так, зрозуміло, вам будуть замовлені низинні насолоди — слава, хтивість, — але хіба ви нічого не отримаєте натомість? Кажу вам, ви багато виграєте навіть у цьому житті, і з кожним кроком обраним шляхом все безсумнівніше буде для вас виграш і все нікчемніше те, проти чого ви поставили на безперечне і нескінченне, нічим при цьому не пожертвувавши.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 389742 для Оксана Юрьевна

Доброго дня.

Я була у психолога лише двічі, тому не можу сказати, що це встигло якось допомогти. Вона дійсно радила звернутися до психіатра, але тоді я відмовилась, хоча зараз трохи шкодую про це.

Антидепресанти чи інші ліки я ніколи не приймала.

Зараз у мене, на жаль, немає можливості звернутися до лікарів з певних причин.

Дякую вам за відповідь
Доброго дня!
Ви пишете "От наче все, що потрібно є, але всеодно щось не так і я сама не знаю що. Навіть не знаю, що хочу почути..".
Коли ми не знаємо чого хочемо?
Як правило, тоді, коли заблукали і не розуміємо основного сенсу життя. Коли не розуміємо "Хто ми є? Звідки прийшли? І куди рухаємося далі?"
У багатьох такий період зупинки буває трохи пізніше, коли задоволені базові потреби тіла для виживання.
Адже, за юності та молодості більшість людей змушена вирішувати суто матеріальні нагальні потреби. Коли у людини просто не вистачає, ані часу, ані сил на щось більш глибше, як, наприклад, пізнання себе, як мандруюча з втілення у втілення душа...
У Вашому ж випадку, на мій погляд, такий період настав набагато раніше саме через те, що "Повна сім'я, все добре, є друзі, на навчанні спілкуюсь з людьми, отримую степендію, живу не бідно". Тобто, питання потреб тіла та свідомості "закриті"... Тоді, як внутрішньо ще не встигли достатньо визріти.
А далі - порожнеча, бо, найголовніше, не вистачає тих самих знань про те, як влаштоване наше життя, для чого ми приходимо у цей світ і хто ми є насправді...
На мою думку, те, що почало відбуватися з Вамии - це відсутність чітко вибудованого гармонічного світогляду. Де кожна людина цінна, як частина Всесвіту і, в той же час, цілісно пов'язана з усім, з чого Всесвіт складається.
Це перше.
Друге. В певний момент, коли Ви опинилися в стані внутрішньої порожнечі, виникло відчуття відсутності сенсу життя. А ми так влаштовані, що як тільки втрачаємо напрямок руху, нам стає непотрібним і саме життя. І Ви почали думати над вчиненням самогубства. Але, оскільки, дякувати Богу, Вам це не вдалося зробити, непомітно включився підсвідомий механізм самознищення. І чим довше Ви жили з бажанням покінчити з життям, тим глибше програма самознищення проходила вглиб підсвідомості. І механізм самознищення запрацював "на повну котушку", перевівши Ваше небажання жити на рівень психо-соматики. Тобто, повільної смерті.
"Тепер тривога впливає на здоров'я, постійно падає тиск, німіє частина голова, нервові тіки, серце болить , все не знаю, що робити".
Отже, щоб відновити не лише своє здоров'я, але й повернутися до повноцінного життя, ставши по справжньому щасливою і усвідомивши свою тхарму (своє призначення), потрібна психотерапевтична глибинна робота, як з психосоматичними проявами, так і по вибудові цілісного світогляду. Коли Ви, нарешті, зможете відчути себе не просто, як людина, жінка, особистість, але і як частина великого Вселенського життя, як сповнена щастя та світлом вічна душа...
Розумію, що досвід роботи з психотерапевтом був не дуже вдалим, але, чим Ви ризикуєте, і, власне, що можете втратити, спробувавши ще раз? Тоді, як можливість віднайти себе і стати щасливою, шансів має в рази більше...
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.